Постанова № 74659617, 06.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8121/17 Провадження № 22-ц/795/387/2018 Головуючий у I інстанції – Яременко І. В. Доповідач - Лакіза Г.П.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Лакізи Г.П.,

суддів: Бечка Є.М., Харечко Л.К.,

секретар: Поклад Д.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова в складі судді Яременко І.В. від 17 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПРАТ "Європейський страховий альянс" про стягнення страхового відшкодування, в якому просила визнати ДТП, яка сталася 01 жовтня 2015, внаслідок якої загинув ОСОБА_4, страховою подією та стягнути з відповідача на її користь 100000 грн. страхового відшкодування, витрати на ритуальну атрибутику в сумі 929 грн., транспортні послуги в сумі 2700 грн., пеню у розмірі 9300 грн та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2018 позов задоволено частково. Визнано страховим випадком подію дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 жовтня 2015 року за участю автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої загинув ОСОБА_5. Стягнуто з ПРАТ Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, 100000 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати на поховання: ритуальну атрибутику - 929 грн., транспортні послуги – 2700 грн., а всього 108629 грн. Стягнуто з ПРАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_3 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в сумі 4000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Європейський страховий альянс" просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення ухвалене судом при неповному з'ясуванні обставин справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

ПрАТ "Європейський страховий альянс" зазначає, що кримінальне провадження за фактом ДТП було закрите у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6, який керував автомобілем Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Відповідно ж до п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правова відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик приймає мотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене вище, ПрАТ "Європейський страховий альянс" вважає, що підстави для визнання випадку страховим і здійснення страхового відшкодування відсутні. Зазначає, що навіть якщо припустити наявність підстав для виплати відшкодування, то сума до стягнення, визначена судом першої інстанції, є необґрунтованою. Крім того, судом не в повному обсязі встановлено коло осіб, які мають право на страхове відшкодування, що в майбутньому може вплинути на їх права.

Також, на думку ПрАТ "Європейський страховий альянс", судом першої інстанції порушено ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. ОСОБА_7 відомостей, які мають бути у цій заяві, є відомості про зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують. Згідно пп. "е" п. 35.2 ст. 35 Закону до заяви додаються документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розмір пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника – у разі вимоги про відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю потерпілого. Позивачем не надано цих документів, а лише квитанції, що підтверджують понесені витрати на поховання, проте судом безпідставно стягнуто 100000 грн. страхового відшкодування. У випадку, якщо б настала цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6, то загальний розмір страхового відшкодування, відповідно до п. 27.2 ст.27 Закону, міг бути розрахований наступним чином: 1218 грн. (місячний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на день настання страхового випадку) х 36 = 43848 грн. оскільки позивач не надала суду документів, передбачених пп. "е" п. 35.2 ст. 35 Закону, які б давали підстави для стягнення більшої суми страхового відшкодування, судом безпідставно було ухвалене рішення про стягнення 100000 грн. страхового відшкодування.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним, ухваленим на підставі повного дослідження всіх матеріалів і обставин справи.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не зазначено, чому він вважає, що ДТП, в якій загинув ОСОБА_5, не можна вважати страховим випадком. Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, тобто, страховим випадком є будь-яка ДТП, аби тільки транспортний засіб був застрахований.

Також ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що згідно укладеного між ПрАТ "Європейський страховий альянс", Компанією "ВІНСІ КОНСТРЮКСЬОН ГРАН ПРОЖЕ" та компанією "БУЙГ ТРАВО ПЮБЛІК" договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 1043281, ліміт відповідальності (страхова сума) за шкоду, заподіяну забезпеченим автомобілем, встановлений в розмірі 500000 грн. Страхової суми достатньо для відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, в якій загинув ОСОБА_5 Відповідно до ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю потерпілого, становить 100000 грн. на одного потерпілого. Відтак, ОСОБА_1 вважає, що наявні як матеріальні так і правові підстави для стягнення 100000 грн. страхового відшкодування.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що ОСОБА_5 - чоловік позивача ОСОБА_3, помер 01.10.2015, місце смерті 15 км дороги Чернігів – КПП Славутич, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 I-ЕЛ №263177 (а.с.10).

Смерть ОСОБА_5 настала за таких обставин: 01.10.2015 приблизно о 06 год. 14 хв., гр. ОСОБА_8 ОСОБА_6, керуючи автомобілем Renault Duster, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі зі сторони м. Славутич в напрямку автодороги Чернігів – КПП Славутич, та на 15 км + 400 м даної дороги скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, під кутом, зміщуючись в напрямку автодороги Чернігів – КПП Славутич. В результаті ДТП ОСОБА_5 помер на місці пригоди.

По факту цієї дорожньо-транспортної пригоди 01.10.2015 було відкрите кримінальне провадження № 12015270000000415 та розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.7).

Оскільки під час досудового провадження у діях водія порушень правил дорожнього руху не встановлено, з технічної точки зору в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6 не встановлено невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР, його дії не перебували у причинному зв’язку з настанням події даної ДТП, тобто, у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, постановою старшого слідчого з ОВС відділу СУ ГУ Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_9 від 29.04.2016 кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с. 8-9).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 як водія автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_5, була застрахована у ПрАТ "Європейський страховий альянс" за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за №1043281 від 07.10.2014, предметом якого є добровільне страхування Страховиком цивільної відповідальності Страхувальника за шкоду, заподіяну транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю та майну третіх осіб. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Renault Duster, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності (страхова сума) за шкоду, заподіяну забезпеченим автомобілем встановлений в 500 000 грн. (а.с. 21, 22, 23).

З копії свідоцтва про одруження вбачається, що позивач ОСОБА_3 є дружиною загиблого потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 16).

04.11.2015 ОСОБА_3 зверталась до ПрАТ "Європейський страховий альянс" з письмовою заявою щодо виплати їй суми страхового відшкодування, при цьому діти загиблого ОСОБА_4 та ОСОБА_10 засвідчили свою згоду на те, щоб всю суму страхового відшкодування отримала ОСОБА_3, зазначивши також, що інших дітей та близьких родичів у ОСОБА_5 немає (а.с. 17,18).

Листом від 17.06.2016 ПрАТ "Європейський страховий альянс" ОСОБА_3 було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування з посиланням на те, що подія дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 жовтня 2015 року за участю автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої загинув ОСОБА_5, не є страховим випадком, оскільки через відсутність вини водія ОСОБА_6 у скоєнні цієї ДТП у нього не виникла цивільно-правова відповідальність (а.с. 24).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що громадянин ОСОБА_8 ОСОБА_6, використовуючи автомобіль Renault Duster, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, повинен нести цивільно-правову відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки незалежно від його вини, оскільки наявність обставин непереборної сили, що спричинили заподіяння смерті ОСОБА_5П, або умисел останнього щодо такого наслідку ДТП не встановлено. Суд дійшов висновку, що оскільки автомобіль Renault Duster, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є забезпеченим транспортним засобом відповідно до укладеного 07.10.2014 між ПрАТ "Європейський страховий альянс", Компанією "ВІНСІ КОНСТРЮКСЬОН ГРАН ПРОЖЕ" та компанією "БУЙГ ТРАВО ПЮБЛІК" договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 1043281, подія дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 жовтня 2015 року за участю автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої загинув ОСОБА_5, відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є страховим випадком, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов в частині відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в розмірі 100000 грн. суд першої інстанції послався на ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та на умови Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 1043281 від 07.10.2014 року, відповідно до якого ліміт відповідальності (страхова сума) за шкоду, заподіяну забезпеченим автомобілем Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлений в розмірі 500000 грн., і з посиланням на положення п. 27.5. ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду, дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог в частині відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в розмірі 100000 грн.

Згідно п. 27.4 ст. 27 Закону Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Стягуючи на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на поховання 3629 грн., суд послався на квитанції від 03.10.2015, які підтверджують понесені позивачем витрати, пов'язані з похованням загиблого ОСОБА_5: на ритуальну атрибутику в сумі 929 грн. та транспортні послуги в сумі 2 700 грн. (а.с. 20), зазначивши, що ця сума не перевищує встановлений п. 27.4. ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ліміт страхової виплати з відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, що складає 16536 грн. (мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з вересня 2015 року становила 1378 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що загиблий ОСОБА_5 був чоловіком позивача ОСОБА_3, близькі родичі ОСОБА_5, які мають право на страхове відшкодування, а саме діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_10 вимог до страховика не заявляли та відмовились від своїх прав на частку страхового відшкодування на користь позивача, а тому, з врахуванням приписів п. 27.3. ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", дійшов висновків, що компенсація моральної шкоди в розмірі 5000 грн., яка заявлена позивачем, не є максимальним розміром відшкодування моральної шкоди, який може бути покладено на страховика відповідно до Закону, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 9300 грн., суд першої інстанції зазначив, що хоча п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, але оскільки позивачем не надано розрахунок пені, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З посиланням на положення ст.137 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесених та документально підтверджених судових витрати по справі - витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України, факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону) є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За таких обставин посилання ПрАТ "Європейський страховий альянс" як на підставу відмови у здійсненні страхового відшкодування на те, що подія дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 жовтня 2015 року за участю автомобіля Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої загинув ОСОБА_5, не є страховим випадком, оскільки через відсутність вини водія ОСОБА_6 у скоєнні цієї ДТП у нього не виникає цивільно-правової відповідальності, є помилковим. ПрАТ "Європейський страховий альянс" неправильно застосовує поняття цивільно-правової відповідальності. Постановою про закриття кримінального провадження за фактом ДТП встановлено відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тоді як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, передбачена ст.1187 ЦК України.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Апеляційний суд не може погодитися з посиланнями ПрАТ "Європейський страховий альянс" на те, що судом безпідставно було ухвалене рішення про стягнення 100000 грн. страхового відшкодування, оскільки відповідно до п. 27.2 ст.27 Закону, розмір страхового відшкодування мав складати 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, тобто 43848 грн.

Пунктом 27.2. статті 27 Закону встановлено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Тобто, ця норма закону встановлює не порядок розрахунку розміру страхового відшкодування, а мінімальний гарантований розмір страхового відшкодування, меншим за який страхове відшкодування бути не може.

За таких обставин, з врахуванням того, що ліміт відповідальності (страхова сума) за шкоду, заподіяну забезпеченим автомобілем Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлений в розмірі 500000 грн., а п. 27.5. ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, в розмірі 100000 грн. є правильним. Визначений судом розмір відшкодування відповідає встановленим у справі обставинам.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 11 червня 2018 року.

Головуючий:Судді: