Рішення № 74644853, 13.06.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1873/18

Провадження № 2/484/1007/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

представників третіх осіб - Малиновської Т.С., Гербіченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Підгороднянської селищної ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача: Орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Комунальний заклад «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018 року Орган опіки та піклування Підгороднянської селищної ради в особі голови Підгороднянської селищної ради Баранова А.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що відповідачка є матір'ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька дитини записані зі слів матері. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя; вихованням дитини не займається. Дитина не отримує належного харчування, її постійно підгодовують сусіди та перехожі. Кошти, які отримує відповідачка від держави на утримання доньки, витрачаються на алкоголь, розваги. Софійка постійно перебуває в атмосфері сварок, бійок, криків, що негативно впливає на її емоційний та психічний стан. За рішенням Виконавчого комітету Підгороднянської селищної ради Миколаївської області від 13.09.2017 року № 25 дитина тимчасово влаштована до комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради міста Первомайська. За результатами медичного обстеження дитина у 4 роки має затримку психічного розвитку; недостатню вагу. З вересня 2017 року по теперішній час матір відвідала доньку лише один раз, не цікавилася станом її здоров'я, матеріально не допомагала. На неодноразові виклики до Служби у справах дітей для вирішення подальшої долі дини не реагувала, змінила своє місце перебування. Службою у справах дітей проводився пошук матері. Заяв про повернення дитини і зміни умов життя відповідачка не подавала. За наведених обставин Орган опіки та піклування просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_5 та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала позов, просила його задовольнити, оскільки це відповідає інтересам малолітньої дитини. Вважає, що саме позбавлення батьківських прав є доцільним в даному випадку, оскільки мати взагалі не виконує своїх батьківських обов'язків, що загрожує здоров'ю дитини. Позбавлення матері батьківських прав надасть можливість влаштувати подальшу долю дитини.

Представники третіх осіб - Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Малиновська Т.С. та Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради Гербіченко І.В. в судовому засіданні вважали за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав, просили задовольнити позов в інтересах малолітньої дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що має намір належно виконувати материнські обов'язки, перестала пити, але доказів на підтвердження своєї позиції не надала.

Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого 09.07.2014 року Відділом ДРАЦС реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 442, батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 /а.с 14/. Інформація, щодо батька в актовому записі про народження дитини була проведена відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, зі слів матері, що підтверджується актовим записом про народження дитини. /а.с. 15/.

З інформації, наданої Службою у справах дітей Подільської районної державної адміністрації від 26.02.2018 року за вих. № 06-210/116, вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована у АДРЕСА_1. Разом з співмешканцем ОСОБА_8 вона фактично проживала у АДРЕСА_2 з квітня 2014 року. Після народження дитини, 07.07.2014 року вона написала заяву про тимчасове влаштування дитини до державного дитячого закладу у зв'язку з важким матеріальним становищем. Розпорядженням Котовської райдержадміністрації від 16.07.2014 року № 361/14 дитина була влаштована до Одеського спеціалізованого будинку дитини № 1. Після закінчення строку перебування дитини у закладі комісією з питань захисту прав дитини від 20.04.2015 року було вирішено повернути дитину матері. Через деякий час ОСОБА_2 виїхала з району у невідомому напрямку /а.с.31/.

ОСОБА_2 з 2016 року проживала разом з донькою та співмешканцем ОСОБА_8 в АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою № 1038 від 13.09.2017 року, виданою секретарем Підгородянської селищної ради /а.с.25/.

З довідки-характеристики № 1041 від 13.09.2017 року, виданої секретарем Підгородянськї селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 за час проживання в селищі зарекомендувала себе з негативної сторони: вживає спиртні напої, веде аморальний спосіб життя. В будинку, де проживала дитина, постійно звучала нецензурна лайка, відбувалися бійки, неодноразово викликались працівники поліції. Умови проживання дитини були антисанітарні. До селищної ради неодноразово надходили скарги на ОСОБА_2 від мешканців села /а.с.27/.

13.09.2017 року за запрошенням Виконавчого комітету Підгороднянської селищної ради Службою у справах дітей було здійснено виїзд на обстеження умов проживання ОСОБА_2, оскільки умови проживання дівчинки несли загрозу життю та здоров'ю.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї № 286 від 13.09.2017 року в одній кімнаті разом з дитячим ліжком знаходиться спальне ліжко матері та співмешканця; меблі покриті пилом. В будинку важке та затхле повітря. Чистий одяг для дитини відсутній. Також відсутні речі першої необхідності, продукти харчування, засоби особистої гігієни. До акту долучені фотокартки з відображенням умов проживання, на яких зафіксовані бруд, розвалини, зламані меблі тощо /а.с.18 -21/.

Виконавчим комітетом Підгороднянської селищної ради Миколаївської області прийнято рішення від 13.09.2017 року за № 25 про тимчасове влаштування дитини до Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради міста Первомайська /а.с.16/. Заява матері про влаштування доньки до центру по причині складних життєвих обставин наявна в матеріалах справи /а.с. 22/.

Після влаштування дитини до центру працівниками закладу з матір'ю проведено бесіду, рекомендовано відвідувати свою доньку.

За час перебування ОСОБА_5 в центрі реабілітації, вона пройшла повне медичне обстеження. Як вбачається з висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 30.01.2018 року, у свої неповні 4 роки вона має затримку психічного розвитку, недостатню вагу /а.с.29/.

Згідно довідки № 249 від 05.04.2018 року Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей», за час перебування дитини у центрі матір лише один раз - 20.09.2017 року відвідала доньку /а.с.37/.

В судовому засіданні встановлено, що мати відвідала свою дитину ще двічі - у дні судових засідань. Заяв про повернення дитини відповідачка не подала. Доказів на припинення пияцтва також не надала.

З характеристики, наданою відповідачкою, вбачається, що вона продовжує жити з ОСОБА_8 та «частково» вживає алкоголь.

Під соціальний супровід взяти ОСОБА_2 не виявилось можливим, оскільки згідно довідки № 1125 від 10.10.2017 року, виданої Підгороднянською селищною радою Миколаївської області, вона виїхала з селища з 13.09.2017 року /а.с. 28/.

Службою у справах дітей 28.02.2018 року за вих. №192/01-08 направлено лист до Первомайського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області щодо встановлення місця проживання ОСОБА_2 /а.с.33/. Первомайським ВП ГУ НП в Миколаївській області надано відповідь від 02.03.2018 за вих. №4 587/70-18, що під час перевірки 16.03.2018 року ОСОБА_2 вийшла на телефонний зв'язок та повідомила, що проживає в АДРЕСА_2 /а.с. 34/.

З інформації, наданої Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області № 16 від 14.05.2018 року, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 /а.с.46/.

Після закінчення терміну перебування дитини у Комунальному закладі «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» та відсутності заяви матері про повернення дитини до сім'ї рішенням Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.04.2018 року, рекомендовано Підгородянській селищній раді звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_5 /а.с.39/.

Висновком Органу опіки та піклування Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області від 20.03.2018 року за вих. № 414-01.02.-07 визнано доцільним та таким, що відповідає інтересам малолітньої ОСОБА_5, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої доньки /а.с.10-12/.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.164 СК України особу може бути позбавлено батьківських прав, якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, не здійснює належного догляду за донькою. Всупереч вимогам ст.ст. 150, 155 СК України, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, а також маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, не виконує своїх батьківських обов'язків та не здійснює батьківського піклування щодо свої малолітньої дитини ОСОБА_5: не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає участі у її вихованні, не надає матеріальної допомоги. Відповідно до ст.ст. 164, 165, 166 СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини та не здійснюють батьківського піклування, передбачено застосування такої правової санкції, як позбавлення батьківських прав.

За таких обставин позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч.2 ст.166 Сімейного Кодексу України, передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Крім того, на підставі до ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку села Миколаївка Казанківського району Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Котовськ Одеської області.

Передати дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку міста Котовськ Одеської області, Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Миколаївка Казанківського району Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь установи, де буде знаходитись дитина, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.05.2018 року і до повноліття дитини.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Миколаївка Казанківського району Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 13.06.2018 року.

СУДДЯ: