Ухвала суду № 74646131, 11.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7797/18

Провадження № 1-кс/344/3217/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Балкового В.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090000000231 від 22.03.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090000000231 внесеному 22.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що протягом березня-травня 2018 року спеціаліст землевпорядник Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_1 вимагав, а 15.05.2018 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 в сумі 450 доларів США за видачу їй довідки про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2625888301:02:002:0368 власником якої є її колишній чоловік ОСОБА_5 та яка розташована за адресою вул. Гончара, 43 с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, відсутні будь-які об'єкти житлової та нежитлової забудови.

Так, 20.03.2018 ОСОБА_4 звернулась до Чукалівської сільської ради з метою вирішення питання оформлення спадщини на земельну ділянку її померлого чоловіка ОСОБА_5 Цього ж дня, під час розмови із спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_1, яка відбулась у приміщенні Чукалівської сільської ради за адресою вул. Клубна, 1а с. Чукалівка Тисменицького району, останній повідомив ОСОБА_4 що для продажу вищевказаної земельної ділянки їй необхідно отримати довідку у Чукалівській сільській раді про відсутність будь-яких об'єктів житлової та нежитлової забудови. При вказаній розмові ОСОБА_4 наголосила на якомога швидкому виготовленні такої довідки.

Після вказаної зустрічі у ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, оскільки згідно своїх функціональних обов'язків він відповідає за перевірку наявності об'єктів нерухомості на земельних ділянках. Таким чином, ОСОБА_1 створив такі умови, за яких ОСОБА_4, без передачі йому неправомірної вигоди не зможе отримати вказаної довідки. В цей же час ОСОБА_1 поставив вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 400 доларів США за видачу довідки про відсутність будь-яких об'єктів житлової та нежитлової забудови на земельній ділянці, повідомивши ОСОБА_4 що йому необхідно провести обстеження земельної ділянки і залучити для цього відповідних посадових осіб Чукалівської сільської ради.

11 квітня 2018 року під час чергової зустрічі, яка відбулась між ОСОБА_4 та спеціалістом-землевпорядником Чукалівської сільської ради ОСОБА_1 у приміщенні його службового кабінету, останній, діючи умисно та переслідуючи корисливу мету, повторно наголосив щодо необхідності передачі йому неправомірної вигоди в сумі 400 доларів США та повідомив, що вказана сума може збільшитись, тим самим поставив вимогу передачі йому неправомірної вигоди.

З метою доведення до кінця своїх злочинних дій, направлених на одержання неправомірної вигоди, 14.05.2018 під час телефонної розмови з ОСОБА_4, ОСОБА_1 повідомив їй що він підготував необхідну довідку, узгодив з нею текст указаного офіційного документа та збільшив ОСОБА_4 вимогу про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 450 доларів США за видачу їй довідки про відсутність будь-яких об'єктів житлової та нежитлової забудови на земельній ділянці її померлого чоловіка ОСОБА_5

Будучи введеною у безвихідь, достовірно розуміючи, що не надавши неправомірну вигоду спеціалісту землевпоряднику Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_1, ОСОБА_4 не отримає необхідного офіційного документа 15.05.2018 направилась у Чукалівську сільську раду Тисменицького району.

У подальшому, з метою безпосереднього одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, 15.05.2018 близько 13 год. під час зустрічі в приміщенні Чукалівської сільської ради, що знаходиться по вул. Клубна 1а в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 у своєму службовому кабінеті одержав з рук в руки неправомірну вигоду в сумі 450 доларів США (що становить згідно офіційного курсу НБУ 11776,50 грн) від ОСОБА_4, натомість передав їй довідку № 493 від 14.05.2018 про відсутність будь-яких об'єктів житлової та нежитлової забудови та про те, що будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2625888301:02:002:0368 за адресою вул. Гончара, 43 с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області не проводяться. Після чого був затриманий працівниками поліції.

16 травня 2018 року ОСОБА_1А повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протокол-заявою ОСОБА_4, протоколом допиту свідка, протоколом проведеного 15.05.2018 огляду місця події, протоколом освідування, виявленими та вилученими речовими доказами, протоколом огляду та вручення грошових коштів, іншими зібраними доказами, які містяться в матеріалах досудового розслідування в їх сукупності.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 368 КК України), за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі, від 5 до 10 років та який був вчинений ним у період виконання службових обов’язків, з корисливих мотивів. Його дії і сам ОСОБА_1 як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 усвідомлюючи неминучість покарання може залишити місце проживання.

Підозрюваний перебуваючи на волі, будучи посадовою собою органу місцевого самоврядування, має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищувати та приховувати або спотворювати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, таким чином затягуючи досудове розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Захисники в судовому засіданні заперечили з приводу даного клопотання, та просили суд обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою

В судовому засіданні підозрюваний заперечив з приводу даного клопотання.

Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.376 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 05 серпня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 05 серпня 2018 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 11 червня 2018 року.