Рішення № 74652974, 05.06.2018, Старобільський районний суд Луганської області

05.06.2018431/225/18/7107/2018

Справа № 431/225/18

Провадження № 2/431/357/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом, плати за надання та управління кредитом,

ВСТАНОВИВ:

КП «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» звернулося до суду з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом, плати за надання та управління кредитом.

В обґрунтування свого позову КП посилається на те, що 23 липня 2010 року КП з ОСОБА_3 уклали між собою кредитний договір № 0171/2010 про надання кредиту у розмірі 15000,00 грн. строком на 5 років. Фактично ОСОБА_3 отримав кредит на суму 15000,00 грн. З метою забезпечення повернення кредиту, отриманого ОСОБА_3, між КП та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_4 зобов’язався відповідати перед КП солідарно з ОСОБА_3 за своєчасне та в повному обсязі виконання всіх боргових зобов’язань.

Відповідно до кредитного договору, фактично отриманий кредит, повинен повертатись щоквартально до 20 числа поточного кварталу рівними частинами основного боргу (по 750 грн.) починаючи з 23.10.2010 року згідно з встановленим графіком.

Однак, незважаючи на прийняті зобов’язання відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушили умови кредитного договору – строки повернення кредиту, внаслідок чого створилась заборгованість, яка до цього часу не погашена, а саме: заборгованість по кредиту у розмірі 10065,87 грн. відсоткам за користування кредитом у сумі 3138,35 грн., відсоткам за видачу та управління кредитом (оформлення та обслуговування) у сумі 1883,01 грн., всього – 15087,23 грн., на підставі чого позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просив задовольнити (а.с. 61).

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заяву про застосування строків позовної давнини, у якій посилався на те, що сплив строк позовної давності, оскільки дата початку повернення кредиту 23.10.2010 р., дата закінчення повернення кредиту 23.07.2015 р., позов пред’явлено 21.12.2017 р. то стягнення з відповідача ОСОБА_3 в межах три річного строку загальної позовної давності підлягають періодичні квартальні платежі відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків за січень 2015 року в сумі – 795,37 гривень, квітень – 2015 року в сумі – 779,59 гривень, липень 2015 року в сумі – 764,96 гривень, всього 2339,92 гривень. Сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові (а.с. 36-39).

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать картки повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50, 58).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

23 липня 2010 року Комунальне підприємство «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» з ОСОБА_3 уклали між собою кредитний договір № 0171/2010 про надання кредиту у розмірі 15000,00 грн. строком на 5 років. Фактично ОСОБА_3 отримав кредит на суму 15000,00 грн. (а.с. 11).

23 липня 2010 року Комунальне підприємство «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_4 уклали договір поруки, згідно з яким ОСОБА_4 зобов’язався відповідати перед Комунальним підприємством «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» солідарно з ОСОБА_3 за своєчасне та в повному обсязі виконання всіх боргових зобов’язань (а.с. 13).

В п. 2.3 договору поруки остаточний термін виконання зобов’язань відповідно до кредитного договору № 0171/2010 від 23.07.2010 року – 23.07.2015 року.

Строк виконання основного зобов’язання, згідно кредитного договору настав 23.07.2015 р., і договір поруки припиняється через 3 роки після цієї дати. За цей час від кредитора до ОСОБА_4 не було пред’явлено жодних вимог по виконанню зобов’язань за договором поруки і тому договір поруки вважається припиненим, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На підставі чого позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 задоволенню не підлягають у зв’язку з припиненням договору поруки.

Заява відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давнини є необґрунтованою, оскільки пунктом 2.4 кредитного договору № 0171/2010 від 23.07.2010 року укладеному між Комунальним підприємством «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_3 (а.с. 11) встановлений термін повернення кредиту, що і є початком перебігу позовної давності відповідно до вищевказаної норми законодавства, а саме 23 липня 2015 року.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

Пунктом 8.1 кредитного договору № 0171/2010 від 23.07.2010 року зазначено, що кредитний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 23 липня 2015 року. На момент подання позову ще не сплив строк позовної давності (три роки 23 липня 2018 року).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, ч. 4 ст. 559, ст.ст. 610-612, 629, 651 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом, плати за надання та управління кредитом – задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 0171/2010 від 23.07.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та Комунальним підприємством «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі».

Стягнути з ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (ЄДРПОУ 23486985) заборгованість по кредиту у розмірі 10065,87 гривень; відсотками за користування кредитом у розмірі 3138,35 гривень; відсотками за видачу та управління кредитом у сумі 1883,01 гривень; всього – 15087, 23 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень.

В решті позовних вимог позивача – відмовити за необґрунтованістю.

Повне рішення виготовлено й проголошено 11.06.2018 року о 13-00 годині.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Ткач