Постанова № 74650471, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2752/18

Номер справи місцевого суду: 499/586/17-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого – Ващенко Л.Г.

суддів – Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

за участі секретаря – Урум Т.В.

з участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року (суддя Погорєлов І.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, третя особа: Одеський відділ департаменту інформації та державної реєстрації Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом і видачу кадастрового номеру та державного акту на землю,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

09.08.2017 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулись із позовом до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області (далі-Сільрада) про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом і видачу кадастрового номеру та державного акту на землю, а саме: визнати за ними, як спадкоємцями за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,0 га по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області; зобов’язати ОСОБА_4 видати на їхнє ім’я відповідні документи для отримання державного акту на право власності на земельну ділянку; зобов’язати Одеський відділ департаменту інформації та державної реєстрації Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (далі- відділ ДЗК) видати кадастровий номер на земельну ділянку та акт про право власності на земельну ділянку.

Позов обґрунтовано наступним.

02.07.1992 року, ОСОБА_5, батько позивачів, отримав державний акт на право постійного користування землею площею 1 га за законом для ведення особистого підсобного господарства. 15.11.2005 року ОСОБА_5 подарував позивачам житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області. 13.12.2005 року, рішенням ОСОБА_4 №18, земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області, передано у безкоштовну приватну власність ОСОБА_5

13.03.2015 року ОСОБА_5 помер. За життя батько не встиг повністю оформити та отримати державний акт про право власності на спірну земельну ділянку. Після смерті батька відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,0 га по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області.

Оскільки спадщина складається зі спірної земельної ділянки, в липні 2015 року позивачі звернулись до ОСОБА_4 з приводу надання документів для виготовлення технічної документації і складання державного акту на право власності на земельну ділянку, однак їм у цьому було відмовлено.

Посилаючись на те, що вони є спадкоємцями ОСОБА_5, після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді спірної земельної ділянки, в оформленні технічної документації і видачі державного акту у порядку спадкування за законом їм необґрунтовано відмовлено, позивачі просили позов задовольнити.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11.12.2017 року у позові відмовлено.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду від 11.12.2017 року скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та ігнорування рішень і постанов Верховного Суду України й апеляційних судів України, які є обов’язковими для виконання.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга позивача ОСОБА_3 зазначає наступне: суд неуважно вивчив доказову базу у справі і не звернув увагу на те, що позивачі є синами та спадкоємцями ОСОБА_6, тому посилання суду на недоведеність факту батьківства є помилковими і не відповідають дійсним обставинам справи; суд неправильно зазначив, що матеріали справи не містять відомостей про звернення позивачів до ОСОБА_4 з приводу виділення їм земельної ділянки, як спадкоємцям ОСОБА_6, що також не відповідає дійсності; суд порушив норми процесуального права та ігнорував рішення і постанови Верховного Суду України й апеляційних судів України, які є обов’язковими для виконання; суд не взяв до уваги довідку про те, що спадкоємець перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; сплата позивачами земельних податків за 1 га землі є фактом на підтвердження фактичного вступу у володіння або управління спадковим майном; заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто в письмовій формі і якщо спадкоємець особисто з’явився до нотаріуса за місцем відкриття спадщини то справжність підпису такої особи на заяві засвідченню не підлягає; з метою фіксації документальної інформації, необхідної для посвідчення нотаріусом переходу прав спадкодавця до спадкоємців, нотаріус заводить спадкову справу; позивачі, відповідно до ст. 12261 ЦК України, як діти спадкодавця, є спадкоємцями першої черги.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

Позивач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4 і представник третьої особи відділу ДЗК не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

02.07.1992 року на ім’я ОСОБА_5 видано державний акт на право постійного користування землею площею 1 га за законом для ведення особистого підсобного господарства (а.с.7).

27.09.2002 року складено акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку із господарськими будівлями індивідуального забудовника ОСОБА_5 в с. Вандалиновка (а.с.9).

15.11.2005 року, за договором дарування, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2, прийняли в дар, кожний у рівних частинах житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області загальною площею 82,6 м2, житловою площею 48,4 м2 на земельній ділянці розміром 2 500 м2, яка належить до земель Більчанської сільської ради Іванівського району. Зазначений житловий будинок належав дарувальнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого комітетом Більчанської сільської ради Іванівського району Одеської області 16.10.2003 року, зареєстрованого КП «Іванівське бюро технічної інвентаризації» в книзі №13-153, номер запису -147, 21.07.2004 року, реєстраційний № 3058257 (п.п.1,2 договору дарування, а.с10).

13.12.2005 року, після відчуження житлового будинку, рішенням ОСОБА_4 №955, ОСОБА_6 передано безкоштовно у приватну власність раніше надану у постійне користування земельну ділянку площею 1,0 га по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області (а.с.80)

13.03.2015 року помер ОСОБА_6, який на час смерті проживав і був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11,109).

15.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4 з приводу надання документації на житловий будинок і земельну ділянку по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області для оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_6 і листом від 22.03.2017 року представник ОСОБА_4 повідомив про необхідність звернутись до нотаріальної контори (а.с.12,13).

31.03.2017 року приватним нотаріусом зареєстрована заява платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6, який на час смерті проживав і був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області і земельної ділянки, на якій розташований будинок загальною площею 1,0 га (а.с.61,62).

Листом від 03.04.2017 року приватний нотаріус повідомив ОСОБА_2 про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6, а листом від 14.11.2017 року повідомив позивачів про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області через відсутність документів, які підтверджують право власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку (а.с.14).

Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (23.05.2017 року), згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до договору дарування ВСК/185603, від 15.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу, р№2190, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, кожний, є власником 1\2 частини одноповерхового кам’яного будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської (а.с.10,196,197).

Між сторонами виникли правовідносини із права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, які регулюються нормами ЦК України і ЗК України.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, зокрема виходив з того, що вимоги є необґрунтованими (а.с.1457-150).

Колегія суддів погоджується з висновками суду у цій частині зважаючи на наступне.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1216 ч.1, 1217 ч.1, 1218 ч.1, 1223 ч.ч.1.2 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом (ст. 1225 ч.ч.1-3 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ч.1 ЦК України).

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2, кожен, на підставі договору дарування від 15.11.2005 року прийняли від батька ОСОБА_6 в дар у рівних частинах житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області загальною площею 82,6 м2, житловою площею 48,4 м2 на земельній ділянці розміром 2 500 м2, яка належить до земель Більчанської сільської ради Іванівського району Одеської області.

Таким чином, позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2, у встановленому законом порядку, з 15.11.2005 року стали співвласниками у рівних частинах житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області загальною площею 82,6 м2, житловою площею 48,4 м2, який розташований на земельній ділянці розміром 2 500 м2.

Станом на 15.11.2005 року, ОСОБА_6 мав у користуванні земельну ділянку площею 1 га по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області загальною, і, у встановленому законом порядку, не набув права власності на зазначену земельну ділянку.

За таких обставин, оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, у даному випадку, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 (помер 13.03.2015 року), останній з 15.11.2005 року не був власником житлового будинкуіз господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області і відповідно не був власником або користувачем земельної ділянки площею 1 га, на якій розташований зазначений житловий будинок, відсутні правові підстави для визнання за позивачами права власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ст. 120 ч. ч. 1,2,4 ЗК України).

Зважаючи на те, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 15.11.2015 року є власниками власником житлового будинкуіз господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області, і, відповідно до ст. 120 ч.2 ЗК України, користувачами земельної ділянки площею 1 га, на якій розташований зазначений житловий будинок, останні, у встановленому законом порядку, не позбавлені права звернутись до компетентного органу з приводу передачі їм спірної земельної ділянки у власність.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи позивача ОСОБА_3 у скарзі про те, що: посилання суду в рішенні на недоведеність факту батьківства безпідставні; суд неправильно зазначив про відсутність доказів щодо звернення позивачів до ОСОБА_4 з приводу виділення їм земельної ділянки, як спадкоємцям ОСОБА_6; суд не взяв до уваги довідку про те, що спадкоємець перед смертю спадкодавця проживав разом із спадкодавцем; позивачі сплачують земельні податки за 1 га землі, і, відповідно до ст. 12261 ЦК України, як діти спадкодавця, є спадкоємцями першої черги, - не заслуговують на увагу, оскільки не мають правового значення для вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і підтверджується належними та допустимими доказами, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 13.03.2015 року, останній з 15.11.2005 року не був власником житлового будинкуіз господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області і відповідно не був власником або користувачем земельної ділянки площею 1 га, на якій розташований зазначений житловий будинок.

Наведене свідчить про те, що житловий будинокіз господарськими будівлями та спорудами по вул. Набережній,1 в с. Черняхівське Іванівського району Одеської області і земельна ділянка площею 1 га, на якій розташований зазначений житловий будинок, не є спадщиною (спадковим майном), що можуть бути успадковані після смерті ОСОБА_3

Ствердження у скарзі, що суд проігнорував рішення і постанови Верховного Суду України й апеляційних судів України, які є обов’язковими для виконання, носять загальний характер без посилання на конкретні рішення та постанови Верховного Суду України.

Стосовно обов’язковості рішень і постанов апеляційних судів України, то, у розумінні ст. 417 ЦПК України, вони не є обов’язковими для суду, який розглядає конкретну справу.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Оскільки право власності позивачів на земельну ділянку у порядку спадкування за законом не порушено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Зважаючи на те, що колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, позивач не має права на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 — відхилити.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 11.06.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_7

ОСОБА_8