Рішення № 74657624, 06.06.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/186/18

провадження № 2/691/226/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю:

позивача ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» м.Київ про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу від 19 січня 2018 року №01799 та стягнення коштів,-

встановив :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Сігма Автолізинг» м.Київ про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу від 19 січня 2018 року №01799 та стягнення коштів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що 19 січня 2018 року між нею та Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Сігма Автолізинг» в особі представника ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності №26 від 02 січня 2018 року, в м.Київ був укладений договір фінансового лізингу №01799. Відповідно до п.3.1 Договору, відповідач взяв на себе зобов»язання придбати предмет лізингу, який визнано Лізингоодержувачем, в порядку та на умовах даного договору та інших письмових домовленостей між сторонами та передати придбаний для лізингоодержувача предмет лізингу. Цього ж дня, представник ТОВ «Сігма Автолізинг» повідомила, що до сплати 31000 грн., і предмет лізингу автомобіль буде отримано 26 січня 2018 року. Нею, 19 січня 2018 року, на підставі наданого представником відповідача рахунку, було сплачено 31000 грн., що підтверджується квитанцією №26-237к, виданою ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві. Представник ТОВ «Сігма Автолізинг» запевнив, що цей платіж є першим авансовим внеском, так як у квитанції зазначено призначення платежу – авансовий платіж згідно Договору фінансового лізингу №01799 від 19 січня 2018 року. Після сплати авансового платежу, подала до ТОВ «Сігма Автолізинг» заявку про надання транспортного засобу марки «LADA VESTA седан», комплектації – Luxe/Multimedia, об»єм двигуна 1,6 л 16 кл. (106 к.с.) 5МТ, колір білий з додатковим обладнанням (ГБО-IV, антиком, захист, зимова гума) поточна ціна 118000 грн. з датою поставки 26 січня 2018 року в м.Городище Черкаської області. Після оплати коштів, жодних дій щодо виконання умов договору №01799 відповідачем не вчинялось і станом на 26 лютого 2018 року даний договір фінансового лізингу так і залишається не виконаним. Неодноразово зверталась до представників відповідача з приводу виконання умов договору та поставки транспортного засобу але отримувала відповідь, що у відповідача проблеми з поставкою і коли така відбудеться їм не відомо. Вважає, що умови Договору Фінансового лізингу не відповідають діючому законодавству та порушують її права, як споживача. ОСОБА_4 фінансового лізингу №01799 від 19 січня 2018 року не був нотаріально посвідчений. Положенням ст.12 Договору №01799 Фінансового лізингу встановлено жорстку односторонню відповідальність лізингоодержувача не лише за будь-яке порушення зобов»язання, а й за розірвання договору за його ініціативою, що є обмеженням принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та є несправедливими умовами договору згідно вимог ст.18 Закону України «Про захист споживачів». Оспорюваний договір порушує принцип добросовісності, оскільки всупереч вимогам законодавства, встановлює істотні обмеження прав лізингоотримувача щодо розірвання договору та умови договору про повне неповернення комісії за організацію договору у випадку розірвання договору, призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов»язків сторін, наносить шкоду споживачеві. Передбачена у ст.9 Договору оплата вартості організації договору у розмірі 10% від вартості предмета лізингу виходить за межі переліку передбачених законом платежів, у зв»язку з чим, вказані положення договору є несправедливими. Крім того, договір фінансового лізингу №01799 не містить істотних умов, які передбачені ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», а саме предмет лізингу та розмір лізингових платежів. Так в п.1.1 ст.1 Договору зазначено, що предметом фінансового лізингу, по даному договору, є транспортний засіб, але не вказано який саме – марка, модель, комплектації, об»єм двигуна, тип КПП, приводу та не визначені його індивідуальні ознаки (рік випуску, колір, індивідуальні технічні характеристики, номер шасі. В п.10.3 ст.10 Договору не визначено розмір щомісячного періодичного платежу, у разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору. В ст.8 Договору №01799 також, не вказана вартість предмета лізингу. Додатки до Договору, в яких мав би бути визначений транспортний засіб, зокрема його специфікація, вартість, розмір комісії за організацію договору, розмір авансового платежу, розмір та графік сплати лізингових періодичних платежів – не надавались та нею не підписувались. Дані пункти Договору фінансового лізингу №01799, після його підписання сторонами, залишились незаповненими, що свідчить про те, що укладення договору не було спрямоване на реальне настання тих правових наслідків, які ним обумовлені, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним. У Договорі зазначено, що лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний ОСОБА_4 за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо наміру розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець роглядає заяву лізиногоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. За таких обставин поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та частина авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається. Умовами договору фінансового лізингу виключені та обмежені права лізингоодержувача, як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов»язків, передбачених договором і законом, звужені обов»язки лізингодавця, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов»язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі неналежної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства. Умовами Договору зазначено несправедливою умовою сплату комісії за організацію договору, так як відповідно до визначення комісія за організацію договору становить собою першочерговий єдино разовий платіж, який входить до складу обов»язкових платежів, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію договору, для його оформлення, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. У зв»язку з тим, що 19 січня 2018 року, нею, на рахунок ТОВ «Сігма Автолізинг» №26502016690601, кошти в сумі 31000 грн., у графі «Призначення платежу» вказано «Оплата Авансовий платіж згідно Договору Фінансового Лізингу №01799 від 19 січня 2018 року» у графі «Загальна сума» - «тридцять одна тисяча гривень 00 копійок», а у графі «Платник» вказано «Галстян Наталія Іванівна», то за таких обставин, вважає, що з ТОВ «Сігма Автолізинг» на її користь слід стягнути 31000 грн.. Також, у Договорі фінансового лізингу від 19 січня 2018 року, відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування, місцезнаходження, встановлена жорстка відповідальність лізингоодержувача, як споживача за порушення умов договору, усувається відповідальність лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов»язків, передбачених Договором та законом, не надані права лізингоодержувача, як споживача, вимагати дострокового розірвання договору, передбачено покладення на споживача штрафу за дострокове розірвання договору, звужені обов»язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», в положеннях Цивільного Кодексу України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов»язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно зазначено розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства. Укладений ОСОБА_4 Фінансового лізингу №01799 від 19 січня 2018 року є недійсним, за змістом з огляду на порушення вимог ч.2 ст.806, ст.ст.799, 628, 220, 215, 216 ЦК України. Звернулася до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 27 лютого 2018 року за №1950201794562, від 20 березня 2018 року №1950201819883, від 02 квітня 2018 року №1950201843571, від 17 квітня 2018 року №1950201862584, від 25 квітня 2018 року №1950201853275, не з»явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутності або перенесення розгляду. Із змісту рекомендованих повідомлень вбачається, що відповідальна особа ТОВ «Сігма Автолізинг» судові повістки отримувала, що вказує на обізнаність із розглядом справи за позовом ОСОБА_2 в суді. За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача, суд, приймає рішення про можливість розгляду справи у його відсутність.

Суд, вислухавши позивача, враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, розглянувши позов в межах заявлених вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову в силу наступного.

Як вбачається та підтверджено доказами у справі, 19 січня 2018 року між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Сігма Автолізинг» був укладений договір фінансового лізингу № 01799, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу позивачу в користування автомобіль «LADA VESTA седан», а вона, в свою чергу, зобов'язалася прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно умов договору (а.с.12-18). Того ж дня, позивач сплатила 31000 грн. вартості автомобіля, що підтверджується відповідним рахунком (а.с.20-21).

Відповідно до п. 1.3 договору, лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність (отримати право власності на Предмет Лізингу) та передати Предмет Лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим Договором. Лізингоодержувач користується Предметом Лізингу на умовах даного Договору та згідно з положеннями чинного законодавства. Згідно з п. 1.7 договору предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: комісії за організацію договору; авансового платежу; комісії за передачу Предмета лізингу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 9.4 ст. 9 даного договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 9.5. ст. 9 даного договору. Пунктом 9.1 договору визначено, що комісія за організацію договору являє собою погоджений сторонами відсоток від вартості предмета лізингу в розмірі 10 %, який лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця після укладення Договору за його організацію протягом строку дії Договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір комісії за організацію Договору зазначено у Додатку № 1 до даного Договору. Комісія за організацію Договору входить до складу обов'язкових лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплатити до моменту отримання предмету лізингу. Згідно п.12.1 договору лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п.1.7 та 4.1, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо наміру розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк встановленого чиним законодавством, лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку поверненню не підлягає. Пунктом 8.1 Договору № 01799 фінансового лізингу передбачено, що сторони погоджуються, що Лізингові платежі та Інші Платежі, що підлягають сплаті за цим Договором на користь Лізингодавця, відображають справедливу вартість Предмета лізингу та забезпечують отримання Лізингодавцем суми очікуваної на дату виконання Договору відповідно до чинного курсу обміну долара США до української гривні за готівковими операціями, встановленого Комерційним Банком «ОСОБА_5 Аваль» при продажу долара США станом на дату, коли кожен Платіж підлягає оплаті. Згідно п. 8.5 Договору № 01799 фінансового лізингу передбачено, що всі планові платежі, які визначаються у Додатку №1 до даного Договору сплачуються Лізингоодержувачем на умовах передбачених цим договором. Пунктом 10.1. Договору № 01799 фінансового лізингу передбачено, що Лізинговий платіж це платіж, що сплачується кожного місяця Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору). Кожний лізинговий платіж включає - відсотки (проценти) за користуванням Обсягом фінансування в розмірі 20 % річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагородалізингодавця за отримане у лізинг майно) - частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу) - комісія за супроводження Договору в розмірі 6%. В пункті 10.3. Договору № 01799 фінансового лізингу передбачено, що на момент укладання даного договору попередній розмір щомісячного лізингового платежу, у разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, має становити суму, але як вбачається із змісту Договору № 01799 фінансового лізингу, така сума не вказана. У випадку залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, та до передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу сторони зобовязані підписати новий Додаток №1 до даного договору, виходячи з остаточної вартості. Відповідно до п.16.12. Договору № 01799 фінансового лізингу, додатки до договору є невід'ємною частиною даного Договору. В ході розгляду справи встановлено, що Додатки до Договору № 01799 фінансового лізингу від 19 січня 2018 року, в яких необхідно було вказати транспортний засіб, його специфікацію, вартість, розмір комісії за організацію договору, розмір авансового платежу, розмір та графік сплати лізингових періодичних платежів, позивачу не надавались та нею не підписувались. ОСОБА_4 фінансового лізингу був підписаний сторонами на кожному аркуші (а.с.12-18). Позивач умови договору виконала, сплативши авансовий платіж по договору фінансового лізингу № 01799від 19 січня 2018 року у сумі 31000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 19 січня 2018 року № 26-237 (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Згідно ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону. У відповідності до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. ст. 806, 808 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Вивчивши докази у справі, надані сторонами, суд приходить до висновку, що їх аналіз та правова оцінка, вказує про те, що наведені умови оспорюваного договору фінансового лізингу є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком договору є істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживачу, зокрема: про надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника) (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не визначених в договорі (п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Такі умови оспорюваного договору порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, завдають шкоди споживачеві, а тому, на думку суду, є незаконними. Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року № 6-65цс16.

Оскільки умови оспорюваного договору фінансового лізингу, суперечать вимогам чинного законодавства, то відповідно їх слід визнати недійсними згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд, звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, які передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом за своїм правовим статусом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» не є фінансовою установою, згідно затвердженого розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 21 від 22 січня 2004 року, не отримувало ліцензії на здійснення своїх послуг.

Суд вважає, що такий вид господарської діяльності, як і фінансовий лізинг підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" на відміну від юридичної сили вищевказаного Положення.

Згідно п.11-1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовою вважається послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства оспорюваний позивачем правочин за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з того, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним, тобто відповідно до ст. 215 ЦК України недійсність такого договору встановлена законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15.

Враховуючи наведене, договір фінансового лізингу, укладений 19 січня 2018 року між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг», слід визнати недійсним.

Зважаючи на те, що позивач на виконання умов вказаного договору сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» 31 000 грн., предмет лізингу у користування не отримав, то з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» на користь позивача, відповідно до вимог ст. 216 ЦК України слід стягнути сплачені кошти на виконання умов договору фінансового лізингу, без утримання 20% штрафу, як то визначено умовами договору.

Враховуючи те, що у зв’язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати в розмірі 704,80 грн., а саме, сплатила судовий збір, суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно – процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією Договору фінансового лізингу №01799 від 19 січня 2018 року; копією рахунку від 19 січня 2018 року; копією квитанції №26-237к від 19 січня 2018 року; копією заяви на отримання транспортного засобу від 19 січня 2018 року; квитанцією №0.0.974335742.1 від 19 січня 2018 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137,141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.203, 215,216, 220,227,799 ,806,808ЦК України, ст.ст.2,6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.4,34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» м.Київ про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу від 19 січня 2018 року №01799 та стягнення коштів - задоволити.

Визнати ОСОБА_4 фінансового лізингу №01799 від 19 січня 2018 року, укладений між Товариством з Обмеженою Відповідальністю "Сігма Автолізинг" м.Київ вул.Харківське шосе, №182, код ЄДРПОУ 41298109, розрахунковий рахунок 2600231365101 в ПАТ «ОСОБА_6 Дніпро» МФО 305749 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою м.Городище вул.Чапаєва, №291 Черкаської області, недійсним.

Стягнути із Товариства з Обмеженою Відповідальністю "Сігма Автолізинг" м.Київ вул.Харківське шосе, №182, код ЄДРПОУ 41298109, розрахунковий рахунок 2600231365101 в ПАТ «ОСОБА_6 Дніпро» МФО 305749 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки м.Городище вул.Чапаєва, №291 Черкаської області, кошти в розмірі 31 000 (тридцять одна тисяча) грн. та судовий збір 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп, а всього 31 704 (тридцять одна тисяча сімсот чотири) грн. 80 коп..

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення направити відповідачу, для відому.

Суддя ОСОБА_7