Рішення № 7464456, 24.12.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-4291/2009

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі : Дробот О.Ю.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, суд –

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій товариство просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №PVH0GК00000017 від 17 листопада 2006 року в розмірі – 42391,04 гривень, - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру №35, загальною площею 27,70 кв.м., розташовану за адресою вулиця Харківська, буд. №120, міста Павлоград Дніпропетровської області, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача з зазначеної квартири та зняти його з реєстраційного обліку. Стягнути судові витрати у розмірі – 432,41 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 17 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № PVH0GК00000017. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався надати кредит у розмірі – 49540 гривень, а відповідач зобов’язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 17 листопада 2006 року був укладений договір іпотеки, предметом якого стало спірне майно.

Свої зобов’язання за кредитним договором позивач виконав, однак відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання виконав тільки частково, утворивши заборгованість, яка станом на 02 червня 2009 року становить – 42391,04 гривень.

За таких умов позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки з виселення та зняттям з реєстрації відповідача у зазначеній квартирі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав надавши пояснення які відповідають змісту позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі. Суд на підставі ст.225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні обставини:

17 листопада 2006 року між позивачем ( який є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк» ) та відповідачем був укладений кредитний договір згідно змісту якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти на строк з 17 листопада 2006 року по 17 листопада 2016 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі – 45450 гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі – 1,34% на місяць на суму залишку ( а.с. 5 – 6 ). Крім того, відповідно до умов договору п.2.3.1 – позивач отримав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.

Позивач належним чином виконав умови договору надавши відповідачу оговорену суму кредитних коштів.

Не додержуючись вимог кредитного договору відповідач свої зобов’язання перед позивачем виконує тільки частково, у зв’язку з чим станом на 02 червня 2009 року утворилась заборгованість за відсотками у розмірі – 1677,47 гривень, з комісії – 90,9 гривень, пені – 132,64 гривні, загальний розмір заборгованості становить – 40604,67 гривень ( а.с. 3 – 4 );

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, - якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» підставо для звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання або неналежного виконання божником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи встановлені обставини по справі, положення чинного законодавства України, яке регулює спірні питання, суд вважає, що позовна вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги той факт, що підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника, вимога позивача про виселення відповідача та зняття його з реєстраційного обліку, - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так, статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення ).

Частиною 3 ст.109 ЖК УРСР зазначено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому.

Питання про судові витрати підлягають вирішення з урахуванням вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11, 58, 88, 212, 213, 215, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050 ЦК України, ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.109 ЖК УРСР, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, – задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PVH0GК00000017 від 17 листопада 2006 року, ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», на:

- квартиру №35, загальною площею 27,70 кв.м., розташовану по вулиці Харківська, будинок №120, міста Павлоград Дніпропетровської області.

Надати право Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» здійснення продажу предмету іпотеки, квартиру №35, розташовану по вулиці Харківська, будинок №120, міста Павлоград Дніпропетровської області, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» всіх необхідних повноважень для здійснення продажу предмету іпотеки.

Визнати ОСОБА_2 таким , що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Зобов'язати Відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2, та зняти його з реєстрації у вказаній квартирі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» ( 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, буд. №50, код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, рахунок № 64993919400001 ):

- в рахунок стягнення судових витрат суму у розмірі – 432 ( чотириста тридцять дві ) гривні 41 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя С.М. Сторожук