Постанова № 74661653, 06.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/6724/17 22-ц/774/926/К/18А

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 212/6724/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.,

сторони

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2018 року, яке постановлено суддею Козловим Ю.В. у місті Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації та виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності від 13.10.2017 року, виданого приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Бурлаком Р.О. та зареєстрованого в реєстрі нерухомого майна за №1543.

Право власності на житло він отримав на підставі акту про проведення електронних торгів, згідно ЗУ «Про виконавче провадження» - внаслідок купівлі цього об'єкту нерухомості на відкритому аукціоні. Раніше дане житло належало на праві власності відповідачу ОСОБА_2, однак, на теперішній час він не може користуватись та розпоряджатись даним об'єктом нерухомості, оскільки в ньому продовжує мешкати відповідачка та на його прохання покинути дане приміщення та добровільно знятись з реєстрації відмовляється. Зазначені дії відповідача створюють перешкоди у здійсненні прав власника позивача, з огляду на те, що відповідач добровільно відмовляється звільнити квартиру та знятися з місця реєстрації.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2018 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для зняття її з реєстраційного обліку в даній квартирі.

Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 із квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не дотримано процесуальних строків розгляду справи та невірно роз'яснено порядок оскарження рішення суду.

Крім того відповідач посилається на те, що державний виконавець не повідомив її про проведення електронних торгів, що позбавило її можливості викупити спірну квартиру, а придбання позивачем квартири АДРЕСА_1 розі є виключно комерційним інтересом та рейдерським захопленням з боку іноземних громадян, оскільки позивач не проживає в м. Кривий Ріг та не має наміру проживати в спірній квартирі.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2018 року, та визначено, що, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності від 13.10.2017 року, виданого приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Бурлаком Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1543, на підставі акту про проведення електронних торгів, затвердженого Жовтневим відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 23 січня 2017 року, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, житловою площею 25,8 кв.м. та загальною площею квартири 43,2 кв.м. Квартира розташована на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, спірне житло зареєстровано в реєстрі нерухомого майна за №22828635.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що проживання відповідача, без відповідних правових підстав у спірній квартирі суперечить правам позивача, як власника квартири на користування квартирою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним бажанням.

Часниною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності зі ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.

Згідно ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сімї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки власником квартири АДРЕСА_1 являється позивач ОСОБА_1, проживання відповідача, без відповідних правових підстав у спірній квартирі, суперечить правам позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не повідомив відповідача про проведення електронних торгів, що позбавило її можливості викупити спірну квартиру, а придбання позивачем квартири АДРЕСА_1 розі є виключно комерційним інтересом та рейдерським захопленням з боку іноземних громадян, оскільки позивач не проживає в м. Кривий Ріг та не має наміру проживати в спірній квартирі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки квартира АДРЕСА_1 належить позивачеві на праві приватної власності, а акт про проведення електронних торгів, затверджений Жовтневим відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 23 січня 2017 року, не скасований.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не проживає в м. Кривий Ріг та не має наміру проживати в спірній квартирі не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки, відповідно до вимог ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги проте, що судом першої інстанції при розгляді справи не дотримано процесуальних строків розгляду справи та невірно роз'яснено порядок оскарження рішення суду, оскільки вказані порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до невірного вирішення спору по суті та не позбавили відповідача права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Разом з тим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 960 грн. недоплачений відповідачем при подачі апеляційної скарзі за позовну вимогу немайнового характеру, оскільки позивачем, при зверненні до суду з позовом було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою, та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідача із спірної квартири.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривен.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року

Головуючий:

Судді: