Постанова № 74645513, 12.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 556/2045/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від "22" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області (районна комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам), Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними відмов та зобов'язання вчинити певні дії , -

суддя в 1-й інстанції - Котик Л.О.,

час ухвалення рішення - 10:06:46

місце ухвалення рішення - смт. Володимирець,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Володимирецького об’єднаного УПФУ Рівненської області, Володимирецької районної державної адміністрації (районна комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам) про визнання неправомірними відмов та зобов»язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що вона здобула право на отримання пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, серії ААА. Позивачка була зареєстрована і проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно за місцем проживання отримувала пенсію. Дата останнього нарахування пенсії – 4.08.2014 року. З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації на території Донецької області вона була змушена покинути своє місце проживання у м.Макіївка і прибула в смт.Володимирець, Рівненської області, де у встановленому порядку взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № НОМЕР_2 від 13.06.2017 р.

Внаслідок активної фази АТО на території Донецької області було припинено здійснення повноважень відповідним органом Пенсійного фонду України, а також припинили свою роботу банківські установи та відділення поштового зв»язку, в зв»язку з чим позивачка не змогла одержати суми пенсії за період з серпня 2014 року по червень 2017 року, з незалежних від неї причин.

20.09.2017 року звернулася до відповідачів з заявами про здійснення виплати належної їй пенсії за вказаний період. Однак у задоволенні даних заяв їй було відмовлено з посиланням на те, що оскільки довідка про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи видана 13.06.2017 р., виплату пенсії поновлено з 1.06.2017 року, за попередні періоди виплата пенсії законодавством не передбачена.

Вважає такі дії відповідачів протиправними і такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Володимрецького районного суду Рівненської області від 22.02.2018 року Позов ОСОБА_3 до Володимирецького об’єднаного УПФУ Рівненської області, Володимирецької районної державної адміністрації (районна комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам) про визнання неправомірними відмов та зобов»язання вчинити певні дії, задоволено повністю.

Визнано протиправними відмови районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Володимирецькій районній державній адміністрації та Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 з вересня 2014 року по травень 2017 року включно призначеної, але не виплаченої пенсії за віком.

Зобов'язано Володимирецьке об»єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (смт.Володимирець, вул.Соборна,28, Рівненської області, 34300, Код. ЄДРПОУ 40377142) виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії БА № 800584, виданий 27.06.1997 року Ц-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, пенсію за віком, з вересня 2014 року по травень 2017 року включно.

Стягнуто з Володимирецького об’єднаного УПФУ Рівненської області за рахунок бюджетних асигнувань - 704 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням , Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріальнго та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції проігноровано положення постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Зазначає, що ОСОБА_2 з серпня 2014 року до 13.06.2017 року не мала статусу внутішньо перемщеної особи, так як не зверталася до відповідних органів для набуття даного статусу. відповідно до всіх прав, передбачених ст.7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" - набула з дати набуття статусу внутрішньо переміщеної особи, а смае з 13.06.2017 року. Одночасно судом першої інстанції не враховано норми пенсійного законодавства - відповідно до пп.1.1 та 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, (зі змінами внесеними постановою Правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-2) управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі є органом, що призначає пенсію та з'ясовує обставини щодо наявності у особи відповідного стажу у позивача, що надає йому право на призначення (поновлення) пенсії. Після надходження заяви та документів орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ. Тобто підставою для повідомлення про відмову у призначенні пенсії може бути виключно рішення ПФУ, прийняте з цього питання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 23.11.2006 р.

Як вбачається з Довідки від 13.06.2017 р. № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилася з м. Макіївка Донецької області.

Позивач не змогла отримати суми своєї пенсії за період з серпня 2014 року по травень 2017 року, що підтверджено матеріалами пенсійної справи та не заперечується представниками відповідачів.

Згідно витягу з протоколу № 18 від 15.09.2017 року засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зокрема ОСОБА_2 було вирішено призначити (відновити) виплату пенсії з червня 2017 року (відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ № 365 від 8.06.2016 року).

Відповідно до вищевикладеного, на підставі витягу з протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Володимирецькій районній державній адміністрації від 15.09.2017 року, виплату пенсії ОСОБА_2 відновлено з 01.06.2017 року.

Вважаючи дії пенсійного органу щодо невиплати пенсії з 2014 по 2017 рокуи протиправними, позвач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку спірним правовідносинам, прийшов до висновку, що пенсійний орган, припиняючи виплату пенсії, діяв протиправно, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Надаючи оцінку висновку першої інстанції, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У зазначеному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

У доводах апеляційної скарги відповідач як на підставу для припинення виплати пенсії позивачу покликається на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Однак, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст.49 цього Закону.

Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Тому, припиняючи виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії Суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Доводи апеляційної скарги відповідача з посиланням як на підставу припинення пенсійних виплат на постанови Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки Закон № 1058-IV має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене Суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Вказана позиція сформульована Верховним судом у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), постанові від 31 травня 2018 року (справа № 243/5475/17), постанові від 31 травня 2018 року (справа № 310/8366/16-а).

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від "22" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "12" червня 2018 р.