Постанова № 74647852, 13.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/1482/17 Головуючий у І інстанції Слободян Н. П.Провадження № 22-ц/780/1350/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 13.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

секретар судового засідання: Гуторка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року у справі за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Іванківське лісове господарство» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням другої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-2/18 від 01 червня 2006 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с. Лапутьки Горностайпільської сільської ради. Рішенням сорокової сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради № У-40/397 від 19 березня 2010 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 19, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га.. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ№345288 на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008. Позивач вважає, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 Горностайпільською сільською радою з порушенням законодавства, а саме з порушенням вимог статей 19, 20, 55, 57, 84, 149, 155 Земельного кодексу України та статей 5, 57, пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, оскільки вказана земельна ділянка, на час її відчуження, перебувала в державній власності та належала до земель лісогосподарського призначення і використовувались для ведення лісового господарства ДП «Іванківське лісове господарство».

Тому, позивач просив суд визнати недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області №У-40/397 від 19 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 19, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га.; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №345288, виданий 20 жовтня 2010 року на ім’я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №211094501948 від 20 жовтня 2010 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008, вартістю, згідно нормативно-грошової оцінки 245152,00 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з’ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що надані ним докази до суду першої інстанції є допустимими та достовірними у розумінні статей 78, 79 ЦПК України. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмолено у задоволенні клопотання позивача про доручення до матеріалів справи висновку земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи. Вважає, що у матеріалах справи наявні неспростовні докази накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення. Вважає, що спірна земельна ділянка статусу державних земель ніколи не втрачала. Вважає, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин ст.122, 142, 149 ЗК України.

ДП «Іванківське Лісове господарство» надало відзив на апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області у якому зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Горностайпільська сільська рада Іванківського району Київської області, ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області у встановлений апеляційним судом строк не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що проект організації та розвитку лісового господарства, ні планшет лісовпорядкування, надані прокурором та представником ДП «Іванківське лісове господарство» не містять погоджень з органами землевпорядкування Іванківського району Київської області та територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а тому, з врахуванням Прикінцевих положень ЛК України, не беруться судом до уваги як доказ права постійного користування ДП «Іванківське лісове господарство» спірною земельною ділянкою. Позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували час, спосіб, вид системи координат, кваліфікацію виконавця, яким було проведено топографо-геодезичні та картографічні роботи, кадастрові зйомки (комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів), за наслідками яких було визначено координати поворотних точок, зокрема, й 83 кварталу з подальшим їх нанесенням на Публічну кадастрову карту України. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, на відміну від планшетів лісокористування, було погоджено із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Управлінням культури та туризму, Київською обласною СЕС, Управлінням Держкомзему у Іванківському районі Київської області, Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Іванківської РДА. Враховуючи викладене суд вважав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що спірна земельна ділянка перебувала на праві постійного користування у ДП «Іванківське лісове господарство» та через незаконні дії Горностайпільської сільської ради вибула у власність ОСОБА_2.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного ОСОБА_1.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що рішенням другої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-2/18 від 01 червня 2006 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с. Лапутьки Горностайпільської сільської ради (т.1 а.с.16).

На замовлення ОСОБА_2 було виготовлено проект землеустрою щодо відвідення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівль і споруд за адресою с. Лапутьки, Горостайпільська сільська рада Іваківського району Київської області (а.с.126-159 т.1)

Рішенням сорокової сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради № У-40/397 від 19 березня 2010 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 19, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га (т.1 а.с.17).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ№345288 на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 (т.1 а.с.18).

Згідно із фрагменту з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Оранського лісництва ДП «Іванківський лісгосп» та межами земельних ділянок в бачається що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 частково накладається на землі Оранського лісництва ДП «Іванківський лісгосп».(а.с.21 т.1)

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновком експерта №15/17 від 14 серпня 2017 року визначено часткове розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 в межах земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Іванковський лісгосп» (т.2 а.с.13-63). Частина земельної ділянки відповідача, що розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні ДП «Іванковський лісгосп» складає 0,1449 га, вартість 0,25 га складає 227430,00 грн. (т.2 а.с.62).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або

сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної

ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам

законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій

населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.56 ЗК України згідно якої громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Інших випадків, які б передбачали можливість передачі земель лісогосподарського призначення у власність громадянам та юридичним особам, законодавством не встановлено.

В обґрунтування апеляційної скарги та позовних вимог першим заступником прокурора Київської області було долучено копію висновку експерта № 15/17 від 14 серпня 2017 року за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №42016111130000164 від 08 грудня 2016 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до розгляду висновок експерта № 15/17 від 14 серпня 2017 року посилаючись на те, що під час підготовчого розгляду справи він не був поданий прокурором, оскільки підготовче засідання, яке визначено новим процесуальним кодексом не проводилось у справі з урахуванням того, що справа була розпочата до вступу в силу нового процесуального кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів приймає до уваги поданий прокурором висновок експерта, як письмовий доказ.

З поданого висновку експерта вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 частково площею 0,1449 га розташована в межах земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Іванківський лісгосп», що підтверджує факт накладення земельної ділянки, належної на праві власності відповідачу, на землі, що перебувають у користуванні ДП «Іванківське лісове господарство».

Крім того, судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи досліджено оригінали планшетів лісовпорядкувань по 83 кварталу Оранського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» за 1993, 2003 та 2014 року з яких, в сукупності з викопіюваннями з Публічної кадастрової карти, наявними в матеріалах справи, можна зробити висновок про часткове накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 на землі 1 виділу 83 кварталу Оранського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство».

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з державної власності незаконно вибула спірна земельна ділянка, яку заборонено передавати у приватну власність та змінювати її цільове призначення із земель лісогосподарського призначення, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є законними та підлягають до задоволення.

Відтак, підлягає до часткового задоволення і вимога позивача про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки вона є похідною від інших заявлених вимог, які колегія суддів задовольняє, з урахуванням наступного.

З висновку експерта № 15/17 від 14 серпня 2017 року за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №42016111130000164 від 08 грудня 2016 року вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008 частково площею 0,1449 га розташована в межах земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Іванківський лісгосп», отже позивач має право витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння в розмірі 0,1449 га..

Колегія суддів вважає, що вартість земельної ділянки площею 0,1449 га складає 131818,43 грн. (0,1449 га * 227430,00грн. / 0,25 га).

При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що відповідно до положень ст.56, 57, 84 ЗК України спірну земельну ділянку заборонено було передавати у приватну власність та змінювати її цільове призначення із земель лісогосподарського призначення.

Колегія судів вважає, що право постійного користування земельної ділянки позивача було порушено відповідачами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе здійснити зміну розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Таким чином предметом позову є дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення двох вимог немайнового характеру, за які підлягало сплаті по 1600,00 грн. за кожну вимогу.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення майнової вимоги позивача, і витребувано з власності відповідача земельну ділянку площею 0,1449 га, вартістю 131818,43 грн.

Керуючись ст.4 ЗУ «Про судовий збір» колегія суддів визначає розмір судового збору у відповідності до частково задоволеної вимоги (1,5 % від 131818,43 грн. = 1977,28 грн.).

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідачів на користь прокуратури Київської області підлягає сума у розмірі по 2588,64 грн. з кожного за вимоги позивача у суді першої інстанції (1600,00 грн. – одна вимога немайнового характеру * 2 – кількість заявлених вимог немайнового характеру = 3200,00 грн.; 3200,00 грн. + 1977,28 грн. = 5177,28 грн.; 5177,28 грн / 2 = 2588,64 грн.).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачів грошові кошти сплачені позивачем за подання апеляційної скарги, що складають 3882,96 грн. з кожного (5177,28 грн. * 150% = 7765, 92 грн.; 7765, 92 грн. / 2 = 3882,96 грн.).

Таким чином, у сукупному розмірі з кожного з відповідачів підлягає до стягнення по 6471,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 рокускасувати повністю та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області №У-40/397 від 19 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 19, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №345288, виданий 20 жовтня 2010 року на ім’я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №211094501948 від 20 жовтня 2010 року.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222080705:01:001:0008, площею 0,1449 га, вартістю 131818,43 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області на користь прокуратури Київської області судові витрати у розмірі 6471,60 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області судові витрати у розмірі 6471,60 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного ОСОБА_1 протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «13» червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_1 СуддіОСОБА_3 ОСОБА_4