Рішення № 74661598, 14.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Справа № 804/429/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в особі Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить:

- скасувати протиправне рішення Південного відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 2756 від 27.09.2017 року про відмову призначення ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов’язати Південне відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_1 від 21.09.2017 року прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком від 21.09.2017 року з виплатою пенсії на поточний рахунок ОСОБА_1 № 26250501659900 відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» філія – Дніпропетровське облуправління АТ «Ощадбанк» установа банку № ТВБВ № 10003/0623 м. Дніпропетровськ, вул. Воскресенська, буд. 20 (пр. 53), код банку 305482, код згідно з ЄДРПОУ 09305480, рахунок установи уповноваженого банку № 25602964300100;

- зобов’язати Південне відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області прийняти копії довідок, посвідчених адвокатом про заробіток для обчислення пенсії за 1992-1996 роки, 1997-2001 роки, 2002-2004 роки, як належним чином посвідчені документи для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1;

- зобов’язати Південне відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на підставах визначених пенсійним законодавством України, починаючи з 21.09.2017 року, нарахувавши розмір пенсії у відповідності із діючим на час звернення 21.09.2017 року, законодавством з урахуванням доданих до позовної заяви належним чином посвідчених довідок про розміри заробітної плати за 1992-1996 року, 1997-2001 роки, 2002-2004 роки, і перераховувати суми пенсій на поточний рахунок № 26250501659900 відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» філія – Дніпропетровське облуправління АТ «Ощадбанк» установа банку № ТВБВ № 10003/0623 м. Дніпропетровськ, вул. Воскресенська, буд. 20 (пр. 53), код банку 305482, код згідно з ЄДРПОУ 09305480, рахунок установи уповноваженого банку № 25602964300100;

- стягнути з Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (Південне відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 640,00 грн. на картковий рахунок Приватбанку № 5168 7422 0721 1297, з якого судовий збір за наявності повноважень було сплачено представником позивача ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.09.2017 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про взяття на облік, як пенсіонера, призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 Рішеннями № 2756 від 27.09.2017 року Кам'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в призначенні пенсії за віком відмовлено. Позивач вважає протиправним рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком та просить зобов'язати Кам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити пенсію за віком з моменту звернення до пенсійного фонду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Кам’янським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 29.01.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті (зокрема оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг), суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

08.02.2018 року на адресу суду від сторони відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Заява про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 особисто до управління не надавалась. У зв’язку з тим, що заява про призначення пенсії за віком надана не особисто ОСОБА_1 (з наданням оригіналів документів підтверджуючих особу), немає підстав вважати, що громадянка ОСОБА_1 є живою і залишається громадянкою України, а відповідно не підтверджено її право на реалізацію звернення із заявою про призначення пенсії.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року здійснено заміну відповідача – Кам’янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач виїхала на постійне місце проживання до Федеративної Республіки Німеччина та мешкає за адресою: Федеративна Республіка Німеччина, м. Байройт, вул. Баєрнрінг, буд. 12.

ОСОБА_2 є представником інтересів громадянки України ОСОБА_1, в тому числі, в управліннях Пенсійного фонду України, у всіх державних органах щодо вчинення всіх необхідних дій для призначення, поновлення, нарахування, перерахунку та виплати вказаній особі пенсіі за довіреністю та договором про надання правової допомоги.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У відповідності до положень ч.ч.1, 3 ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ч.1 ст.245 ЦК України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

21.09.2017 року ОСОБА_2, як повноважний представник позивача, звернувся до Кам’янського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про взяття на облік, як пенсіонера, призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1

Рішенням Південного відділення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову в призначенні пенсії № 2756 від 27.09.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відмова мотивована тим, що, розглянувши матеріали, надані для призначення пенсії, з’ясовано, що позивач не перебуває на обліку в Кам'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, як одержувач пенсії. Посилаючись на п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, відповідач зазначив, що заява для призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання заявника. Відповідно до наданих для призначення пенсії копій документів не підтверджено місце проживання (реєстрації) на території України в м. Кам’янське позивача.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, кожний громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, пенсія призначається лише на підставі заяви про призначення пенсії, яка може бути подана до територіального органу Пенсійного фонду особою особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. За результатом розгляду заяви територіальний орган Пенсійного фонду зобовязаний прийняти рішення про призначення пенсії або про відмову в її призначенні.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р.№ 22-1.

Відповідно до п. 1.1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у звязку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, передбачені п. 2.1 Порядку.

Відповідно до п. 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (п.2.22 Порядку).

Відповідно до п. 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п.4.3 Порядку).

Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Як зазначено у вказаному Рішенні №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

З огляду на наведене, з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для припинення виплати пенсії як перебування пенсіонера за кордоном.

Отже, з 07 жовтня 2009 року порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням рішення Конституційного суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися в будь-якому разі незалежно від місця проживання пенсіонера.

Згідно пункту 1.1 наведеного вище Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно абз.1 п.1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у звязку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сімї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Отже наведені норми містять положення, що дозволяють звернення пенсіонера з заявою про поновлення виплати пенсій не особисто, а через законного представника.

Як встановлено вище, заява про призначення пенсії від 21.09.2017 року подана повноважним представником позивача разом із всіма необхідними документами, що не суперечить нормам чинного пенсійного законодавства, зокрема, наведеному вище Порядку.

Крім того, позивач, хоч і проживає постійно за кордоном, однак, є громадянкою України, а тому має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання. Таким чином, сама суть звернення позивача з метою захисту свого законного права на пенсійне забезпечення в Україні проживаючи за кордоном, не може залежати від їх місця проживання (останнього місця реєстрації в Україні), як і залежність від такого звернення особисто.

Оскільки відповідач після отримання заяви позивача від 21.09.2017 року не здійснив жодних визначених Законом дій щодо взяття особи на облік та призначення пенсії за віком, суд приходить до висновку, що такою бездіяльністю він порушив право особи на отримання пенсійних виплат.

З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача від 26.09.2017 року №2756 та зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Щодо обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов’язання відповідача прийняти копії довідок, посвідчених адвокатом про заробіток для обчислення пенсії за 1992-1996 роки, 1997-2001 роки, 2002-2004 роки, як належним чином посвідчені документи для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, то суд зазначає, що, в даному випадку, ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2017 року за № 2756 та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, а саме з 21.09.2017 року, тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 640,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.926258626.1 від 26.12.2017 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 640,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 2756 від 27.09.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, а саме з 21.09.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4