Вирок № 74657590, 12.06.2018, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа №708/392/18

Номер провадження № 1-кп/708/56/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.

при секретарі - Пасічній Л.А.,

за участю:

прокурора - Курила Р.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, одруженого, на утримані має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом стороною обвинувачення ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення в тому, він, у порушення вимог статті 38 Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство а охорону водних біоресурсів», наказу Черкасирибоохорони №40 від 21.03.2018 року «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Черкаської та Кіровоградської областей у2018 році» згідно якого встановлено термін заборони на лов (добування) риби у весняно-літній період природного відтворення (нересту) в 2018 році на водоймах Черкаської, зокрема на Кременчуцькому водосховищі з 01 квітня по 09 червня, тобто у період, в який заборонений лов (добування) риби, в період часу з 19:30 години по 22:00 годину 06 квітня 2018 року за допомогою двох риболовецьких сіток, які згідно акту дослідження знарядь лову від 18.04.2018 року, являються сіткоснастями знаряддями лову, використання яких заборонено «Правилами любительського і спортивного рибальства», без належного дозволу, в заборонений час (період нересту) здійснив вилов з Кременчуцького водосховища річки Дніпро біля с.Стецівка, Чигиринського району цінної риби, а саме плітка – 93шт., вартістю 85 гривень за штуку на суму 7905 гривень, карась – 7 шт., вартістю 17 гривень за штуку на суму 119 гривень, окунь -16шт., вартістю 17 гривень за штуку на суму 272 гривні, судак 1 шт., вартістю 510 гривень, чим заподіяв в наслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом істотної шкоди водній фауні на загальну суму 8806 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Допитаний у ході судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав повністю та дав показання прро те, що він дійсно, 06 квітня 2018 року о 21 годині їдучи на мотоциклі разом зі своєю дружиною та дев"ятирічною донькою знайшов у кущах в районі насосної станції с. Стецівка сумку із сітками та рибою, де згодом їх зупинили працівники поліції та вилучили без дозволу із причіпа мотоцикла, який належить його батькові риболовлецькі сітки із рибою. незаконним рибним добувним промислом він не займався. Цивільний позов прокурора не визнав повністю, оскільки злочину, який йому інкримінують не вчиняв.

Сторона обвинувачення обґрунтовує обвинувачення ОСОБА_1 наступними доказами: показаннями у судовомузасіданні свідка ОСОБА_2, яка дала показання про те, що 06 квітня 2018 о 24 годині вона на запрошення працівників поліції брала участь як понята в огляді місця події за цим кримінальним провадженням, в ході огляду якого в районі Кременчуцького водосховища у с.Стецівка неподалік насосної станції під горою стояв мотоцикл з коляскою жовто-гарячого кольору, у якій були сітки з великими вічками та риба. Та підтвердила суду, що дійсно із коляски мотоцикла витягували рибу, фотографували, що пояснював обвинувачений вона не чула;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який дав показання про те, що він, як головний державний інспектор управління державного рибного господарства, проводив із працівниками поліції спільний рейд Кременчуцького водосховища Тясминської дамби, де він із бінокля побачив громадянина, який витягував сітки у брід, де як відомо, працівники поліції, які були далеко від нього, почувши гул мотоцикла, на якому їхав чоловік, якого і затримали. Коли він згодом підійшов на місце події, побачив, що у колясці мотоцикла була риба, мішок із сітками чорний ящик;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який дав показання про те, 06 квітня 2018 року о 23 годині він на запрошення працівників поліції брав участь як понятий в огляді місця події за цим кримінальним провадженням. На місці події він бачив , що нижче контори РЕУ стояв мотоцикл у колясці якого знаходились сітки з рибою, що говорив обвинувачений він не чув.

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, працюючого заступником начальника ВП - начальник СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який дав свідчення суду про те, що, дійсно з 06 квітня 2018 року по 07 квітня 2018 року під час проведення операції під умовною назвою «Нерест», а саме під час патрулювання прибережної зони Кременчуцького водосховища, тобто захисної Стецівської дамби, працівниками поліції було помічено чоловіка, який рухався від р.Дніпро через дорогу до території Тясминської насосної станції. Колеги, які перебували разом з ним на проведенні даної операції зупинили обвинуваченого з ним, як виявилося була також жінка. Та під час огляду мотоцикла було виявлено білу пропіленову сумку в якій була сітка, а також риба, де не бачив, що саме обвинувачений ОСОБА_1 здійснював вилов риби;

показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6, працюючого ДОП Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який дав свідчення суду про те, що з 06.04.2018 року по 07.04.2018 року проводилася операція під умовною назвою «Нерест», дана операція проводилася патрулюванням прибережної зони Кременчуцького водосховища. Під час даної операції було помічено невідомих осіб біля Тясминської насосної станції зі сторони с.Стецівка. Також нами через деякий час було помічено силует чоловіка, який біля Тясминської насосної станції витягував сітку з р.Дніпро. Тримаючи дану особу в полі зору та побачили, що з ним була ще одна особа яка допомогла йому покласти в причіп щось схоже на ящик. Зупинивши мотоцикл було встановлено, що то був ОСОБА_1, а в причіпі сиділа малолітня дитина та знаходився чорний пластиковий ящик, пропіленова сумка з риболовними сітками та рибою в них, засвідчивши, що він не бачив, що саме обвинувачений ОСОБА_1 здійснював вилов риби;

у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, працюючого оперуповноваженим Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який дав свідчення про те, що, під час патрулювання прибережної зони Кременчуцького водосховища, а саме Стецівської захисної дамби, с.Стецівка Чигиринського району, було помічено невідомого чоловіка, який біля Тясминської насосної станції витягував сітку з р.Дніпро стоячи на дамбі. Коли він разом з працівниками поліції почав наближатися до нього, останній швидким темпом, перейшов на іншу сторону та спустився до головного входу Тясминської насосної станції, де знаходився мотоцикл, при цьому тримаючи в руках щось схоже на ящик. З ним також було помічено, ще одну особу, як потім виявилося то була жінка. Зупинивши дану особу, в причіпі мотоциклу було виявлено малолітню дитину та чорний пластиковий ящик, пропіленову сумку з риболовними сітками і рибою, підтвердивши суду, що що він не бачив, що саме обвинувачений ОСОБА_1 здійснював вилов риби;

у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, працюючого інспектором слідчого відділення Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який дав свідчення про наступне, що під час з 01.04.2018 року по 10.06.2018 року, проводилося відпрацювання операції під назвою «Нептун». Так він з слідчим слідчого відділення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 здійснюючи патрулювання на Стецівській захисній дамбі зі сторони філії Вітове СТОВ СП «Нібулон», біля Тясминської насосної станції, було помічено силует чоловіка, який рухався від р.Дніпро через дорогу до території Тясминської насосної станції тримаючи в руках предмет чорного кольору схожий на ящик. Чоловік, завівши мотоцикл почав прямувати у напрямку с.Стецівка Чигиринського району, однак працівниками поліції, а саме ОСОБА_7, та ОСОБА_10 його було зупинено, та при візуальному огляді причіпу було виявлено білий пропіленовий мішок в якому було виявлено сітку та рибу в ящиках, додавши що він не бачив, що саме обвинувачений здійснював вилов риби;

показнняами у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, працюючого слідчим Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, який дав свідчення про наступне, що під час проведення операції «Нерест» згідно доручення начальника Чигиринського ВП, а саме патрулювання прибережної зони Кременчуцького водосховища, Стецівської захисної дамби, с.Стецівка Чигиринського району. Близько 22години було помічено невідому особу в подальшому, як виявилося то був ОСОБА_1, який рухався від р.Дніпро через дорогу до Тясминської насосної станції та тримаючи в руках предмет чорного кольору схожий на ящик. ОСОБА_1 завівши мотоцикл почав прямувати у напрямку с.Стецівка Чигиринського району, однак працівниками поліції, а саме ОСОБА_7, та ОСОБА_10 його було зупинено разом невідомою жінкою, як в подальшому виявилося то була його дружина. Так при візуальному огляді причіпу було виявлено білий пропіленовий мішок в якому було виявлено сітку та рибу в ящиках та підтвердив суду, що він не бачив, що саме обвинувачений здійснював вилов риби;

протоколом огляду місця події від 06.04.2018 року з доданою ілюстрованою фототаблицею, де об»єктом огляду є ґрунтова дорога, яка іде у напрямку від р.Дніпро (Кременчуцьке водосховище) до с.Стецівка Чигиринського району на відстані 500 метрів від р.Дніпро виявлено безпосередньо на вказаній дорозі транспортний засіб марки «ІЖ-планета 4» з д.н.з 0530 ЧКЕ оранжевого кольору з відкритим боковим причіпом , при огляді якого виявлено та вилучено рибу різних видів у кількості 117 штук та дві риболовецькі сітки з детальним виглядом бокового причіпу з вмістом риболовецької сітки і риби, самої риби яка знаходилась у сітках та в сумці (а.п. 5-11);

розрахунком збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об»єктів водного промислу згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 21.11.2011 року № 1209, за якими виведена сума завданих начебто ОСОБА_1 збитків у розмірі 8806 гривні 00 копійок (а.п. 29);

актом дослідження знарядь лову від 18.04.2018 року, відповідно до якого рибальські сітки являються забороненим знаряддям лову (а.п.33);

протоколом огляду предмета від 08.04.2018 року , предметом огляду якого була риба у кількості 117 штук, а саме: плітки у кількості 93штуки, 7 карасів , 16 окунів та 1 судака. Вказана риба без пошкоджень (а.п.19);

протоколом огляду предмета від 18.04.2018 року , предметом якого були дві рибацькі сітки: перша - з матеріалу мисина жовтого кольору довжиною близько 50 метрів, розмір вічки 35х35 мм: друга-з матеріалу мисина, жовтого кольору, довжиною близько 50 метрів, розміром вічка 40х40 мм. Сітки мають незначні пошкодження (а.п.54);

постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 08.04.2018 року , якою рибу у кількості 117 штук, а саме: плітка у кількості 93штуки, 7 карасів , 16 окунів та 1 судака визнано речовим доказом, який передано на зберігання ФОП Міхальов (а.п.20-22);

постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.04.2018 року, якою дві риболовецькі сітки визнано речовим доказом у кримінальному провадження та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Чигиринського відділення поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області (а.п.55,56);

наказом Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 21.03.2018 року №40 про встановлення весняно-літньої заборони на вилов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водоймах Черкаської області у 2018 році, яким встановлено терміни заборони на лов (добування) риби у весняно-літній період природного відтворення (нересту)у 2018 році на водоймах у межах Черкаської області, зокрема, на Кременчуцькому водосховищі з 01 квітня 2018 року по 09 червня 2018 року (а.п.34-38).

Дослідивши у судовому засіданні докази, суд вбачає за необхідне визнати обвинуваченого у пред'явленому обвинуваченні невинуватим та виправдати його за наступних обставин.

Так, показання обвинуваченого про непричетність до незаконного вилову риби 06.04.2018 р. нічим не спростовано. При пред»явленні обвинувачення не додано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 у період часу з 19:30 по 22:00 год. 06 квітня 2018 року займався рибним добувним промислом.

Показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4Ф містять лише дані про затримання мотоцикла з рибою. Всі інші докази взагалі стосуються подій і фактів, які мали місце вже під час або після огляду місця події щодо виявлення риби та знарядь лову у колясці мотоцикла на дорозі.

Що стосується показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є працівниками правоохоронного органу, то на думку суду, то їх показання в частині того, що обвинувачений здійснював незаконний вилов риби з допомогою сіток - нічим не підтверджені, та спростовуються матеріалами кримінального провадження, в тому числі – показаннями свідка ОСОБА_3, який суду чітко дав показання про те, що бачив у бінокль чоловіка, який у брід витягував сітки, однак що це саме обвинувачений здійснював вилов риби він не бачив як і не бачили також цього і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Крім того, окремі відомості наведених показань свідків обвинувачення про нібито вчинення протиправних дій ОСОБА_1, не можуть бути сприйняті судом як достатні для підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, позаяк поодинокі показання свідків захисту без їх підкріплення іншими доказами не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, а тому ці показання, на основі правил ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, судом як докази вини ОСОБА_1 відкидаються.

Суд критично оцінює , так званий, акт іхтіологічного дослідження оскільки сам текст цього акту є не конкретизованим, таким, що має протиріччя, довжина сіток визначена приблизно, робиться неаргументований (теоретичний висновок про вилов риби, сітками, які мають механічні пошкодження і в той же час знаходяться в доброму стані. Як доказ акт дослідження знарядь лову не спростовує показання ОСОБА_1 про непричетність до вилову риби.

Досліджений судом протокол огляду місця події від 06.04.2018 року, суд визнає недопустимим доказом , оскільки у ході огляду місця події слідчим фактично було здійснено проникнення до володіння особи, яким відповідно до положень ч.2 ст.233 КПК України визнається у тому числі і транспортний засіб, й проникнення до якого, відповідно до положень ч.1 ст.233 КПК України можливе лише на підставі ухвали слідчого судді, крім передбачених ч.3 ст.233 КПК України випадків. Такої ухвали не було ні попередньо ні по факту проникнення . Крім того, у ньому відсутній підпис учасника цієї слідчої дії ОСОБА_11 (а.п.5). Враховуючи це, й вилучені у ході огляду місця події речі та предмети, у тому числі рибу та сітки, не можна вважати належно здобутим доказом, а тому протокол огляду предмета від 08.04.2018 року, протокол огляду предмета від 18.04.2018 року, постанови про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 08.04.2018 року, постанови про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.04.2018 року суд визнає недопустимими доказами.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і ОСОБА_8 проти Іспанії»).

У відповідності з вимогами ст. 62 Конституції України, п. 23 Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущені Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Так, доводи наведені обвинуваченим на свій захист про те, що насправді незаконним рибним добувним промислом він не займався, стороною обвинувачення не спростовані. Саме обвинувачення фактично обґрунтоване на припущеннях.

Крім того, з диспозиції інкримінованої ОСОБА_1 ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України видно, що кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним добувним промислом настає тільки у разі, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду.

Так, у відповідності до роз'яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», які суд вважає правильними, на те, що шкода є істотною, у цьому разі можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд переконаний, що для можливості кваліфікації діяння ОСОБА_1 як кримінально караного, необхідні об'єктивні дані або про повне знищення ним через протиправне діяння нерестовища, або про вилов ним великої кількості риби в період нересту, або вилов нечисленних видів риб або тих, у відтворенні яких є труднощі, або про добування численної кількості риби або риби, вилов якої заборонено.

Втім, з поставлених до вини ОСОБА_1 обставин видно, що він таких дій не чинив.

Зокрема, ОСОБА_1 поставлено до вини те, що він всього нібито виловив плітку у кількості 93штуки, 7 карасів , 16 окунів та 1 судака. Однак, стороною обвинувачення не доведено видової належності риби.

Розрахунок збитків заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об»єктів водного промислу не є доказом завдання істотної шкоди з точки зору їх істотності відповідно до змісту диспозиції ч.1 ст.249 КК України. Крім того, відповідно до вимог ст.242 КПК України для визначення розміру збитків, заподіяної кримінальним правопорушенням, слідчий або прокурор були зобовя»язані звернутись із клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи.

З огляду на таке, суд не може ототожнювати назву стабільних розцінок (такс) за незаконне добування водних біоресурсів з відповідним охоронним статусом певних тварин, їх віднесенням до рідкісних видів фауни, заходами щодо їх збереження. Доказів завдання ОСОБА_1 істотної шкоди водній фауні суду стороною обвинувачення не надано, а аргументи у судовому засіданні сторони обвинувачення щодо існування істотної шкоди через констатацію начебто великого вилову цінної риби з Кремечуцького водосховища річки Дніпро біля с.Стецівка Чигиринського району , базуються не на дослідженнях, проведених саме щодо водойми цієї річки, а на абстрактних відомостях нічим не підтверджених, докази чого у ході досудового розслідування не зібрані.

Отже, беручи до уваги викладене, суд також приходить до висновку про відсутність наслідків інкримінованого ОСОБА_1 діяння у виді заподіяння істотної шкоди.

Поряд з цим, посилання у судовому засіданні прокурора, що риба була виловлена у період нересту, що мовбито є однозначною ознакою істотної шкоди, також не може мати самостійного суттєвого значення для кваліфікації розглядуваних судом діянь як кримінально караних.

Так, у кримінальному провадженні стороною обвинувачення зовсім не доведено доказами те, що виловлена риба нерестилася і внаслідок її виокремлення з навколишнього природного середовища у такому стані утворилися складнощі у подальшому відтворенні пійманих видів риб, говорити про істотну шкоду у цьому контексті у суду немає підстав, а сам по собі наказ Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 21.03.2018 року №40 без їх підкріплення іншими доказами не може бути покладений в основу обвинувального вироку, а тому він судом відкидається.

Слід зазначити, що об»єктивна сторона злочину, передбаченого ст.249 КК України передбачає обов»язковим наслідком незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом настання наслідків у вигляді істотної шкоди.

Отже, у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 унаслідок відсутності об'єктивної сторони у повному обсязі відсутній склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України.

Крім того, сформульоване за обвинувальним актом обвинувачення ОСОБА_1 має істотний прорахунок, який сам по собі виключає вірогідність кваліфікації вказаного в обвинувальному акті діяння як злочинного.

Зокрема, диспозиція ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України має бланкетний характер.

Виходячи з цього, для з'ясування змісту умов незаконності зайняття рибним добувним промислом потрібно звертатись до нормативних правових актів, які регулюють порядок здійснення рибальства в Україні.

Однак, аніяких порушень таких нормативних правових актів з посиланням на відповідні пункти, частини, статті, глави чи розділи цих нормативних правових актів, крім вказівки на статтю 38 Закону України «Про тваринний світ», обвинуваченому до вини не поставлено.

За таких обставин, суд приходить до остаточного переконання, що у діянні обвинуваченого в діянні ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України, з огляду на п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачений ОСОБА_1 й підлягає виправданню.

Позовну заяву прокурора: начальника Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі: Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби в сумі 8806 гривень, через виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 за недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення за правилами ч. 3 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України слід залишити без розгляду.

Під час кримінального провадження ОСОБА_1 не обмежувався у правах, які потребують поновлення. Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні процесуально не застосовувалися.

Речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Позовну заяву прокурора: начальника Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі: Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби в сумі 8806 гривень - залишити без розгляду.

Речові докази: рибу у кількості 117 штук, а саме: плітка у кількості 93штуки, 7 карасів , 16 окунів та 1 судака, які передано на зберігання ФОП Міхальов - знищити; дві риболовлецькі сітки: перша - з матеріалу мисина жовтого кольору довжиною близько 50 метрів, розмір вічки 35х35 мм, а друга- з матеріалу мисина, жовтого кольору, довжиною близько 50 метрів, розміром вічка 40 х40 мм, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Чигиринського відділення поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області -знищити.

Врок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г. Івахненко