Рішення № 74644807, 13.06.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/677/18

Провадження № 2-о/480/33/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: ОСОБА_2; Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту належності йому, як співвласнику, свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1995 року, видане колективним сільськогосподарським підприємством “Радсад” на підставі розпорядження №109п від 07.09.1994 року, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1995 року, видане колективним сільськогосподарським підприємством “Радсад” на підставі розпорядження №109п від 07.09.1994 року, квартира №5 по вулиці Набережній в с.Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області належить на праві спільної власності йому — ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_2. При цьому, у паспорті громадянина України прізвище заявника вказане як “Збуринь”. У зв'язку із тим, що у документах містяться розбіжності, заявник позбавлений можливості повністю реалізувати своє право власності на квартиру, а тому просить суд встановити факт належності йому правовстановлюючого документа.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився. При цьому, 25.05.2018 року його представник ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності №31 від 02.10.2017 року, надала на адресу суду заяву про розгляд заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа без її участі та без участі заявника. Заявлені вимоги підтримала.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заінтересована особа — представник Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився. Однак, 05.06.2018 року надав на адресу суду заяву про розгляд заяви без представника сільської ради. Щодо розгляду вказаної справи не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно з копією паспорту громадянина України, виданого Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області 15 листопада 1996 року, прізвище заявника вказане як “Збуринь” (а.с.5).

Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище заявника зазначене як “Збуринь” (а.с.6).

Як вбачається з копії Форми №1 ОСОБА_5 (вказано російською мовою) обмінював паспорт і отримав його 27.09.1978 року за № 670036 (а.с.9).

Згідно з копією Форми №1 ОСОБА_1 15.11.1996 року отримав паспорт громадянина України серії ЕО №214850 у результаті обміну паспорту ІІ-ФП №670036 (а.с.10).

Відповідно до копії трудової книжки, вона заведена 10 січня 1972 року і заповнена на ім'я “Збуринь Михаил Михайлович” (російською мовою) (а.с.13).

05.09.1994 року заявник звернувся до керівника органу приватизації із заявою про оформлення в спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_2 (а.с.17).

Згідно з Розпорядженням №109 п від 07.09.1994 року вищезгадану квартиру передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.18, ас.19).

З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 вбачається, що вона знаходиться у власності “Збурина Михаила Михайловича” (російською мовою) та “Збурин Лидии Лукьяновны” (російською мовою) (а.с.23).

Відповідно до довідки № 376-03-07 від 19.04.2018 року, виданої Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22 березня 1978 року до цього часу (а.с.29).

Встановлення факту належності ОСОБА_1, як співвласнику, свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1995 року, видане колективним сільськогосподарським підприємством “Радсад” на підставі розпорядження №109п від 07.09.1994 року, згідно якого квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, необхідно заявнику для реалізації свого права власності на вказану квартиру.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на викладене, вимоги заявника ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухвалені судом рішення при розгляді справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, ч.1 ст. 81, ст.ст. 258, 259, ст.ст. 264-265, п.6 ч.1 ст. 315, ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2; уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3; адреса: АДРЕСА_4, 57160; НОМЕР_1; РНОКПП НОМЕР_2) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4; уродженка с.Казаріне Доманівського району Миколаївської області; адреса: АДРЕСА_4, 57160; НОМЕР_3; РНОКПП НОМЕР_4); Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області (юридична адреса: вул.Миру,5, с.Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області, 57160)— задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 14 лютого 1995 року, виданого колективним сільськогосподарським підприємством “Радсад” на підставі розпорядження №109п від 07.09.1994 року, згідно якого квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

13.06.2018