Рішення № 74652080, 05.06.2018, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1776/17

Провадження № 2-а/654/5/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2018 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1,секретаряОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду адміністративну справу №654/1776/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_3, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу по виконавчому провадженню, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач, через свого представника звернувся до суду з адміністративним позовом до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу по виконавчому провадженню №40042341 від 22.06.2017, посилаючись на те, що відповідачем, а саме – начальником відділу ОСОБА_4, при винесені оскаржуваної постанови не було з’ясовано стан виконання вказаного провадження та ґрунтуючись на матеріалах виконавчого провадження станом на дату винесення останньої постанови 05.12.2014, яку було скасовано як необґрунтовану, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Голопристанського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області по виконавчому провадженню №40042341 від 22.06.2017 про накладення штрафу на ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області на суму 3400 грн.

В судове засідання сторони не з’явилися, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 09.08.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_3

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 22.06.2017, винесеною у виконавчому провадженні №40042341, за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області, накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 по справі №2а-1958/11, скасовано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області призначити ОСОБА_3 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідний перерахунок та виплати за період з 27.10.2010.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 по справі №2а-1958/11 роз’яснено постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 щодо кінцевого строку перерахунку, а саме, перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 27.10.2010 по 27.04.2011 здійснити відповідно до ст. 49, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; надалі здійснювати виплати пенсії ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства.

На виконання рішення суду, управлінням Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області від 05.04.2013 було проведено перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 27.10.2010. Доплата пенсійних коштів за період з 27.10.2010 по 27.04.2011 склала 14413,32 грн. та була включена у додаткову відомість.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, Управління Пенсійного Фонду діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Крім цього, виконання рішень суду про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсій здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 21.04.1999 №606-ХІУ «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Частиною першою статті 2 Закону №4901 встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлюється Законом №4901, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою».

Відповідно до ст. 3 Закону №4901, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Згідно з частиною першою ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов’язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов’язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного ,на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, спрямоване ст. 48 Конституції України.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів всього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

До 23 липня 2011 року положення статей 49, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовувались у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 49, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться у законах України про Державний бюджет України на 2012, 2013, 2014, 2015 роки.

Крім того, Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням яких, розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

На виконання вимог вищезазначених законів, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (втратила чинність 01.01.2012) та постанову від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

Враховуючи наведене, пенсійні виплати ОСОБА_3, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюються у розмірах визначених актами Кабінету Міністрів України.

В матеріалах справи наявні копії листів Управління Пенсійного Фонду, якими управління повідомляло відділ державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області про виконання виконавчого листа від 02.10.2013 №2а-1958/2011 (листи: від 24.02.2014 №513/08, від 22.10.2014 № 3403/08, від 05.12.2014 №3863/08, від 11.12.2014 №3922/08).

Проте, державним виконавцем вказані листи не були враховані та були накладені штрафи на начальника управління фонду за невиконання судового рішення без поважних причин у розмірі 340,00 грн., відповідно до постанови про накладення штрафу від 26.11.2014 та 680,00 грн. – постанова про накладення штрафу від 05.12.2014.

Вказані постанови про накладення штрафів були оскаржені управлінням Фонду у судовому порядку. За результатами розгляду судових справ Голопристанським районним судом Херсонської області винесено постанову від 12.01.2015 по справі №654/5234/14-а про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26.11.2014, та постанову від 15.01.2015 по справі №654/5264/14-а про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.12.2014. Постанови про накладення адміністративних штрафів скасовані на підставі їх необґрунтованості, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення не вважається невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, наявні матеріали справи не містять доказів не виконання управлінням Фонду всіх зобов’язань покладених на нього рішенням суду. Проте незважаючи на зазначені вище обставини та отримані відповіді щодо стану виконання судового рішення начальником відділу виконавчої служби 22.06.2017 було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України.

При винесенні вказаної постанови державним виконавцем було порушено вимоги ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, згідно вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №606-ХІУ, в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження та за яким здійснювалось виконавче провадження), після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Статтею 89 цього ж Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

Аналогічні норми містяться в Законі України «Про виконавче провадження» в редакції Закону №1404 від 02.06.2016, а саме статтею 63 передбачено наступний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення:

За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того після розгляду судових справ Голопристанським районним судом Херсонської області та винесення постанови від 12.01.2015 по справі №654/5234/14-а про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26.11.2014, а також постанови від 15.01.2015 по справі №654/5264/14-а про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.12.2014, з державної виконавчої служби запитів з приводу стану виконання провадження до Управління Пенсійного фонду не надходило.

Крім цього законодавством передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії лише у разі невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії. Тобто державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу повинен був з’ясувати причини не виконання рішення, однак цього не було зроблено.

Доказів на спростування доводів сторони позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу в розмірі 3400грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_3, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу по виконавчому провадженню,– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області по виконавчому провадженню №40042341 від 22.06.2017 про накладення штрафу на ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області на суму 3400 грн.

Повне судове рішення складено 12.06.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_1