Постанова № 74650544, 29.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/92/18

Номер справи місцевого суду: 509/4175/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Овідіопольського районного суд Одеської області від 03 серпня 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ : 14360570) на користь ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_1) на відшкодування судових витрат, пов’язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 5713,92 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 рокута ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 29 травня 2018 року, з’явився представник відповідача ОСОБА_3, інші сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до кредитного договору № б/н від 26.05.2014 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» надав, а відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту, банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», якими передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк стверджує, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав свої кредитні зобов'язання за договором, у зв’язку з чим, станом на 31.07.2015 р., у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 36260,76 грн., яка складається з : 16026,24 грн. – заборгованості за кредитом, 16781,63 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1250 грн. – заборгованості по пені і комісії за користування кредитом та штрафів згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме 500 грн. – штрафу (фіксованої частини) та 1702,89 грн. – штрафу (процентної складової), наведених у розрахунку позивачів, доданого до позову, і які представник банку у позові, просив суд стягнути з відповідача та суму судового збору у розмірі 1218 грн. на користь банку.

14 липня 2016 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області було задоволено клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 116-117).

Згідно висновку № 17-1034/02 від 09.06.2017 р. судово-почеркознавчої експертизи проведеної ОНДІСЕ, призначену за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 13.03.2017 р. – рукописний запис «ОСОБА_4Л.» в «Анкете – заявлении о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке» від 26.05.2014 р., розташований в нижній частині документу, в графі «ОСОБА_5И.О.» - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_2 в «Анкете – заявлении о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке» від 26.05.2014 р., розташований в нижній частині документу, в графі «Подпись» - виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 168-169,172-179).

Відмовляючи в позові ПАТ КБ «Приват Банк» суд першої інстанції виходив з його безпідставності та відсутності волі відповідача на укладання договору б/н від 26.05.2014 року, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, так як він відповідає нормам матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилався на те, що суд першої інстанції не мав права покладати в основу свого рішення висновк судово-почеркознавчої експертизи Одеського НДІСЕ, оскільки висновок для суду відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України не є обов’язковим та не має правового значення по даній справі.

Крім того, на думку апелента, суд не взяв до уваги виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що мало місце як зняття грошових коштів із картки, так і погашення заборгованості, а не підписання ОСОБА_2 анкети-заяви не спростовує факт отримання відповідачем картки та можливості її передачі третім особам.

Щодо доводів апелянта про те, що висновок експертизи для суду не є обов’язковим та не має правового значення по даній справі, слід зазначити наступне.

Згідно «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» затверджених наказом Міністерства Юстиції від 08.10.1998 року № 53/5 ( у редакції наказу Міністерства Юстиції України 26.12.2012 року №1950/5) головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Крім того згідно зі ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством. З наведеного слід зробити висновок, що проведення призначеної експертизи передбачає вирішення питання про справжність підпису ОСОБА_2 в анкеті – заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26.05.2014 р. та потребує спеціальних знань, якими за презумпцією установленою українським законодавцем не володіє ні суддя, ні відповідач. Відповідно судом першої інстанції обгрунтовано за клопотанням відповідача було призначено судову експертизу ухвалою Овідіопольсько районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року, виконання якої доручено експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

При незгоді ПАТ КБ «Приват Банк» з висновком судово-почеркознавчої експертизи, він не позбавлений був можливості порушити питання про призначення додаткової або повторної експертизи за наявності обставин передбачених ст. 113 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що мало місце як зняття грошових коштів із картки, так і погашення заборгованості, є безпідставними, оскільки позивачем не доведений факт того, що вищевказані дії були виконані саме відповідачем ОСОБА_2.

За викладених обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв'язку з чим рішення суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів ,–

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

Повний текст судового рішення складено 13.06.2018р.