Рішення № 74659560, 07.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4458/18

Справа № 686/7908/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

26.03.2018 позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 113 534, 18 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000, 00 грн.

В позові посилається на те, що 27.11.2016 приблизно о 01.05 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 2, автомобіль НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який внаслідок вказаного зіткнення виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту та здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок вказаної ДТП пасажир автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 належить ОСОБА_1

Крім того, зазначає, що на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Омега», згідно полісу № АЕ 6794028. Обсяг відповідальності відповідача за вищезазначеним полісом складає 50000,00 грн. страхове відшкодування та франшиза 1000,00 грн.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.04.2017 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Позивач посилається, що самостійно звернувся до суб'єкта оціночної діяльності про визначення розміру збитків внаслідок ДТП.

Згідно звіту про оцінку № 5521/2 від 16.01.2017, вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу позивача марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_5, внаслідок ДТП складала 164534,18 грн.

Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яка полягає в душевних хвилюваннях та стражданнях, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження його майна та порушення звичайного способу життя.

Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги.

27.03.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 28.03.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу та третій особі було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, матеріали позовної заяви, які направлялися на його адресу, повернуті до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Третя особа ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» пояснень щодо предмета позову у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що 27.11.2016 приблизно о 01.05 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 2, автомобіль НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який внаслідок вказаного зіткнення виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту та здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок вказаної ДТП пасажир автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5 належить ОСОБА_1.(а.с.23).

Судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Омега», згідно полісу № АЕ 6794028.(а.с. 26). Обсяг відповідальності відповідача за вищезазначеним полісом складає 50000,00 грн. страхове відшкодування та франшиза 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховою компанією у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 32.7 ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 8.2. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Постановою КМУ № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження.

Позивач є власником пошкодженого транспортного засобу марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 самостійно звернувся до суб'єкта оціночної діяльності про визначення розміру збитків внаслідок ДТП.

Згідно звіту № 5521/2 від 16.01.2017 вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу позивача марки «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_5, внаслідок ДТП складала 164534,18 грн. (а.с.3-20).

В своєму позові позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 113534,18 грн. , тобто суму матеріального збитку за мінусом ліміту відповідальності страховика та франшизи в порядку ст.1194 ЦК України (164534,18 грн. - 50000,00 грн. страхове відшкодування - франшиза 1000,00 грн.=113 534, 18 грн.)

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.04.2017 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.24-25).

Вина відповідача у вчинені ДТП,яка сталася 27.11.2006 встановлена судом в порядку кримінального судочинства та в порядку ч.6 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до п.6 Постанови ПВСС України за №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 113534,18 грн. (164534,18 грн. - 50000,00 грн. страхове відшкодування та франшиза 1000,00 грн.)

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо до нього особисто, та у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача та третьої особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1185, 34 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188,1194 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду в розмірі 113534,18 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1185, 34 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: