Рішення № 74651309, 13.06.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/548/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої Зушман Г. І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівської міської ради Борщівського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про визнання за нею права власності як за спадкоємцем за заповітом на 1/6 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 що належало її батькові ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та як за спадкоємцем за законом на 1/6 частину цього домоволодіння, що належала її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, посилаючись на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім'я спадкодавців. Вказала, що спірне домоволодіння станом на 15 квітня 1991 року відносилося до суспільної групи двір колгоспника і в ньому проживали шестеро осіб, які являлися власниками цього домоволодіння по 1/6 частині, в тому числі і покійні батьки.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не прибула, від неї надійшла письмова заява, в якій просить розглянути справу у її відсутності та задовольнити позов у підготовчому засіданні.

Представник Борщівської міської ради в підготовче засідання не прибув, в поданій суду письмовій заяві позовні вимоги визнає та просить розглянути справу в його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Борщівською державною нотаріальною конторою 03 травня 2018 року листом №399/02-14 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яке складається з 1/6 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яке складається з 1/6 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Нотаріусом встановлено, що на підставі поданої позивачем заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 було заведено спадкову справу за №103/2008 та виданому позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1, 01 га за Р №1-185, на майновий пай за НОМЕР_2 та на грошові вклади за НОМЕР_3. Крім того, відповідно до інформаційної довідки по спадковій справі, виданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області 01.03.2018 року за №56/01-21, Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 на підставі поданої позивачем заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, було заведено спадкову справу за №104/2002 та видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_4 та на грошові вклади з нарахованими процентами та всіма видами компенсаційний виплат за НОМЕР_5.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За даними витягу з рішення шостої сесії двадцять першого скликання Циганської сільської ради від 09 листопада 1993 року та довідки виконавчого комітету Борщівської міської ради №165 від 03.05.2018 року, ОСОБА_2 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,85 га, у тому числі 0,25 га - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно характеристики будинку, допоміжних будівель та споруд, виготовленої КП Борщівське районне бюро технічної інвентаризації 15 травня 2018 року, інвентаризаційна вартість домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 Тернопільської області становить 256170 грн., житловий будинок та господарські будівлі побудовано в 1963-1977 роках.

Згідно довідки виконавчого комітету Борщівської міської ради від 14 лютого 2018 року АДРЕСА_1 і, у якому проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 - голова двору, його дружина - ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_4, та їхні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, членам колгоспного двору, зокрема подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належало право власності на спірне будинковолодіння по 1/6 частині кожному.

15 березня 2001 року ОСОБА_2 склав заповіт серія АВР №677944, посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Я.Г., зареєстрований в реєстрі за № 715, яким усе належне йому на день смерті майно заповів позивачу ОСОБА_1

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Цигани Борщівського району Тернопільської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6, видане 15 травня 2001 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області).

Згідно довідки виконавчого комітету Борщівської міської ради від 14 травня 2018 року №176, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року до дня смерті належала 1/6 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд в АДРЕСА_3, земельна ділянка (пай) та грошові вклади і після його смерті спадщину прийняла дочка - позивач ОСОБА_1, і на користь якої спадкодавцем було складено заповіт.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори Борщ І.О. 21 лютого 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-358 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна батька ОСОБА_2, яке складається з грошових вкладів з нарахованими процентами та всіма видами компенсаційних виплат, що зберігається у філії Борщівського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» №6353/017.

Враховуючи, що в справі, яка розглядається, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року (після смерті ОСОБА_2.) і була прийнята позивачем, до даних правовідносин слід застосовувати норми діючого на той час Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК 1963р.).

Згідно ст. 548 ЦК 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, після померлого ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину є позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Борщівської міської ради від 14 травня 2018 року №176, та вищевказаним свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с.Цигани Борщівського району Тернопільської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 видане 11 червня 2007 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області).

Згідно довідки виконавчого комітету Борщівської міської ради від 14 травня 2018 року №177, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року до дня смерті належала 1/6 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд в АДРЕСА_3, земельна ділянка (пай) та грошові вклади і після її смерті спадщину прийняла дочка - позивач ОСОБА_1. Заповіт спадкодавець не складала.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом серія ВКЕ № 367588, серія ВКЕ №367589 та серія ВКЕ №887376, виданих державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори Борщ І.О. 09 лютого та 21 лютого 2008 року, зареєстрованих в реєстрі за №№1-185, 1-186, 1-360, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна матері ОСОБА_3, яке складається із земельної ділянки площею 1, 01 га., яка розміщена на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, права на майновий пай, що знаходиться у колективній власності агрофірми «Мрія», с.Цигани Борщівського району Тернопільської області, грошових вкладів з нарахованими процентами та всіма видами компенсаційних виплат, що зберігаютья у філії Борщівського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» №6353/017.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Борщівської міської ради від 14 травня 2018 року №177 та вбачається з вищенавединих свідоцтв про право на спадщину за законом.

Крім того встановлено, що інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадкове майно спадкодавців, немає.

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцями підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_8 та свідоцтвом про укладення шлюбу позивачем серія НОМЕР_9

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на наведене суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати за позивачем ОСОБА_1 як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 1/6 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, та як за спадкоємцем за законом, право власності на 1/6 частину цього домоволодіння, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3

На підставі ст.ст. 524, 525, 529, 535, 548, 549 ЦК 1963 р., ст.ст. 392, 1216, 1218, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Цигани Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 1/6 частину житлового будинку з такою ж частиною надвірних будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Цигани Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за законом, право власності на 1/6 частину житлового будинку з такою ж частиною надвірних будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 13 червня 2018 року.

Головуюча: