Вирок № 74649275, 13.06.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

13.06.2018

Справа №497/955/18

Провадження №1-кп/497/102/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

на підставі угоди про визнання винуватості

13.06.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Бодлєва А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Болград угоду про визнання винуватості від 31.05.2018 року між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12017160270000690 від 30.11.2017 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зі слів - за національністю українець, українську мову розуміє, має середньо-спеціальну освіту, одружений, має двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працює, місце проживання якого зареєстроване за містом фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, особу якого встановлено за паспортом, раніше не судимий,

- який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.309ч.2 КК України, - за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, за наступних обставин.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_1, перебуваючи на початку листопада 2017 року на західній околиці с.Табаки Болградського району (точна дата не встановлена), та побачивши кущі дикоростучої коноплі, реалізуючи свій намір, що в нього у зв'язку з цим виник - спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи в порушення Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 08.07.1999", зірвав 2 кущі дикоростучої коноплі, які в переніс до свого будинку за адресою: Болградський район, с.Табаки, вул.Перемоги,1А, де власноручно відділив листя від гілок та поклав їх сушитися природнім шляхом, чим виготовив наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс – для власного вживання. Надалі, частину виготовленої коноплі, точна кількість якої не встановлена, ОСОБА_1 особисто вжив, а решту – залишив у господарському приміщенні зазначеного домоволодіння для подальшого особистого вживання.

Вказану речовину ОСОБА_1 незаконно зберігав у себе вдома без мети збуту до 30.11.2017 року, коли в ході обшуку його будинку працівниками поліції зазначена речовина рослинного походження була виявлена та вилучена, а висновком експерта №2973 – Х від 03.03.2018 року встановлено, що вона є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину становить 909,06грами, що згідно таблиці "Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, обіг яких заборонено", затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 року, – є великим розміром та включений до "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів" №770 від 06.05.2000 р.

31.05.2018р. між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури юристом І класу ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності його захисника ОСОБА_2 з іншого, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до положень ст.472 КПК України.

Згідно вказаної угоди прокурор та обвинувачений у присутності його захисника дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.309 ч.2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання винуватості, а також покарання, яке має понести обвинувачений - у виді 2 (двох) років позбавлення волі, та застосувавши стосовно обвинуваченого дію ст.75 КК України - звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Відповідно до ст.76 ч.1 п.1,2 ч.2 п.2 КК України покласти на нього відповідні обов’язки.

В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за вказаними обставинами, яку визнає в повному обсязі, стверджував, що у скоєному розкаюється, розуміє наслідки укладання угоди про визнання винуватості, яку підписав добровільно без будь-якого тиску з будь-чийого боку на нього, умови угоди йому роз'яснені і він їх розуміє.

Прокурор у судовому засіданні, надавши суду для долучення до матеріалів судової справи письмові докази, здобуті в ході досудового розслідування кримінального провадження, що були досліджені у судовому засіданні, які підтверджують наявність вини обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.309 КК України, просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим його вини та призначити покарання, до якого дійшли прокурор та обвинувачений угодою у присутності захисника.

Обвинувачений та його захисник просили про затвердження угоди та не заперечували проти призначення судом узгодженого угодою покарання.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали, надані суду та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, який, згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, проте потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, та діями обвинуваченого не спричинено будь-яких збитків будь-кому. При цьому обвинувачений цілком розуміє права, визначені йому ст.474п.1ч.4 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Вислухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, оцінивши надані прокурором докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.309 ч.2 КК України, оскільки обвинуваченим дійсно скоєні протиправні дії за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, виготовлення, та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах, та враховуючи, що вина обвинуваченого повністю підтверджена в ході судового засідання окрім пояснень самого підсудного, також наданими прокурором матеріалами і доказами, зібраними в ході досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд має враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, його суспільну небезпеку, особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, суд дійшов висновку, що узгоджене між обвинуваченим та прокурором в угоді покарання враховує: характер суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, те, що він вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, також враховує відсутність тяжких наслідків від скоєного.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом’якшують покарання обвинуваченому, суд вважає: визнання обвинуваченим вини, активне сприяння у розкритті злочину, те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільно характеризується з місця проживання, має родину - дружину та двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжує покарання - відповідно до вимог ст.67 КК України, - не встановлено.

Беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання, та, надавши оцінку усім обставинам цього кримінального провадження, враховуючи характеристику обвинуваченого за місцем проживання, відсутність тяжких наслідків від злочину, твердження обвинуваченого у суді про те, що він періодично працює, має дохід, вже давно не вживає наркотичні засоби, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

В ході судового засідання суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, оскільки обвинувачений підтвердив цю обставину та стверджував, що скарги на органи досудового розслідування в нього відсутні. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема, вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства, суд враховує те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до будь-яких видів відповідальності, повністю визнав свою вину у скоєнні злочину, стверджує, що розкаюється, і це підтверджується його активним сприянням у розкритті злочину, та погоджується на призначення йому покарання, визначеного угодою за ст.309 ч.2 КК України між ним і прокурором. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури з одного боку, та обвинуваченим - з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду й міри покарання.

Витрати на проведення експертизи у відповідності до ст.ст.118,124ч.2 КПК України підлягають стягненню з засудженого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався в ході досудового розслідування, не находить суд й наразі для цього підстав.

Доля речових доказів підлягає вирішенню судом відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 309 ч.2, 75, 76 КК України, ст.ст.100,122,368-371,373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2018 року, що укладена між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, та призначити йому покарання на підставі санкції цієї статті у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного даним вироком покарання, - з випробуванням, та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.76ч.1п.1,2 та ч.2п.2 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом випробувального строку:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76 КПК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, обов’язок – здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1, що звільнений даним вироком суду від відбування покарання з випробуванням, – після набрання цим вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні - за проведення експертизи в ході досудового розслідування.

На підставі вимог ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні, що були вилучені в ході обшуку у домоволодінні, де проживає ОСОБА_1 - особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 909,06 грами, які, згідно квитанції, зберігаються в камері зберігання речових доказів у Болградському відділенні поліції за адресою: м.Болград, пр-т Соборний,97 - знищити після набрання даним вироком законної сили.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 – не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги - якщо вирок не буде скасовано, він набирає законної сили після ухвалення свого рішення судом Апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова