Ухвала суду № 74659541, 01.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/7482/18

Справа 760/13932/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьова О.М., захисника-адвоката Козака І.О., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клімова Б.В., погоджене начальником відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кричуном В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування №52018000000000438, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2018, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, який одружений, має на утриманні малолітню дитину (сина ОСОБА_6, 2008 р.н.), є Мироцьким сільським головою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, -

в с т а н о в и в:

до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клімова Б.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 1135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, депутатами Мироцької сільської ради, посадовими особами виконавчого комітету Мироцької сільської ради, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000438, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2018 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами місцевих виборів 25.10.2015 ОСОБА_3 обрано Мироцьким сільським головою - головою Мироцької сільської ради.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова: є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села; здійснює свої повноваження на постійній основі; очолює виконавчий комітет сільської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова: організовує у межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітуту; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; є розпорядником бюджетних коштів; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Таким чином, ОСОБА_3 після обрання його сільським головою постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, постійно обіймає в органі місцевого самоврядування посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, у зв'язку з чим відповідно до ст.18 КК України та примітки ст.364 КК України набув статусу службової особи.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.3, ч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є зокрема сільські голови, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язанні з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Однак, ОСОБА_3 всупереч цим нормам вступив у злочинну змову з ОСОБА_7, спільно з яким вимагав та одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 за вчинення дій у його інтересах.

Зокрема, рішенням сесії Мироцької сільської ради від 01.03.2018 №3/1 на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення детального плану території садибної житлової забудови орієнтовано площею 90 га в східній частині с. Мироцьке Києво - Святошинського району Київської області виконавчого комітету ради доручено забезпечити проведення громадських слухань з цього питання, а розроблений і погоджений в установленому порядку детальний план території - подати на затвердження ради.

Разом з тим, 12.03.2018 між Мироцькою сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3 (згідно з умовами договору - Замовник), фізичною особою ОСОБА_8 (згідно умов договору - Платник) та Державним підприємством «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування» (згідно з умовами договору - виконавець) укладено договір №2018-28 на виконання проектних робіт з розроблення детального плану території.

Як вказує детектив, у березні - квітні 2018 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8, скориставшись тим, що для затвердження детального плану території він змушений буде звернутися до Мироцької сільської ради.

Для реалізації цього плану та приховання своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 у період з березня до квітня 2018 року вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7

Детектив зазначив, що з метою реалізації спільного злочинного умислу під час зустрічей, які відбулися 28.04.2018 близько 12.00 год. поруч із адміністративною будівлею Мироцької сільської ради за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Центральна, 1, 03.05.2018 близько 17.00 год. у службовому кабінеті Мироцького сільського голови за тією ж адресою та 04.05.2018 близько 17.30 год. в автомобілі ОСОБА_3 марки Volkswagen Caddy на автодорозі між селами Мироцьке та Немішаєво Києво-святошинського району Київської області, ОСОБА_3 висунув ОСОБА_8 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди. Погрожуючи, що в іншому випадку ОСОБА_8 не отримає позитивного рішення ради про затвердження детального плану території, а також вказав, що подальші вказівки щодо передачі неправомірної вигоди він отримає від ОСОБА_7

Після цього, 04.05.2018 близько 18.00 год. поруч з приміщенням Мироцької сільської ради ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 узгоджену з ОСОБА_3 позицію щодо необхідності надати їм неправомірну вигоду у сумі 90 тисяч доларів США за проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів по розробленому детальному плану території та забезпечення його затвердження сесією Мироцької сільської ради.

Крім цього, 14.05.2018 близько 15.00 год. поруч з приміщенням Мироцької сільської ради ОСОБА_3 підтвердив ОСОБА_8 узгодженість повідомленого ОСОБА_7 розміру неправомірної вигоди, а також попередив, що у випадку її ненадання він наділений повноваженнями та можливостями вжити заходи, за яких ОСОБА_8 не отримає будь - яких позитивних рішень ради щодо земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні ОСОБА_8 на території ради.

Як встановлено, у відповідь на прохання про зменшення суми неправомірної вигоди ОСОБА_3 повідомив, що поспілкується з ОСОБА_7

Орган досудового розслідування зазначив, що 16.05.2018 близько 12.30 год. під час зустрічі у кафе «Royal coffe», за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4, ОСОБА_7 повторно висунув ОСОБА_8 вимогу щодо сплати 90 тис. доларів США та повідомив, що дана сума узгоджена з ОСОБА_3

Під час зустрічі, яка відбулася 16.05.2018 близько 13.40 год. у приміщенні кафе «Портер Паб» за адресою: м. Київ, вул. Мостицька, 21, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 знову висловили ОСОБА_8 вимогу щодо надання їм неправомірної вигоди у сумі 90 тис. доларів США за вчинення дій в інтересах ОСОБА_8, зокрема: затвердження ОСОБА_3 акту здачі - прийняття робіт за договором №2018-28 від 12.03.2018 з розроблення детального плану території; проведення позитивних громадських слухань щодо врахування громадських інтересів по розробленому детальному плану території; забезпечення затвердження вказаного детального плану території на сесії Мироцької сільської ради та підписання відповідного рішення сесії.

Як зазначив детектив, останні вказали ОСОБА_8 на необхідність передачі їм неправомірної вигоди після прийняття рішення сесією, але передачі їм до сесії державних актів на право власності земельної ділянки, які перебувають у його власності та користуванні на території Мироцької сільської ради, для гарантування передачі ОСОБА_8 неправомірної вигоди.

ОСОБА_8 був змушений погодитись на вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та тут же передав їм 10 держаних актів на право власності на земельні ділянки, які перебувають у його власності та користуванні на території Мироцької сільської ради, зокрема державні акти НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10.

Разом з цим, 21.05.2018 ОСОБА_3 провів громадські слухання, на яких детальний план території підтримано.

Після чого, 24.05.2018 ОСОБА_3 як голова ради провів сесію Мироцької сільської ради, під час якої було прийнято та підписано ним рішення «Про затвердження детального плану території садибної житлової забудови орієнтованою площею 90 га в східній частині с. Мироцьке» від 24.05.2018 №3/8.

Органом досудового розслідування встановлено, що 24.05.2018 о 19.27 год. на території паркувального майданчика, розташованого поруч з приміщенням Мироцької сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_7 повернули ОСОБА_8 державні акти на право власності на земельні ділянки а також передали йому затверджений ОСОБА_3 акт №ГС-002798 здачі -т прийняття робіт за договором №2018-28 від 12.03.2018 з розроблення детального плану території, протокол проведених під головуванням ОСОБА_3 громадських слухань щодо врахування громадських інтересів по розробленому детальному плану території від 21.05.2018, а також рішення ради від 24.05.2018 №3/8, після чого сіли в автомобіль Cadillac STS, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_7, та отримали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 90 тис. доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.05.2018 становить 2 347 337,97 грн., що п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

24.05.2018 під час обшуку в автомобілі Cadillac STS органом досудового розслідування виявлено та вилучено кошти в сумі 90 тис. доларів США, які попередньо ідентифіковані як неправомірна вигода.

Отже, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України.

24 травня 2018 о 23 годині 51 хвилині ОСОБА_3 затримано в порядку ст.280 КПК України.

25 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачених ч.4 ст.368 КК України.

Своє клопотання детектив обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Крім того, детектив вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави -1136 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник - адвокат Козак І.О., у судовому засіданні проти клопотання заперечував повністю, посилаючись на необґрунтованість підозри, а тому клопотання не відповідає вимогам КПК, ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором та детективом не доведені та не обґрунтовані. Крім того, зазначив що стороною обвинувачення не враховано сімейний стан його підзахисного, який має на утримані дружину, доньку, неповнолітнього сина та матір пенсіонерку, а також не враховано стан здоров'я ОСОБА_3, який має хворе серце і постійно потребує лікарського нагляду, не враховано матеріального стану його підзахисного, а тому вказав на неможливість внесення його підзахисним вказаного у клопотанні розміру застави.

ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 08.05.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

24 травня 2018 о 23 годині 51 хвилині ОСОБА_3 затримано в порядку ст.280 КПК України.

25 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачених ч.4 ст.368 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід;

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та неодноразово здійснював закордонні поїздки, що підтверджується відомостями з інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи (Аркан).

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі в 568 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1000816 грн.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати його у Київському слідчому ізоляторі (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 24 травня 2018 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 22 липня 2018 року включно.

Розмір застави визначити у розмірі 568 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1000816 (один мільйон вісімсот шістнадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м.Києва:

- банк - Державна казначейська служба України м. Київ;

- код ЄДРПОУ - 26268059;

- МФО - 820172;

- депозитний рахунок № 37318005112089;

- отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві;

- призначення платежу - «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом її дії.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, депутатами Мироцької сільської ради, посадовими особами виконавчого комітету Мироцької сільської ради, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити у 60 днів з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово детектива, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку із внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін