Ухвала суду № 74646052, 12.06.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2263/17

Номер провадження 2/289/223/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю:секретаря судового засідання Прокопчук А.Ю.,

позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до Макалевицької сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ :

Представник відповідача ОСОБА_6 заявив відвід головуючому судді Сіренко Н.С. в зв’язку з упередженістю останньої, обґрунтовуючи тим, що суддя Сіренко Н.С. винесла ухвалу про забезпечення позову, яку заявник вважає незаконною, крім того, суддя Сіренко Н.С. допустила до участі у справі представника позивача ОСОБА_2, який не підтвердив повноваження на представництво позивача ні під час подання позовної заяви до суду, ні на момент розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти заяви про відвід судді, зазначила, що нею 05.10.2016 підписана та завірена нотаріально довіреність на уповноваження ОСОБА_2 представляти її інтереси.

Представник позивача ОСОБА_2 проти заявленого відводу судді заперечував, посилаючись на його безпідставність, зазначивши, що місце його реєстрації в м. Могилів-Подільському Вінницької області та місце його проживання в м. Києві ніяким чином не доводять відсутність у нього повноважень на представництво ОСОБА_1 та ніяким чином не впливають на розгляд справи.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі, а питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 статті 33 цього Кодексу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Заслухавши позицію учасників судового провадження, розглянувши заяву про відвід, суд приходить до наступного.

Статтею 36 ЦПК України встановлено конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.

Положеннями ч. 4 ст. 39 ЦПК України передбачено, що заявник звільняється від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 36, ст. 37 цього Кодексу.

З контексту заявленого відводу вбачається, що фактично відвід заявлено з підстави визначеної п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Однак, зазначені представником відповідача ОСОБА_6 про відвід судді Сіренко Н.С. обставини, не доводять наявності підстав для сумніву в упередженості судді.

Повноваження представника позивача ОСОБА_2 підтверджені наявною в матеріалах справи копією Довіреності від 25.10.2016, дійсною до 25.10.2019, оригінал Довіреності оглянуто в судовому засіданні. Дану Довіреність не скасовано, позивач ОСОБА_1 підтвердила повноваження свого довірителя.

Посилання заявника на винесення суддею Сіренко Н.С. ухвали про забезпечення позову не є підставою для відводу судді, так як прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України (п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»).

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Відповідно до загальних принципів, що витікають із практики ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Обґрунтованість підстав для відводу судді повинна підтверджуватися фактами, які реально існують, та не може ґрунтуватися на припущеннях або особистих судженнях заявника. Враховуючи відсутність жодних перелічених у ст. 36 ЦПК України підстав для відведення головуючого судді від участі в розгляді справи, належних та допустимих доказів, які б вказували на існування упередженості судді Сіренко Н.С. заявником не надано, приймаючи до уваги встановлену заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді і відсутність правових підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд -

У ХВ А Л И В :

У задоволенні заявленого представником за довіреністю ОСОБА_3 відводу головуючого судді Сіренко Н.С. відмовити та розгляд справи проводити в тому ж складі суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)