Рішення № 74644411, 04.06.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1154/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Гуняк О.Я.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.09.2008 року.

Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 15.09.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кердитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідачем не виконуються умови кредитного договору, а саме не здійснюється сплата кредиту, в зв’язку з чим, станом на 30.04.2017 року утворилась заборгованість 37857,68 грн., а саме: за кредитом – 2106,36 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом – 30110,48 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3600 грн.; 250 грн., – штраф (фіксована частина); 1790,84 грн., – штраф (процентна складова).

Вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті - http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. В обґрунтування позову покликається на вимоги ст.ст. 509, 525,526,527,530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.

В судове засідання представник позивача не з‘явився, подав заяву, згідно якої позов підтримує в повному обсязі, в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення (а.с.6).

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч про дати судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення повісток, які знаходяться в матеріалах справи, тому на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Однак, відповідач - ОСОБА_2 подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с.34-35). Покликається на вимоги ст.ст. 256,257,258,261 ЦК України. Зазначив, що згідно Довідки про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна,55днів пільгового періоду” встановлено строк внесення щомісячних платежів, а саме до 25числа місяця наступного за звітним. Згідно розрахунку заборгованості за вищевказаним договором останній платіж по сплаті заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії здійснено 12.04.2014року, тобто строк позовної давності щодо звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за договором сплинув 12.04.2017року. Вважає, перебіг строку позовної давності почався з моменту настання строку погашення чергового платежу за відсотками – 26.03.2012 року та за тілом кредиту – з 26.02.2014 року, а строк позовної давності щодо звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за відсотками закінчився 25.03.2015 року та за тілом кредиту – 25.02.2017 року.

Звертає увагу, що згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,55 днів пільгового періоду» встановлено пеню за несвоєчасне погашення заборгованості та штраф за порушення строків сплати платежів за будь-яким із грошових зобов’язань передбачених договором більше ніж на 120 днів. Тому, згідно наданого розрахунку заборгованості зазначено нарахування пені (штрафу) за період починаючи з 01.05.2014 року, позивачем пропущено спеціальну позовну давність в один рік. Зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг, якими установлено позовну давність тривалістю в 50 років, не містять його підпису. Також у заяві від 15.09.2008 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає. Посилається на вимоги ст.ст. 207, 253, 254, 256, 258, 259, 261, 266, 267, 526, 610 ЦК України та просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 128-131).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Судом встановленні такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

15.09.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с.12,13).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов’язання сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотків за його використання, за перевитрати платіжного ліміту. А також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг. У разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту, оплати винагороди Банку.

Згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов’язани й повернути сплати Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Що стосується покликань відповідача – ОСОБА_2, зазначених в заяві про застосування строків та його тверджень, що строк позовної давності на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за відсотками закінчився 25 березня 2015 року та за тілом кредиту – 25 лютого 2017 року, оскільки перебіг строку позовної давності почався з моменту настання строку погашення чергового платежу за відсотками, слід зазначити.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Окрім цього, ч. 1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу. Яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні картки (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі – останнім днем місяця, указаного на картці, і що останній платіж було здійснено 12.04.2014 року, дія картки закінчилася в червні 2015 року , а з позовом до суду банк звернувся у жовтні 2017 року.

Такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями висловленими у Постановах судової палати у цивільних справах Верховного суду України: від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14; від 18 червня 2014 року у справі №6-61 цс 14; від 24 вересня 2014 року у справі №6-103ЦС14; від 01 жовтня 2014 року у справі №6-134цс14; від 12 листопада 2014 року у справі №6-167цс14.

Однак, зважаючи на те, що сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 50 років, відповідно до п. 1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України, що свідчить про дотримання позивачем строків позовної давності. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленої Верховним судом України в постанові від 24 вересня 2014 року в справі №6-144цс 14

Також, як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - 15.09.2008 року між сторонами було укладено договір приєднання (ч.1 ст. 634 ЦК України). Такий договір, який зокрема, поєднує в собі елементи кредитного договору та договору надання банківських послуг, не оспорений, не визнаний недійсним та є чинним. Відповідно до умов договору відповідач, зокрема, отримав у кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (анкета-заява про приєднання, умови та правила надання банківських послуг, копія паспорту відповідача (а.с. 12-20)

У період строку дії договору відповідачем неодноразово отримувались у кредит кошти в межах кредитного ліміту, здійснювалось погашення отриманих кредитних коштів, були нараховані відсотки за користування такими, нараховувалась пеня та такі частково оплачувались відповідачем (розрахунок заборгованості за договором а.с. 8-10, 42-45)

Востаннє відповідачем здійснено повернення коштів за договором 12.04.2014 року.

Зважаючи на періодичну сплату відповідачем необхідних до сплати коштів за договором, однак не у відповідності до умов договору, з порушенням строків щодо необхідної оплати та необхідних до сплати сум, позивачем здійснювалось нарахування відсотків на суму залишку за кредитом та пеня.

Вказане вбачається із наведеного розрахунку заборгованості за договором (а.с. 8-10), виписки по рахунку відповідача про рух коштів (а.с. 42-45)

Загальний розмір заборгованості, що розрахований позивачем станом на 30.04.2017 року становить 37857.68 грн. та складається із: основна сума боргу - 2106,36 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом – 30110,48 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3600 грн.; 250 грн., – штраф (фіксована частина); 1790,84 грн., – штраф (процентна складова) (а.с.8,9,10).

Зважаючи на вказане, а саме те, що відповідач, порушуючи умови укладеного між ним та позивачем договору, не здійснював передбачених умовами договору платежів із повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, слід вважати що такий відмовився від виконання такого договору в односторонньому порядку, що суперечить умовам договору та вимогам закону та з відповідача підлягають стягненню суми заборгованості, які нараховані позивачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Вказане відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вимогам закону, зокрема, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 626-631, 634, 638-646, 1046-1053, 1054-1056-1, 1066-1071 ЦК України.

На підставі вищенаведеного, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 37857,68 грн., ( тридцять сім тисяч вісімсот п’ятдесят сім) гривень 68 копійок, що складає: основна сума боргу - 2106,36 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом – 30110,48 грн.; заборгованість за пенею та комісією – 3600 грн.; 250 грн., – штраф (фіксована частина); 1790,84 грн., – штраф (процентна складова).

При цьому, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати по справі, що складають 1600 гривень – судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 37857,68 грн., ( тридцять сім тисяч вісімсот п’ятдесят сім) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» понесені судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», місце знаходження - м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001; код ЄДРПОУ – 14360570.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання – Львівська область, Перемишлянський район, с. Тучне; паспорт серії ТТ №091411 від 21.12.2011 р..

Суддя ОСОБА_3