Рішення № 74646925, 12.06.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/53/18

Провадження № 2/282/111/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Вальчук В. В.

при секретарі судового засідання: Демчук В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ПриватБанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач зазначає, що 24 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № б/н про надання кредиту в сумі 6900,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобов’язання виконав перед відповідачкою повністю надавши кредит у розмірі, який визначено договором.

В свою чергу ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору не виконує свої зобов’язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, що у свою чергу призвело до порушення нею прав та інтересів банку.

Загальний розмір боргу за Кредитним договором станом на 29 листопада 2017 року становить 17988,52 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд постановити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ПриватБанк», заборгованість по кредитному договору №б/н від 24.04.2008 року на загальну суму 17988,52 грн.

Стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але ним подано заяву в якій вказує, що він просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному об’ємі та проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, однак надіслала письмову заяву в якій зазначила, що просить розглядати справу за її відсутності, а також вказала, що заявлені позовні вимоги визнає частково, а саме: позов в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентам за користування кредитом визнає, в задоволені решти позовних вимог просила суд відмовити.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Із договору №б/н від 24 квітня 2008 року вбачається, що Кредитор – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав Позичальнику – ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користуванням кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання Кредитор перед Позичальником виконав і надав йому кредитні кошти.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24.04.2008 року станом на 29.11.2017 року позичальник не виконав умов кредитного договору, а саме: не сплачує кредит та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та має заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 344,06 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 6170,04 грн.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками, у зв’язку з чим, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується розрахунку пені в сумі 10379,73 грн., а також заборгованості за штрафами в сумі 1094,69 грн., суд зазначає наступне.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України.

Тобто, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією та судовим штрафом задоволенню не підлягає, оскільки комісія та пеня мають різну правову природу та не можуть поєднуватись. Крім того, згідно до п.6.5 Умов та Правил, клієнт зобов’язаний сплачувати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, а також сплачувати комісію на умовах передбачених договором.

З наданих позивачем умов кредитування, вбачається, що комісія за кредитне обслуговування - відсутня.

З дослідженого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач неправомірно просить суд стягнути комісію за користування кредитом, оскільки вона не передбачена кредитним договором б/н від 24.04.2008 року.

Враховуючи, що згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за комісією в сумі 1900 грн., не знайшла своє підтвердження, у зв’язку з чим, в задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до п.8.6 «Умов та Правил надання банківських послуг» при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

За змістом ст.549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Аналізуючи вище вказані вимоги, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - прострочення виконання грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафів в сумі 1094,69 грн., має бути відмовлено.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, дійсно не виконала зобов’язання за договором від 24 квітня 2008 року, а тому вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 344,06 грн. та заборгованості по процентам в сумі 6170,04 грн., підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що хоча позов задоволено частково, суд виходить з того, що при подачі позовної заяви позивачем було сплачено мінімальну суму судового збору, передбачену ЗУ «Про судовий збір», а тому із відповідачки підлягає стягненню на користь позивача вся сума судового збору, яка становить 1762 грн.

Керуючись ст.ст.141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жительки смт.Любар вул.Добровольського,40 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору №б/н від 24.04.2008 року на загальну суму 6514 (шість тисяч п’ятсот чотирнадцять) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жительки смт.Любар вул.Добровольського,40 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_3