Рішення № 74658400, 05.06.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/291/18

Справа №754/14524/17

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

секретаря - Двірко Т.В.

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача Мних Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивував тим, що звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 04.09.2017 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 28.09.2017 року Листом № 4588/06 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на дату подання заяви не має підстав. Позивач, вважає, відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною. Згідно з записами в трудовій книжці, диплома про навчання, військового квитка, уточнюючої Довідки № 155/05.1-05 від 04.08.2017 року Центрального державного архіву громадських об'єднань України, пільговий стаж позивача складають наступні періоди: з 01.09.1977 року по 16.07.1980 року навчався в ПТУ за професією електрогазозварника; з 28.07.1980 року по 23.10.1981 року робота електрогазозварником; з 18.11.1981 року по 23.12.1983 року служба в лавах Радянської армії; з 13.02.1984 року по 30.10.1989 року робота електрогазозварником; з 12.09.1990 року по 21.08.1992 року робота електрозварником. Професії електрозварника, газозварника передбачені Списком № 2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно зазначених вимог Закону позивачу на час подання заяви від 04.09.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2: виповнилось повних 55 років; Загальний стаж роботи складає понад 34 роки 4 місяців 5 днів; пільговий стаж складає повних 13 років 10 місяців 16 днів. Позивачу при виході на пенсію в 55 років необхідний пільговий стаж 12 років 6 місяців. Отже, наявні всі передбачені чинним на час подання заяви про призначення пенсії законодавством підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а відмова управління Пенсійного фонду суперечить положенням закону, так як у позивача наявні всі записи в трудовій книжці, які є достатніми при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Просить зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списками №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня виникнення у нього права для призначення пенсії, а саме: з 04.09.2017 року.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вищевикладених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, про що подала письмове заперечення, яке міститься в матеріалах справи, відповідно до якого вбачається, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці, за вищевказаним Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Довідка № 061-17, яка надані позивачем на підтвердження пільгового стажу не відповідає довідці встановленого зразка, що не може підтверджувати пільговий характер роботи. Крім довідки додається копія наказу підприємства про результат атестації робочих місць з додатком, у якому зазначено перелік робочих місць з додатком, у якому зазначено перелік робочих місць та їхнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 чи №2. Крім мого, у позивача відсутні первинні документи про підтвердження шкідливих умов праці на посаді електрогазозварювальника, електрозварника, умови праці яких відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2015 року підтверджуються документами шкідливих умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року.

Оскільки позивачем не надано необхідні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для призначення пенсії по Списку №2 відсутні.

Заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, всебічно та повно встановивши на їх підставі фактичні обставини, що необхідні для вирішення спору, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до переконання, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно розділу VII Перехідних положень КАС України, який набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу розглядається за правилами, що діють після набрання цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом встановлено, що позивач із заявою від 04.09.2017 року звернувся до Управління за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При зверненні в Управління ним було надано: трудову книжку, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та довідки від 04.08.2017 року №155/05.1-05 (архівна) та від 03.08.2017 року №06/1-17 видані ДП «НДКТІ МГ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 відповідачем 28.09.2017 року визнано відсутність підстав для підтвердження періодів роботи як стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки довідка видана діючим підприємством не відповідає довідці встановленого зразка, що не може підтверджувати пільгових характер роботи. А до довідки з архівної установи не надано жодного документу та відповідної заяви для розгляду на комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах а бо за вислугу років.

На підставі п. «б» ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За змістом цієї норми вбачається, що існує дві безумовні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах за п. "б" ч. 1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення: наявність посади, передбаченої Списком № 2; атестація робочих місць.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено п. 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві виконується відповідно до вимог передбачених Порядком проведення атестації робочих місць, затвердженого Кабінетом міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, передбачено, що атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Аналіз досліджених вище нормативно-правових актів та фактичні обставини справи свідчать, що позивач набув необхідний пільговий стаж, тому має право на призначення щодо нього пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 2.

Частиною другою п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників, а тому її не проведення чи проведення з порушенням вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За сукупністю досліджуваних доказів, суд прийшов до висновку про те, що позивач в оспорюваний період працював за Списком № 2, користувався відповідними пільгами, а проведення атестації робочого місця з порушенням вимог, відповідно до чинного законодавства, відбулося не з його вини.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-15, ч.3 ст.30, ст.ст. 90, 94, 122, 139, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 295, п.10 ч.1, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, ст.ст. 13, 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.09.2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.06.2017 року.

Суддя: Н.Г. Таран