Постанова № 74648090, 08.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/337/18 Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 33/780/366/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 147 08.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області ОСОБА_1,

за участю:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Цією ж постановою вирішено питання щодо процесуальних витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови ОСОБА_2 25.02.2018 року о 04 годині 15 хвилин на 74 км а/д Київ-Харків Баришівського району Київської області керував автомобілем «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер» зі згоди водія в установленому порядку в присутності двох свідків. Факт перебування правопорушника у стані алкогольного сп’яніння підтверджується висновком результатів тесту «Drager» ALCOTEST 6820, тест № 446 від 25.02.2018 року.

На постанову Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Вказує, що не відмовлявся від огляду на стан сп’яніння. Опис установлених обставин в протоколі та постанові суду першої інстанції різняться. Суть правопорушення сформульована наступним чином: «керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння», а у постанові суду першої інстанції зазначено: «виявлені ознаки почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота за допомогою «Drager». Причина зупинки транспортного засобу є неправомірною, а дії поліцейських протизаконні, оскільки в ЗУ «Про національну поліцію» відсутня причина зупинки, яку вказали поліцейські «Машина викликала підозру».

Зазначає, що на момент зупинки ОСОБА_2 у поліцейській машині спеціальний технічний засіб для проведення огляду водія з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння був відсутній. Спеціальний технічний засіб «Drager». Був доставлений на місце першого тестування іншою поліцейською машиною через тривалий час. Перевірка водія на стан сп’яніння проводилась двічі:

- перше тестування на 83 км. Траси Київ-Харків без свідків у лісосмузі о 04 годині 26 хвилин технічним засобом «Drager 6820» показав 1,08 проміле (температура повітря -14 С градусів, температура пристрою +18 градусів згідно чеку. Тестування проводилось біля поліцейської машини на вулиці;

- друге тестування – на 74 км траси Київ-Харків в присутності двох свідків о 04 годині 35 хвилин, технічним засобом «Drager 6820». (температура повітря -14 С градусів, температура пристрою +18 градусів згідно чеку. Тестування проводилось біля поліцейської машини на вулиці.

Зазначені показники свідчать про хибність вимірювання, яке проводилося із порушенням вимог «Керівництва та експлуатації» газоаналізатора «Drager 6820» на вулиці при температурі -14 С градусів. Дослідження повинно проводитися з додержанням температурних параметрів експлуатації, а саме – від -5 до +5 С градусів.

Звертає увагу, що поліцейський перед проведенням огляду на стан сп’яніння не проінформував ОСОБА_2 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надав на вимогу свідоцтво про державну реєстрацію приладу про його перевірку, не нагадав особі про її права. Перед проведенням огляду, інспектор роздрукував мундштук до газоаналізатора не в присутності ОСОБА_2

Вказує, що матеріали, які підтверджують про скоєне правопорушення були підготовлені заздалегідь, про що свідчить відеозапис з камери працівника поліції. Відповідно до Наказу МВС України від 01.03.2010 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» газоаналізатор «Drager 6820» не зазначений в «Переліку перереєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення».

Стверджує, що ОСОБА_2 не відстороняли від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі. Навпаки, ОСОБА_2 самостійно поїхав на своєму автомобілі, відвіз пасажира до місця призначення.

Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. При наявності суперечливих показань суд не викликав і не допитав цих осіб в судовому засіданні, у зв’язку з чим такі письмові пояснення не можна вважати доказами.

Також, зазначає про порушення правил підсудності. ОСОБА_2 повідомив та зазначив про те, що за місце реєстрації апелянта є: м. Київ, вул. Руденко, 21-А, Дарницького району м. Києва. У зв’язку з цим дана справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, пояснення свідка, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, підлягають для з’ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-протоколом БД №403512 про адміністративне правопорушення від 25.02.2018 року;

-висновком результатів тесту «Drager» ALCOTEST 6820, тест № 446 від 25.02.2018 року , згідно якої у ОСОБА_2 виявлено стан алкогольного сп’яніння 1,04 проміле;

-поясненнями свідка ОСОБА_3, з яких вбачається, що він був свідком того, як ОСОБА_2 в його присутності був освічений на предмет вживання алкоголю за допомогою алкотестеру «Drager» ALCOTEST та після продувки на алкотестері було зафіксовано числове значення 1,04 проміле;

-поясненнями свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що він був свідком того, як ОСОБА_2 в його присутності був освічений на предмет вживання алкоголю за допомогою алкотестеру «Drager» ALCOTEST та після продувки на алкотестері було зафіксовано числове значення 1,04 проміле;

-інформацію, яка міститься на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції;

-іншими матеріалами справи.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність вказаних доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09.09.2009 №406/666, огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.

Як убачається з матеріалів справи, огляд було запропоновано водію транспортного засобу – ОСОБА_2 оскільки щодо нього у поліцейського були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння за такими ознаками як різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода та почервоніння обличчя. Огляд проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом – приладом «Драгер» , у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Доводи ОСОБА_2 викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення жодних заперечень та пояснень надано не було, протокол був власноручно підписаний, керування в стані алкогольного сп’яніння визнав зазначивши, що пригубив бокал вина, та власноруч зазначив, що зобов’язується не керувати транспортним засобом протягом доби. Погоджуючись з результатами огляду на стан сп’яніння, ОСОБА_2 підписав акт огляду на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та роздрукований чек тестування.

Не спростовують доведеність вини ОСОБА_2 показання свідка ОСОБА_5, який пояснив, що взимку цього року, близько 2 години ночі зустрівся з особою, що притягується до адміністративної відповідальності та поїхали в кафе «Ласточка», що знаходиться на трасі Київ-Харків. Де зайшов до кафе купити цигарок, а ОСОБА_2 залишився на вулиці. Після цього ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_2 відвезти його додому, на що останній згодився. По дорозі додому, в лісосмузі їх зупинила поліція. Оскільки в них був відсутній прилад «Драгер», приїхала друга патрульна машина. ОСОБА_2 проходив тестування на приладі «Драгер» двічі. Результати тестування не пам’ятає.

Інші доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Суд звертає увагу, що при накладенні стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушеня, дані про особу, ступінь та доведеність його вини та призначив покарання в межах санкції статті.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, як законної, обґрунтованої та вмотивованої, та залишає апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Авраменко