Постанова № 74649167, 11.06.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2160/18

Провадження № 2-а/496/42/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Буран В.М.,

з участю:

секретаря судового засідання – Дигуляр А.С.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

перекладача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Біляївка адміністративну справу за позовною заявою Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області до ОСОБА_3 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що Постановою Біляївського районного суду Одеської області було задоволено адміністративний позов Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області до громадянки Р. ОСОБА_5 ОСОБА_3 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк шість місяців, але оскільки на даний час неможливо забезпечити примусове видворення відповідачки, у зв'язку з тим, що до теперішнього часу інформація ОСОБА_6ОСОБА_5 щодо підтвердження факту належності відповідачки до громадянства Р.ОСОБА_5 не надходила, та тим, що вона не може бути документована сертифікатом на повернення в країну походження, що в свою чергу не дає можливості виконати рішення про її примусове видворення за межі України.

Представники позивача адміністративний позов з підстав зазначених у адміністративному позові підтримали, просили суд його задовольнити.

Відповідач та його захисник адміністративний позов не визнали і проти його задоволення заперечували.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 13.12.2017 року по справі № 496/4537/17 було задоволено адміністративний позов Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області до громадянки Р. ОСОБА_5 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк шість місяців. (а.с. 5-7). Зазначена постанова суду має приюдиційне значення, щодо фактів та підстав застосування до ОСОБА_3 процедури затримання та примусового видворення за межи України.

Щодо підстав для продовження строку тримання, судом встановлено наступне.

29 грудня 2017 року Біляївський РВ ГУДМС України в Одеській області звернувся до ОСОБА_6 ОСОБА_5 в Україні з листом № 5127/6274 щодо підтвердження або спростування належності відповідачки до громадянства Р.ОСОБА_5 з метою подальшого документування сертифікатом на повернення в країну походження. (а.с. 8).

22 березня 2018 року Біляївським РВ ГУДМС України в Одеській області було повторно направлено лист № 5127/1222 щодо підтвердження або спростування належності відповідача до громадянства Р. ОСОБА_5. (а.с. 9).

Представника позивача стверджує, що ніякої відповіді на запити, не отримано.

Враховуючи вищевикладене, встановлені наступні обставини справи, зокрема те, що шестимісячний термін утримання відповідача в пункті тимчасового тримання іноземців, які незаконно перебувають на території України, визначений п. 11 ст. 289 КАС України, закінчується 13 червня 2018 року, наявність умов за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, а саме: до теперішнього часу інформація ОСОБА_6ОСОБА_5 щодо підтвердження факту належності відповідачки до громадянства Р.ОСОБА_5 не надходила, та тим, що вона не може бути документована сертифікатом на повернення в країну походження, що в свою чергу не дає можливості виконати рішення про її примусове видворення за межі України.

Відповідно до частини 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Нормою частини 12 статті 289 цього Кодексу встановлено, що про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Так, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до пункту 1 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

З частини 4 статті статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" вбачається, що іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі є громадянином Р. ОСОБА_5, який підлягає примусовому видворенню за межі території України та у зв'язку з чим прийнято також рішення про затримання його та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

На даний час відповідач перебуває у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, оскільки Позивачем ще не одержано інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, з метою виконання Постанови про його видворення.

На підставі вищенаведеного, повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, оскільки в разі не продовження строку затримання останньому, існує ризик його втечі та загроза невиконання постанови суду.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 289, 297 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області до ОСОБА_3 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити повністю.

Продовжити строк затримання на шість місяців громадянці Р.ОСОБА_5 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме до 12.12.2018 року включно з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 371 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буран В.М.

11 червня 2018 року