Рішення № 74661925, 14.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018

Справа № 904/1356/18

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь

До: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро

Про : стягнення 25 868, 72 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (позивач) звернувся з позовом до ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ( відповідач) про стягнення 25 152, 76 грн. - збитків, завданих нестачею товару (коксового горішку). Позовні вимоги обґрунтовані нестачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем. Одночасно позивач клопотав про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 16.04.18р. було відкрите провадження у справі №904/1356/18 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що відправник (позивач) не вжив належних дієвих заходів для забезпечення збереження вантажу під час перевезення.

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (позивач) не скористався наданим йому правом на подання відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу позивача за залізничними накладними №№ 49851025, 49859812, 49851298 зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 11.05.17р. надійшли вагони №56236524, №61297636, та №61123006 з вантажем «косовий горішок» (а.с.12, 16 , 20)

Згідно до ст.6 Статуту залізниць України (Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.

Як встановлено судом, вантаж прибув з видимими ознаками незбережного перевезення та слідами нестачі, що виявлялись в наявності поглиблень з порушенням маркування вантажу, а тому на підставі ст. 52 Статуту залізниць України відповідачем було складено комерційні акти №466001/90 , №466001/92 та №466001/88 від 11.05.17р.

Так, при складанні комерційного акту №466001/90 від 11.05.17р. у вагоні №56236524 виявлено менше проти документа на 2 050 кг. горішка коксового , який у вагоні вміститися міг, що більше проти недостачі у комерційному акті №463003/124 станції Пологи на 100 кг. По документу - вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності - навантаження згідно комерційного акту №4630003/124 станції Пологи, не рівномірне вище рівня бортів вагона 20-30 см, вантаж слабо маркований вапняним розчином, крім наявних поглиблень з одного боку вагона над 1-м люком довжиною 150 см, шириною на ширину вагона, глибиною 60 см, над 6-м люком довжиною 200 см, шириною 40 см, з другого боку вагона над 3-4 люками довжиною 300 см, шириною 50 см., глибиною 50 см. Двері та люки були закриті, течі вантажу не було. (а.с. 15).

При складанні комерційного акту №466001/92 від 11.05.17р. у вагоні №61297636 виявлено менше проти документа на 2 950 кг. горішка коксового , який у вагоні вміститися міг, що більше проти недостачі у комерційному акті №463003/125 станції Пологи на 150 кг. По документу - вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності - навантаження згідно комерційного акту №4630003/125 станції Пологи, не рівномірне вище рівня бортів вагона 30-50 см, вантаж маркований вапняним розчином, крім наявного поглиблення на 1, 2 люками довжиною 400 см, шириною на ширину вагона, глибиною 50 см. Двері та люки були закриті, течі вантажу не було. (а.с. 11).

При складанні комерційного акту №466001/88 від 11.05.17р. у вагоні №61123006 виявлено менше проти документа на 2 100 кг. горішка коксового , який у вагоні вміститися міг, що більше проти недостачі у комерційному акті №463003/123 станції Пологи на 220 кг. По документу - вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності - навантаження згідно комерційного акту №4630003/125 станції Пологи, рівномірне, вище рівня бортів вагона 30см, вантаж маркований вапняним розчином, крім наявного поглиблення на 1-м люком довжиною 150 см, шириною 100 см, глибиною 70 см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було. (а.с. 19).

Рахунки ПрАТ «МК «Азовсталь» за поставлену продукцію (а.с.13, 17 , 21 ) сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.14, 18 , 22)

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів, згідно якого сума недостачі вантажу складає 25 152, 76 грн.

Згідно зі статтею 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За частиною першою ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас, частиною п'ятою ст. 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Частиною 3 ст. 308 ГК України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Так, згідно залізничних накладних № № 49851025, 49859812 та 49851298 вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у вагони , в технічному стані справні. Таким чином, вантажовідправник виконав свої зобов'язання і підготував вагон у комерційному відношенні; а тому, заперечення відповідача суд оцінює критично.

Згідно з п. 3.21 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із «шапкою». З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Статтею 110 Статуту визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів ( затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 ) визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню на суму 25 152, 76 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь позивача – Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» ( 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) : 25 152, 76 грн. - вартість виявленої нестачі товару та 1 762, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 14.06.2018р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 14.06.2018