Постанова № 74647956, 12.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1684/17 Головуючий у І інстанції Кириченко В. І.Провадження № 22-ц/780/2188/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 12.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сушко Л.П., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області в складі судді Кириченка В.І., ухвалене в м. Кагарлик 20 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року позивач ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 74147,38 грн. та судові витрати.

Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідно до договору від 12 березня 2012 року б/н ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1800 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак у порушення умов договору свої зобов’язання не виконала, внаслідок чого станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 74147,38 грн., з яких 1819,11 грн. – заборгованість за кредитом, 63332,23 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4989,02 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 3507,02 грн. – штраф (процентна складова).

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області, ухвалене в м. Кагарлик 20 лютого 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в розмірі 74147,38 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що в судовому засіданні вона лише погоджувалася з тим, що дійсно за допомогою картки отримала у відповідача 1819,11 грн., але нею заперечувалося укладення кредитного договору із позивачем. Позивачем не надано належних доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам’ятки Клієнта, Умов та правил надання банківських послуг і ОСОБА_1, що б у сукупності із її заявою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Також позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитному договору, однак відсутні докази, що цей розрахунок відноситься саме до кредитного договору від 12 березня 2012 року.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що в матеріалах справи на а. с. 6 міститься анкета-заява ОСОБА_2 від 12 березня 2012 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Своїм підписом в анкеті-заяви ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

На зворотному боці анкети-заяви клієнту запропоновано оформити на своє ім’я: карта «Універсальна», зарплатний пакет, карта Gold, послуга накопичення «Копилка», пенсійна картка, ідентифікація з паспортом.

Однак жодного із варіантів ОСОБА_2 не обрано та поле бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою не заповнено.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до укладеного договору від 12 березня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав і заборгованість в розмірі 74147,38 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Із такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи із наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «Приватбанк» вказує на те, що позичальник не виконував свої зобов’язання за договором, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором в зазначеному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також ОСОБА_1 банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Однак, такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу, а отже вимоги банку про стягнення зазначених складових заборгованості є безпідставними і задоволені бути не можуть.

Вищевикладене не було належним чином прийнято до уваги судом першої інстанції та безпідставно визнано позов ПАТ КБ «ПриватБанк» доведеним в судовому засіданні.

Оскільки рішення суду ухвалене в результаті неповного з’ясування обставин справи та із порушенням вимог матеріального та процесуального права, воно не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Оцінюючи заявлені позивачем позовні вимоги, апеляційний суд враховує наступне.

В судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач визнавала факт отримання нею кредитних коштів в розмірі 1800 грн., що підтверджується технічним записом і журналами судового засідання, а в апеляційній скарзі відповідач вказувала, що дійсно за допомогою картки отримала у позивача 1819,11 грн.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1819,11 грн. згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягають задоволенню, а їх розмір відповідно до ст. 1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Під час розгляду апеляційної скарги представник відповідача вказував, що відповідач в суді першої інстанції зверталася із усною заявою про застосування позовної давності, однак доказами, наявними в матеріалах справи, цього не підтверджено.

Розрахунок процентів за несвоєчасне виконання зобов’язання ОСОБА_2 за період з 12 березня 2012 року по 30 вересня 2017 року на рівні облікової ставки Національного банку України апеляційним судом здійснюється за формулою: [Сума боргу] х [Відсоткова ставка (%)] / 100% / 365 днів х [Кількість днів]:

[1819,11] х [7,75 (%)] /100% / 365 днів х [11 (з 12 березня 2012 року по 22 березня 2012 року)] = 4,25 грн.

[1819,11] х [7,5 (%)] /100% / 365 днів х [444 (з 23 березня 2012 року по 09 червня 2013 року)] = 165,95 грн.

[1819,11] х [7 (%)] /100% / 365 днів х [64 (з 10 червня 2013 року по 12 серпня 2013 року)] = 22,33 грн.

[1819,11] х [6,5 (%)] /100% / 365 днів х [245 (з 13 серпня 2013 року по 14 квітня 2014 року)] = 79,37 грн.

[1819,11] х [9,5 (%)] /100% / 365 днів х [93 (з 15 квітня 2014 року по 16 липня 2014 року)] = 44,03 грн.

[1819,11] х [12,5 (%)] /100% / 365 днів х [119 (з 17 липня 2014 року по 12 листопада 2014 року)] = 74,13 грн.

[1819,11] х [14 (%)] /100% / 365 днів х [95 (з 13 листопада 2014 року по 15 лютого 2015 року)] = 66,29 грн.

[1819,11] х [19,5 (%)] /100% / 365 днів х [16 (з 16 лютого 2015 року по 03 березня 2015 року)] = 15,55 грн.

[1819,11] х [30 (%)] /100% / 365 днів х [177 (з 04 березня 2015 року по 27 серпня 2015 року)] = 264,64 грн.

[1819,11] х [27 (%)] /100% / 365 днів х [28 (з 28 серпня 2015 року по 24 вересня 2015 року)] = 39,07 грн.

[1819,11] х [22 (%)] /100% / 365 днів х [35 (з 25 вересня 2015 року по 29 жовтня 2015 року)] = 38,38 грн.

[1819,11] х [22 (%)] /100% / 365 днів х [49 (з 30 жовтня 2015 року по 17 грудня 2015 року)] = 53,73 грн.

[1819,11] х [22 (%)] /100% / 365 днів х [76 (з 18 грудня 2015 року по 02 березня 2016 року)] = 83,33 грн.

[1819,11] х [22 (%)] /100% / 365 днів х [50 (з 03 березня 2016 року по 21 квітня 2016 року)] = 54,82 грн.

[1819,11] х [19 (%)] /100% / 365 днів х [35 (з 22 квітня 2016 року по 26 травня 2016 року)] = 33,14 грн.

[1819,11] х [18 (%)] /100% / 365 днів х [28 (з 27 травня 2016 року по 23 червня 2016 року)] = 25,12 грн.

[1819,11] х [16,5 (%)] /100% / 365 днів х [35 (з 24 червня 2016 року по 28 липня 2016 року)] = 28,78 грн.

[1819,11] х [15,5 (%)] /100% / 365 днів х [49 (з 29 липня 2016 року по 15 вересня 2016 року)] = 37,85 грн.

[1819,11] х [15 (%)] /100% / 365 днів х [42 (з 16 вересня 2016 року по 27 жовтня 2016 року)] = 31,40 грн.

[1819,11] х [14 (%)] /100% / 365 днів х [41 (з 28 жовтня 2016 року по 07 грудня 2016 року)] = 28,61 грн.

[1819,11] х [14 (%)] /100% / 365 днів х [49 (з 08 грудня 2016 року по 25 січня 2017 року)] = 34,19 грн.

[1819,11] х [14 (%)] /100% / 365 днів х [35 (з 26 січня 2017 року по 01 березня 2017 року)] = 24,42 грн.

[1819,11] х [14 (%)] /100% / 365 днів х [43 (з 02 березня 2017 року по 13 квітня 2017 року)] = 30,00 грн.

[1819,11] х [13 (%)] /100% / 365 днів х [42 (з 14 квітня 2017 року по 25 травня 2017 року)] = 27,21 грн.

[1819,11] х [12,5 (%)] /100% / 365 днів х [42 (з 26 травня 2017 року по 06 липня 2017 року)] = 26,17 грн.

[1819,11] х [12,5 (%)] /100% / 365 днів х [27 (з 07 липня 2017 року по 02 серпня 2017 року)] = 16,82 грн.

[1819,11] х [12,5 (%)] /100% / 365 днів х [58 (з 03 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року)] = 36,13 грн.

Всього розмір процентів складає – 4,25 + 165,95 + 22,33 + 79,37 + 44,03 + 74,13 + 66,29 + 15,55 + 264,64 + 39,07 + 38,38 + 53,73 + 83,33 + 54,82 + 33,14 + 25,12 + 28,78 + 37,85 + 31,40 + 28,61 + 34,19 + 24,42 + 30,00 + 27,21 + 26,17 + 16,82 + 36,13 = 1385,71 грн.

Тобто, в сумі проценти за несвоєчасне виконання зобов’язань за вказані періоди складають 1385,71 грн., а загальна сума заборгованості - 3204,82 грн., яка підлягає стягненню із відповідача на корить позивача як заборгованість за кредитним договором.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із відповідача на користь позивача судові витрати за подання позову в розмірі 64 грн., із позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги в розмірі 2304 грн. пропорційно до їх задоволення, шляхом взаємозаліку із позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги стягується 2240 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпро вул. Набережна Перемоги 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12 березня 2012 року в сумі 3204,82 грн.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2240 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Сушко Л.П.

ОСОБА_3