
Справа № 761/10656/18
Провадження № 1-кс/761/7278/2018
У Х В А Л А
Іменем України
29 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: Юзькової О.Л.,
при секретарі: Голопич Н.Р.,
розглянувши клопотання представника потерпілого заступника керівника секретаріату з юридичних питань ГО «Українська асоціація студентів» ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів, -
ВСТАНОВИВ:
Представник потерпілого - заступник керівника секретаріату з юридичних питань ГО «Українська асоціація студентів» ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (ідентифікаційний код 14333937, місцезнаходження - вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, Україна).
Клопотання мотивовано наступним. Слідчим слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві Погорілим С. В. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100090012676 від 1 листопада 2017 р. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2013 по 2016 рр. ОСОБА_3, маючи спеціальні повноваження на представництво Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Українська асоціація студентського самоврядування» (ідентифікаційний код 26437272) (далі - ВМГО «УАСС», організація), зокрема будучи уповноваженим на підставі довіреності розпоряджатися банківськими рахунками ВМГО «УАСС», тобто будучи службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинив привласнення та розтрату майна, належного організації, а саме коштів, що зберігалися на її банківському рахунку. Так, для ВМГО «УАСС» у АТ «ПроКредит Банк» з 2004 по 2016 рр. були відкриті поточні мультивалютні рахунки № 260020101712 та № 26007310001712, а з 2013 по 2016 рр. - також картковий рахунок № 26053320001712. Повноваження на розпорядження зазначеними банківськими рахунками на підставі довіреності, виданої президентом ВМГО «УАСС» у 2009 р., із правом першого підпису на фінансових та розрахункових документах належали ОСОБА_3 У 2013 р., користуючись цими повноваженнями, ОСОБА_3 подав до банку заяву про відкриття карткового рахунку для ВМГО «УАСС» та видачу (емісію) електронного платіжного засобу - корпоративної банківської картки із прив'язкою до цього рахунку. У подальшому, банком було видано (емітовано) корпоративні банківські картки Visa Business № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, що дозволило ОСОБА_3 розпоряджатися коштами, що зберігалися на картковому рахунку ВМГО «УАСС», на власний розсуд. Реалізовуючи свій умисел на привласнення коштів ВМГО «УАСС», ОСОБА_3 у період з 2013 по 2016 рр. подав до банку низку платіжних доручень на переведення коштів з поточних рахунків організації на указаний картковий рахунок на загальну суму 1 360 680 грн. 00 коп. У подальшому, користуючись корпоративними банківськими платіжними картками, випущеними (емітованими) на його ім'я, ОСОБА_3 розпорядився частиною цих коштів на власний розсуд, вилучивши їх з рахунку ВМГО «УАСС» шляхом зняття готівкою або шляхом оплати за товари та послуги, не пов'язані із діяльністю організації. Як наслідок, з рахунку ВМГО «УАСС» було списано 1 234 586 грн. 70 коп., щодо яких звіти про використання у порядку, встановленому пунктом 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, як це передбачено підпунктом 170.9.3 цього пункту, ОСОБА_3 до організації подано не було. Більш того, у 2015-2016 рр. ОСОБА_3 подав до банку документи, на підставі яких йому з поточного рахунку ВМГО «УАСС» було видано готівкою як витрати на відрядження кошти на загальну суму 30673 (тридцять тисяч шістсот сімдесят три) євро 00 євроцентів. Разом з тим, після отримання указаних коштів ОСОБА_3 у касу організації їх не вніс; будь-яких звітів про використання коштів на відрядження та підтвердних документів до них до організації не надходило, керівником (президентом) ВМГО «УАСС» вони не затверджувалися. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив також привласнення цих коштів шляхом обернення їх на власну користь, чим завдав шкоди організації на суму 30673 (тридцять тисяч шістсот сімдесят три) євро 00 євроцентів. Як вбачається із документів, отриманих представником потерпілого, 16 січня 2012 р. ОСОБА_3 подав до АТ «ПроКредит Банк» заяву на надання доступу до системи електронного банкінгу. У зазначеній заяві він вказав свій контактний номер телефону - НОМЕР_3. Цей самий номер телефону було указано ОСОБА_3 у заяві про надання доступу до системи електронного банкінгу від 2 квітня 2013 р. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, код «50» є виділеним номерним ресурсом для мереж рухомого (мобільного) зв'язку (NDC), оператором якого є Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (ідентифікаційний код 14333937, місцезнаходження - вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, Україна). Виходячи із викладеного, наявні достатні підстави вважати, що у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» наявні відомості про використання абонентського номеру НОМЕР_3, а саме інформація про: вхідні і вихідні з'єднання абонента, в тому числі нульові, із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбувались, IMEI кодів відповідних терміналів (мобільних пристроїв), з яких використовується номер НОМЕР_3, за період з 1 січня 2018 р. по дату постановлення ухвали суду; базові станції (з наведенням ідентифікаційних номерів - LAC і CID кодів, географічних координат та адрес місцезнаходження відповідних базових станцій, азимутів, дистанцій від IMEI-терміналів до відповідних базових станцій), з якими відбувалося з'єднання з використанням номеру НОМЕР_3 за період з 1 січня 2018 р. по дату постановлення ухвали суду. Інформація, яка міститься у документах, тимчасовий доступ до яких планується отримати, може бути використана для подальшого встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 та, відповідно, відшуковування речей і документів, що можуть мати доказове значення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Разом з тим, через канцелярію суду подав зяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник особи, у володінні якої знаходяться документи в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України.
Вивчивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання кримінальне провадження № 12017100090012676 від 1 листопада 2017 р. розслідується за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутись до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів .
Пунктом 19 статті 3 КПК України визначено, що стороною кримінального провадження - з боку обвинувачення є потерпілий та його представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 цієї ж статті передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
При цьому, за приписами п. 6 ч. 2 ст. 160 КК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається - можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, відповідно до положень ст. 132 КПК України, якщо сторона обвинувачення не доведе, що, зокрема, потреби досудового розслідування виправдають такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Таким чином слідчий суддя зобов'язаний перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, врахувати докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, які мають бути надані ініціатором клопотання.
Представник потерпілого - ОСОБА_1 належним чином обґрунтовує те, що одержати в інший спосіб, без рішення суду, тимчасовий доступ до документів неможливо, оскільки дані документи знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ Україна».
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню, оскільки представником потерпілого доведено наявність достатніх підстав вважати, що відповідна інформація може перебувати у зазначеній установі, документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, що є підставою для задоволення клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 110,163-165,309 та 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Надати представнику потерпілого - заступнику керівника секретаріату з юридичних питань Громадської організації «Українська асоціація студентів» ОСОБА_1 тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (ідентифікаційний код 14333937, місцезнаходження - вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, Україна), із можливістю отримання засвідчених копій документів, які містять інформацію про використання абонентського номеру НОМЕР_3, із зазначенням відомостей про:
- вхідні і вихідні з'єднання абонента, в тому числі нульові, із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбувались, IMEI кодів відповідних терміналів (мобільних пристроїв), з яких використовується номер НОМЕР_3, за період з 1 січня 2018 р. по 29.05.2018;
- базові станції (з наведенням ідентифікаційних номерів - LAC і CID кодів, географічних координат та адрес місцезнаходження відповідних базових станцій, азимутів, дистанцій від IMEI-терміналів до відповідних базових станцій), з якими відбувалося з'єднання з використанням номеру НОМЕР_3 за період з 1 січня 2018 р. по 29.05.2018.
Строк дії ухвали встановити в 1 (один) місяць з дня її проголошення.
При виконанні ухвали в порядку ч.ч. 2,3 ст. 165 КПК України представник потерпілого зобов'язаний пред'явити службовим особам ПрАТ «ВФ Україна» її оригінал і вручити копію.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Судове рішення № 74659004, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 29.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/10656/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: