Постанова № 74645556, 04.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 572/3995/16-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "28" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії , -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просив:

скасувати розпорядження 138326 Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області від 05.10.2016 року;

зарахувати для визначення величини пенсії дохід отриманий, як компенсацію заробітної плати через незаконне відсторонення від займаної посади по основному місцю роботи та від роботи за сумісництвом в сумі 78841,35 грн., внаслідок втрати заробітної плати через перебування під вартою в сумі 927,46 грн.;

зарахувати для визначення величини пенсії дохід, отриманий, як компенсація моральної шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, засудженням та триманням під вартою в сумі 100000 грн.;

зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити новий перерахунок призначеної пенсії за віком від 16.03.2015 року врахувавши отриманий вище дохід;

здійснити перерахунок коефіцієнта заробітної плати та відповідно визначити заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії за віком; здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до постанови Сарненського районного суду від 18.09.2015 року у справі №572/2240/15-а та постанови Вищого адмінсуду від 09.06.2016 року, а саме: зарахувати до загального трудового стажу період, протягом якого він не працював в зв'язку із відсторонення його від роботи з 02.03.2002 року по 22.09.2004 року;

зарахувати до стажу періоди з 16.01.2002 року по 08.02.2002 року у потрійному розмірі; скасувати рішення про утримання надміру виплачених сум за №304 від 01.12.2016 року Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області; повернути кошти в сумі 1060,23 грн. на його пенсійний рахунок як незаконно утримані .

Постановою Сарненського районного суду від 28 листопада 2017 року позовні вимоги задоволені частково.

Зобов’язано Сарненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити новий перерахунок ОСОБА_2 призначеної пенсії за віком від 16.03.2015 р.

Скасоване розпорядження Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області від 05.10.2016р за №138326.

Зобов’язано Сарненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати для обчислення пенсії 78 841 гривень 35 копійок сплаченої ОСОБА_2 компенсації заробітної плати через незаконне відсторонення від займаної посади по основному місцю роботи та від роботи за сумісництвом та внаслідок втрати заробітної плати через перебування під вартою в сумі 927 гривень 46 копійок.

Скасовано рішення про утримання надміру виплачених сум № 304 від 01.12.2016 р. Сарненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та зобов'язано повернути кошти в сумі 1060 гривень 23 копійки на пенсійний рахунок ОСОБА_2.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі відповідач зокрема зазначив ,що рішення судів щодо здійснення зарахування до стажу позивачу періоду з 16.01.2002 року по 08.02.2002 року у потрійному розмірі та періодів з 02.03.2002 року по 22.09.2004 року та здійснено перерахунок пенсії позивача було виконано повністю, в зв'язку з чим в позивача збільшився трудовий стаж, а в зв'язку з несплатою страхових внесків зменшився коефіцієнт заробітної плати, що і призвело до зменшення суми пенсії .

Крім того, посилається на те, що відповідно до заяви позивача від 16.03.2015 року його було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , а тому вимоги позивача про застосування до нього законодавства, що діяло до 01.01.2004 року є безпідставними. Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені нові умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, введені нові поняття "страховий стаж" та порядок його обчислення, а поняття "трудовий стаж" після 01.01.2004 року не застосовується, а тому при призначенні та перерахунку пенсії після 01.01.2004 року використовується лише страховий стаж.

Згідно розрахунку за матеріалами справи страховий стаж позивача становить 35 років 6 місяців 8 днів та пенсію йому обчислено з більш вигідної заробітної плати, що міститься в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 року по 28.02.2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норма матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково, зобов’язано відповідача зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 період, на який він був відсторонений від виконання покладених на нього обов’язків з 02.03.2002 року по 22.09.2004 року, відповідно до ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 07.03.2008 року, здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком з 16.03.2015 року відповідно до здійсненого перерахунку трудового стажу. Дана постанова ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року була залишена без змін (а.с.5-13).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18.09.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року в частині позовних вимог про зарахування ОСОБА_2 стажу у потрійному розмірі за період з 16.014.2002 року по 08.02.2002 року скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов’язано управління ПФУ в Сарненському районі Рівненської області зарахувати до стажу ОСОБА_2 період з 16.01.2002 року по 08.02.2002 року в потрійному розмірі. (а.с.14-17).

Задовольняючи даний позов, суд вважав, що 78841грн.35 коп. та 927 грн. 46 коп. є компенсацією заробітної плати позивачу через незаконне відсторонення від посади та перебування під вартою, це кошти, з яких сплачуються страхові внески та які мають бути враховані відповідачем для обчислення пенсії.

Щодо моральної шкоди в сумі 100000 грн., то суд вважав, що вона не підлягає зарахуванню для визначення величини пенсії, оскільки не відноситься до загального місячного оподатковуваного доходу.

Зазначені висновки суду суперечать не лише обставинам справи, а фактично ревізують рішення суду, яке було ухвалено судом з приводу аналогічних обставин.

Так, у справі №572/2240/15-а позивач звертався з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі та просив, окрім стажу, зарахувати йому до заробітку, що враховується для призначення пенсії , відшкодовану йому майнову та моральну шкоду в загальній сумі 185 тис. 191 грн. 25 коп. Натомість постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18.09.2015 року, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року позивачу було відмовлено у задоволенні цих вимог у повному обсязі.

Як зазначено в постанові Вищого адміністративного суду України, аналізуючи норми Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" судами зроблено обґрунтований висновок про те, що ними не передбачено включення сум відшкодованої шкоди до сум виплат (доходу), на які нараховуються страхові внески. Таким чином вказані суми не можуть бути включені до доходу для обчислення пенсії (а.с.16).

Відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність права у позивача на зарахування відповідних сум до доходу, що обчислюється для визначення пенсії, колегія суддів вважає ці обставини такими, що доказуванню не підлягають.

При цьому відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, res judicata, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

В даному випадку суд не вбачає будь-яких особливих та непереборних обставин, що дають підстави для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і яким встановлені обставини, які мають значення для ініційованого позивачем позову.

Даний позов позивач ініціював з інших правових підстав, однак фактично просить зарахувати до його заробітку (доходу) ті ж суми у зарахуванні яких йому було відмовлено згідно рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо доводів позивача про неврахування стажу роботи згідно рішень суду, то з наданих відповідачем документів слідує, що на момент призначення пенсії страховий стаж позивача становив 35 років 6 місяців 9 днів. Після виконання постанови Сарненського районного суду від 18.09.2015 року цей стаж склав 36 років 7 місяців 24 дні. Після виконання постанови Вищого адміністративного суду від 09.06.2016 року страховий стаж позивача становить 36 років 6 місяців 8 днів.

В зв’язку з проведеним в позивача збільшився трудовий стаж, а в зв’язку з несплатою страхових внесків зменшився коефіцієнт заробітної плати, що і призвело до зменшення суми пенсії.

Враховуючи надані відповідачем докази, колегія суддів приходить до висновку, що вони підтверджують факт виконання рішення судів в повному обсязі, що виключає можливість задоволення позову позивача.

Щодо утримання позивача сум надміру виплачених пенсії, то суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Як слідує з листа Управління з координації та контролю за виплатою пенсій від 21.10.2016 року в пенсійній справі пенсіонера ОСОБА_2 виникла переплата внаслідок уточнення заробітної плати за період з 16.03.2015 року по 31.10.2016 року в сумі 1060,23грн. на виконання якого 01.12.2016 року №304 Управлінням пенсійного фонду було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій у вказаній сумі.

В даному рішенні зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення. (а.с.111).

Разом з тим, в ч.1 ст. 50 вказаного закону зазначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Причиною переплати пенсії згідно рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії №304 від 01.12.2016 року є перерахунок пенсії по рішенню суду, уточнення заробітної плати, що не входить перелік підстав для повернення надміру виплачених пенсії згідно ст. 50 вище вказаного закону. Крім того, відповідачем не було надано доказів того, що позивача було повідомлено про вказане рішення та запропонованого добровільно повернути кошти.

Відповідно до ч.2 ст.50 відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

За таких обставин суд першої інстанції вірно визначив, що в порушення вимог вказаної статті відповідач безпідставно проводив відрахування з пенсії відповідача, тому рішення суду в частині скасування рішення про утримання надміру виплачених сум №304 є обґрунтованим. Кошти в сумі 1060,23 грн. підлягають поверненню позивачу як незаконно утримані .

Згідно статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, висновки суду про те, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи в певній частині, колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково, постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "28" листопада 2017 р. скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про утримання надміру сплачених сум №304 від 01.12.2016 року Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в розмірі 1060 грн. 23 коп. та зобов'язати Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повернути безпідставно утримані кошти ОСОБА_2.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "13" червня 2018 р.