Ухвала суду № 74658509, 13.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/513/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду Чех Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шевченко Віри Миколаївни у цивільній справі № 755/513/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» (відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шевченко Віри Миколаївни у цивільній справі № 755/513/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» (відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним.

Заява обґрунтована тим, що 16.04.2018 року головуючим по справі постановлено ухвалу, якою закрито провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ «Торговий Дім «Україна» та ПАТ «Банк «Морський» про визнання недійсним договору іпотеки. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2018 року ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 16.04.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді цієї справи після скасування ухвали про закриття провадження у справі. Пунктом 1 частини 3 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду. З метою уникнення підстав для скасування судового рішення просив відвести суддю Шевченко В.М. від участі у розгляді даної справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 року заява ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі передана на розгляд судді Чех Н.А.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 37, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи 03.01.2018 року Апеляційний суд м. Києва ухвалив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна», Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним направити до Дніпровського районного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 року позовна заява ОСОБА_1 передана на розгляд судді Шевченко В.М.

Ухвалою від 02.02.2018 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Згідно ухвали, постановленої суддею Шевченко В.М. 16.04.2018 року, провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки закрито, в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

17.05.2018 року Апеляційним судом м. Києва була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_1, якою ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи з апеляційної інстанції, головуючим по справі 31.05.2018 року постановлено ухвалу, згідно якої провадження у справі відновлено, призначено підготовче засідання у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки на 06.06.2018 року.

06.06.2018 року суддя Шевченко В.М. при вирішенні питання про відвід постановила ухвалою, якою визнала заяву про відвід головуючого у справі необґрунтованою, та передала заяву для вирішення в порядку ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

По даній справі встановлено, визначення головуючого судді для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 здійснено згідно чинного законодавства. Апеляційний суд м. Києва скасовуючи ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог, постановлену в підготовчому засіданні, направив матеріали для продовження розгляду. В даному випадку, розгляд по суті спору не розпочато, вимога про визнання договору іпотеки недійсним знаходиться на стадії підготовчого засідання, і не є новим розглядом справи.

З тексту заяви про відвід вбачається, що позивач не згоден з процесуальними діями головуючого у справі, тоді як нормами процесуального законодавства вказано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко В.М. слід відмовити.

Відповідно до частини 11 статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 36, 38, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Шевченко Віри Миколаївни у цивільній справі № 755/513/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» (відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним.

Розгляд справи № 755/513/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» (відповідач 1), Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним, проводити в тому ж складі суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: