Рішення № 74649522, 05.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/1665/18

Провадження № 2/520/3820/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного Управління національної поліції в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади,

Встановив:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє від свого імені і від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, в лютому 2018 року звернулись до суду з вимогами ухвалити рішення, яким стягнути з рахунків головного управління національної поліції в Одеській області на їх – позивачів користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн, посилаючись на бездіяльність органів досудового слідства. До суду позивачі не з’явились. В позові викладена вимога про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав відзив на позов.

Суд вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

Слідчим відділом Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР №120141604800003846 від 18.09.2014 року за ознаками ч.1 ст.358 КК України, № 12015160480002033 від 30.04.2015 за ознаками ч.4 ст.358 КК України, №12017160480001848 від 17.05.2017 за ознаками ч.3 ст.197-1 КК України, №12017160480002587 від 29.06.2017 за ознаками ч.4.ст.358 КК України, №12017160480002588 від 29.06.2017 за ознаками ч.4 ст.190 КК України, №12017160480003051 від 24.07.2017 за ознаками ч.4 ст.358 КК України, №12017160480003052 від 24.07.2017 за ознаками ч.4 ст.358 КК України.

Позивачі доводять, що за кримінальними провадженнями будь-яких слідчих дій не проводиться не зважаючи на багато чисельні звернення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до суду зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Київського ВП та наявність відповідних судових ухвал, якими бездіяльність посадових осіб Київського ВП визнана неправомірною. Бездіяльність органів досудового розслідування, а саме Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області спричинила позивачам моральну шкоду, розмір якої позивачі оцінили в 50 000 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на такі докази: копії витягів з ЄРДР, копії ухвал Київського райсуду м.Одеси за скаргами ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП, ухвалу Приморського райсуду м.Одеси за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Одеської області, постанову Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про закриття кримінального провадження, заяви і клопотання ОСОБА_1 до посадових осіб Київського ВП за кримінальними провадження щодо вчинення процесуальних дій, рішення апеляційного суду Одеської області, ухвалене 21ю03.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області і ГУ Державної казначейської служби в Одеській області про відшкодування моральної шкоди і рішення рішення апеляційного суду Одеської області, ухвалене 16.11.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області, ГУ Державної казначейської служби в Одеській області про відшкодування моральної шкоди.

Суд вивчив матеріали справи і дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних правових підстав:

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 16 ЦК України визначає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК Українив визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 оскаржувались бездіяльність посадових осіб слідчого відділу, ця бездіяльність посадових осіб судовим рішенням визнана незаконною.

Суд дійшов висновку, що позивач доводить наявність підстав для відшкодування моральної шкоди встановлені ухвалами Київського райсуду м.Одеси бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, що відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

ОСОБА_1 зазначає, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

А з позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не вбачається кому з позивачів (в тому числі і малолітній ОСОБА_3О.) якою саме бездіяльністю яких посадових осіб Київського ВП спричинена моральна шкода, в чому полягає моральна шкода для кожного позивача, з яких міркувань виходив кожен позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, до позову не надані належні доказі на підтвердження розміру моральної шкоди. Позивачі не визначились і в розмірі моральної шкоди кожного з них. У зв’язку з невизначеністю позовних вимог не є можливим перевірити чи є підстави для застосування п.3ч.1 ст.255 ЦПК України до вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 при наявності рішень апеляційного суду Одеської області за аналогічними вимогами позивачів.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України обов’язок доказування і подання доказів законом покладено на сторону. У даному випадку позивачеві сторони свої зобов’язання щодо надання належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог не виконала. При наведених обставинах суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди є недоведеним.

Керуючись ст.259, 263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного Управління національної поліції в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.