Ухвала суду № 74653520, 07.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.06.2018 Справа № 554/2224/18

Провадження№2/554/1769/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Полтава

Октябрськийрайонний суд м.Полтави, в складі суду :

головуючого судді - Блажко І.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

за участю прокурора Харенка В.М.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Полтавського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувсь до суду з позовною заявою до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, ДКС України про відшкодування моральної шкоди. В якій прохав : стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн., завданої неправомірними діями та бездіяльністю Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області; судові витрати покласти солідарно на відповідачів. В обґрунтування позову зазначив, що на розгляді Полтавського районного суд перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12014170300001197 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 342 КК України, де він, ОСОБА_2 являється потерпілим. ОСОБА_2 неодноразово направляв ряд звернень до різних установ з метою належного виконання Полтавським РВП ПВП ГУНП в Полтавській області ухвал Полтавського районного суду від 29.12.2016 про розшук та примусовий привід обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та розгляду справи протягом розумного строку. Ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2016 про розшук та привід обвинувачених не виконана, обвинувачених до суду не доставлено, не зважаючи на те, що справи категорії «Розшук» відносно останніх закрито. Згідно листа керівника Полтавської місцевої прокуратури від 09.02.2017 постанову від 25.01.2017 про закриття оперативно-розшукової справи №3/17 категорії «Розшук» відносно ОСОБА_5 скасовано як незаконну. З метою розгляду кримінального провадження в розумні строки 15.03.2017 Полтавським районним судом Полтавської області направлялися листи до прокуратури Полтавської області та ГУНП в Полтавській області задля вжиття відповідних заходів реагування, щодо невиконання ухвал суду про розшук та привід обвинувачених, вжиття заходів для контролю за належним та своєчасним виконанням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2016. 24.01.2017 слідчим суддею Полтавського районного суду Полтавської області було винесено ухвалу, якою визнано протиправною бездіяльність ПРВП ПВП ГУНП в Полтавській області, щодо невиконання ухвал Полтавського районного суду від 29.12.2016 про розшук та примусовий привід обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Внаслідок тривалого розгляду Полтавським районним судом Полтавської області кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12014170300001197 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 342 КК України за його листом Уповноваженого ВРУ з прав людини відкрито провадження. У зв'язку з протиправною бездіяльністю ПРВП ПВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 був вимушений відстоювати у судових засіданнях свої порушені права та інтереси, направляти велику кількість звернень та листів, тому що справа 545/1842/15-к Полтавським районним судом не розглянута, підготовче провадження триває близько 2-х років, адже ПРВП ПВП ГУНП в Полтавській області не забезпечується вчасно явки обвинувачених у судові засідання, чим затягуються розумні строки розгляду справи та прийняття кінцевого законного рішення судом, а відтак завдано моральних збитків на суму 1 000 000 грн. Моральні збитки полягають у стресах, моральних стражданнях та психо-емоційних навантаженнях від протиправної системної бездіяльності Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, що не потребує доказування, адже ОСОБА_2 самостійно відстоював порушені права та інтереси у судових засіданнях та направляв ряд звернень чи скарг. Відповідно довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0554398, АВ 0563857 ОСОБА_2 протипоказано психо-емоційне навантаження, але він зазнав сильних хвилювань, які полягали у душевних стражданнях у зв'язку з протиправною бездіяльністю Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та їх посадових осіб. ОСОБА_2 присвятив все своє життя захисту прав та законних інтересів громадян в органах міліції та поліції і є ветераном Національної поліції України, а відтак він розраховував на захист Держави по відстоюванню, відновленню його порушених прав та інтересів. Але всупереч його очікуваним сподіванням Національна поліція України не вжила належних заходів реагування та допустила бездіяльність, що не потребує доказування і всі ці очевидні фактори та події вплинули на погіршення його здоров'я внааслідок пережитих стресів, хвилювань та психо-емоційних навантажень. У зв'язку з нелюдськими психо-емоційними навантаженнями його було госпіталізовано до Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру де він проходив стаціонарне лікування з 30.08.2017 по 18.09.2017. Діагноз атопічний дерматит викликаний через часті нервові перевантаження і щоденні психологічні стреси, згідно рекомендацій лікарів Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру мені необхідно уникати нервових напружень, вказане також рекомендоване медико-соціальною експертною комісією, але внаслідок бездіяльності службових осіб Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, йому, ОСОБА_7 було завдано суттєвого удару по здоров'ю психоемоційним перенавантаженням, стресами та душевними хвилюваннями, через що звертається до суду з даним позовом.

06 квітня 1018 року ухвалою суду відкрите провадження за даною позовною заявою та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

07 травня 2018 року ухвалою суду заяву заступника прокурора Полтавської області Савенка О.А. про вступ прокурора у справу - задоволено.Залучено до участі у справі прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України. (а.с.57-58)

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутності учасника судового розгляду, в якій прохав провести розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. (а.с.66-72)

В судове засідання відповідач Полтавський РВ ГУНП в Полтавській області свого представника не направили, хоча про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, у встановлений законом спосіб.(а.с.63)

Представник відповідача ДКС України за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що Полтавський РВП ПВП ГУ НП Полтавської області не є належними відповідачем, оскільки не є юридичною особою. Також не зрозуміло в чому ж полягає неправомірність дій відповідачів, оскільки з позову вбачається, що незаконні дії були безпосередньо в діях слідчого.

В судовому засіданні прокурор прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 проти задоволення позову заперечував та прохав відмовити у його задоволенні, у зв'язку з недоведеністю. Вказав, що відсутнє судове рішення про визнання неправомірності дій чи бездіяльності; кримінальне провадження не завершено; вимоги про стягнення моральної шкоди передчасні.

Суд, заслухавши представника ДКС України за довіреністю ОСОБА_1, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на розгляді Полтавського районного суду перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12014170300001197 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 342 КК України (а.с.22).

15.02.2017 листом за №23-006/5946 Львівського ТУ НАБУ повідомлено ОСОБА_2, щодо його звернень щодо вжиття заходів реагування направлених на виконання ухвали Полтавського районного суду від 29.12.2016 стосовно розшуку обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, здійснення особистого контролю над досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12017110300000113, можливих неправомірних дій працівників ПРВП ГУЕП у Полтавській області, які виявилися у неналежному виконанні приводу обвинувачених у кримінальному провадженні №12014170300001197, за обставин викладених у зверненнях та з інших питань, у зверненнях не наведено обставин та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ. Розгляд порушених у зверненнях питань не належить до компетенції НАБУ. Направлено звернення для розгляду відповідно до компетенції прокуратурі Полтавської області. (а.с.14)

17.02.2017 листом за №11-006/6406 НАБУ повідомлено ОСОБА_2, що розгляд порушених у зверненні ОСОБА_2 питань не належить до компетенції Національного бюро та направлено звернення для організації розгляду відповідно до компетенції до прокуратури Полтавської області. (а.с.15)

28.02.2017 листом за №04/2/2-4893-16 прокуратури Полтавської області за підписом ОСОБА_9 повідомлено ОСОБА_2, що Полтавським районним судом здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 342 КК України. Ухвалою від 29.12.2016 задоволено повторне клопотання прокурора про надання дозволу на затримання ОСОБА_3 та доставлення обвинуваченої до суду для розгляду клопотання про тримання її під вартою. Провадження у справі зупинено, у зв'язку з розшуком. Також повідомлено, що Полтавським РВП ПВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому 31.01.2017 за заявою ОСОБА_2, за ч.2 ст. 342 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_3 опору працівникам поліції, які виконували дії щодо примусового приводу останньої до суду. Наразі проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії. Про результати досудового розслідування сторонам кримінального провадження буде повідомлено у порядку визначеному КПК України. (а.с.16)

01.03.2017 листом за №02-08/25/2017 Апеляційного суду Полтавської області з приводу звернення ОСОБА_2 з приводу тривалого розгляду Полтавським районним судом Полтавської області кримінального провадження №12014170300001197 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 342 КК України, повідомлено що в ході перевірки та отриманої інформації встановлено, що тривалість розгляду справи зумовлена тим, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2016 оголошено розшук обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, провадження у справі зупинено. (а.с.17)

26.06.2017 листом за №545/1842/15/5635/17 Полтавського районного суду Полтавської області, повідомлено що на розгляді Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12014170300001197 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 342 КК України (справа №545/1842/15-к). Ухвалами Полтавського районного суду Полтавської області від 29.09.2015, 15.10.2015, 22.03.2016, 13.04.2016, 22.11.2016, 15.12.2016 та 23.12.2016 застосовано привід обвинувачених. Проте ухвали суду не виконані у зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 29.12.2016 ухвалою суду оголошено розшук обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, провадження у справі зупинено до розшуку обвинувачених. Згідно ухвали у разі розшуку обвинувачених застосувати до них привід для забезпечення явки в судове засідання. З метою розгляду кримінального провадження в розумні строки,15.03.2017 Полтавським районним судом Полтавської області направлялися листи до прокуратури Полтавської області та ГУНП в Полтавській області для вжиття відповідних заходів реагування щодо невиконання ухвал суду про розшук та привід обвинувачених, вжиття заходів для контролю за належним та своєчасним виконанням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2016. У судові засідання 29.03.2017 та 11.05.2017 виконано привід ОСОБА_4, привід ОСОБА_3 не здійснено у зв'язку зі станом здоров'я останньої. Розгляд справи відкладено. (а.с.22)

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Як свідчить тлумачення статті 1176 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності умов для застосування частини першої статті 1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК).

Аналогічний висновок про застосування статей 1166, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України зроблено Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16.

Пунктами 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень, завданої неправомірними діями та бездіяльністю працівниками Полтавського РВП ГУ НП в Полтавській області під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Суд вважає, що позивач не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди працівниками Полтавського РВП ГУ НП в Полтавській області, а також доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання ними покладених на них трудових чи службових обов'язків.

ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог посилається на бездіяльність слідчих при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, безпідставне не виконання ухвал суду, наявністю ухвали слідчого судді, за якою встановлено факт бездіяльності відповідача. Проте відповідне рішення про визнання протиправною бездіяльності слідчих органів під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції не приймалось компетентними органами.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачами моральної шкоди.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1167 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Так, позивачем не надано доказів на підтвердження перенесених ним душевних страждань, погіршення стану здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків та стосунків з оточуючими, а також не зазначено з яких саме міркувань він виходив при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 1000000 гривень.

З огляду на зазначене, необґрунтованими є посилання ОСОБА_2 на те, що сам факт винесення ухвали слідчим суддею, його численні звернення до різних установ в ході розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та підставою для стягнення моральної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не надано належних доказів, що підтверджували б отримання ОСОБА_2 моральної шкоди, спричиненої працівниками Полтавського РВП ГУ НП в Полтавській області при розгляді кримінальної справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пп.1, 3, 4 і 5 ст. З цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ч.І ст.25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Згідно п.5 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року Казначейство України відповідно до покладених завдань, в тому числі, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до п.п. 1 п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування: шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів. А на підставі п. 44 вказаного Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог до Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області, Державної казначейської служби України.

Що стосується посилань позивача на затягування процесу досудового розслідування суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «розумного строку» надано ч. 1 ст. 28 КПК України.

Частиною 2 ст.28 КПК України визначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Таким чином, доводи позивача в частині тривалого розслідування кримінальної справи, повинні розглядатися у відповідності до положень кримінально-процесуального законодавства.

Відповідний порядок щодо оскарження рішень слідчого, прокурора в ході досудового розслідування встановлено главою 26 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_2 від сплати судового збору під час розгляду страви в усіх судових інстанціях звільнений, як інвалід II групи. (а.с.12-13)

Керуючись ст.ст.12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - громадянин України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження 360002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 19-а.

Відповідач - Державна казначейська служба України, 01601 м.Київ, вул.Бастіонна,6, код ЄДРПОУ 37567646.

Відповідач -прокуратура Полтавської області, місцезнаходження 36020, м. Полтава, вул.1100 - річчя Полтави, 7.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 13 червня 2018 року.

Суддя І.О.Блажко