Рішення № 74658561, 12.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/5867/18

Провадження №: 2/755/3521/18

м. Київ

"12" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Лупко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва у порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу № 755/5867/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасники справи - не з'явились,

УСТАНОВИВ:

17.04.2018 Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі АТ «Укрексімбанк») в особі представника за довіреністю Будниченко О.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0002052398БН/2014-02 від 26.02.2014 в розмірі 24 571,23 грн та 1 762,00 грн. в рахунок повернення судового збору. Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем у справі - ОСОБА_1 26.02.2014 року був укладений кредитний Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту, на підставі якого позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по Кредиту не більше 20 000,00 грн на строк до 29.01.2016 включно під 24,00% річних. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 571,23 грн, з яких: 16 859,30 грн - заборгованість за процентами; 3 824,27 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 3 887,66 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом (Кредитом).

Справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що розміщене 31.05.2018. Правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, як вказує у позовній заяві, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд прийшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, про що постановлено ухвалу.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.02.2014 між позивачем та відповідачем був укладений Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 0002052398БН/2014-02, на підставі якого позивачем було відкрито відповідачу кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по Кредиту не більше 20 000,00 грн на строк до 29.01.2016 включно під 24,00% річних /а.с.13-16/. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком /а.с.8-10, поточною випискою за контрактом /а.с.11, 12/ та не спростована відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 09.02.2015 № 153-7/378 з вимогою здійснити у строк до 12.02.2015 погашення усієї заборгованості, що виникла перед Банком згідно з положеннями договору /ас. 19/.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Кредитного договору, невиконанням станом на 14.04.2015 зобов'язань в частині погашення Кредиту та процентів, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2016 у цивільній справі № 755/9514/16-ц задоволено позов АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 14.04.2015; що набрало законної сили 21.11.2016 /а.с. 20-23/. За вказаним рішення суду ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту № 0002052398БН/2014-02 від 26.02.2014 в розмірі 19 733,80 грн, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн, а всього 21 111,80 грн. У цивільній справі № 755/9514/16-ц видано виконавчий лист від 02.06.2017 на примусове виконання рішення суду /а.с. 24/.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та станом на поточну дату не сплатив заборгованості нарахованої, зокрема, станом на 14.04.2015 та стягнутої за рішенням суду від 10.11.2016, за період з 15.04.2015 по 05.04.2018 у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором у розмірі 24 571,23 грн, з яких: 16 859,30 грн - заборгованість за процентами; 3 824,27 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 3 887,66 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом (Кредитом)

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За приписом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 ЦПК України).

Статтею 525 ЦК заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Позивачем надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача сума судового збору у розмірі 1 762,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 139963 від 12.04.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 624, 625, 629, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 209, 258-260, 264-268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 02.09.2004 Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві, зареєстрований за адресою: 02147, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, заборгованість у розмірі 24 571 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 02.09.2004 Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві, зареєстрований за адресою: 02147, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо на нього не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Повний текст рішення складено 13.06.2018.

Суддя В. Шевченко