Постанова № 74644126, 16.05.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3102/17

Провадження № 2-а/487/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Єлишевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Центр надання адміністративних послуг про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Центр надання адміністративних послуг про визнання дій відповідача стосовно скасування її реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн. 55 неправомірними. Зобов’язати відповідача поновити її (позивача) реєстрацію за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кім.55.

В позові позивач зазначила, що з 1994 року перебувала на квартирному обліку на одержання для проживання кімнати у гуртожитку. 13.08.2000 року вона народила доньку ОСОБА_2. З 02.02.2005 року вона разом з донькою була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить ОСОБА_3 06.09.2016 року Виконкомом міської ради їй був виданий ордер №235 серії 002785 на житлове приміщення у гуртожитку за адресою: м.Миколаїв вул.. Г.Гонгадзе 26/2 кім. 55 на сім’ю яка складається з двох осіб. 16.01.2017 року вона (позивач) зареєструвалась у спірному житловому приміщенні. Разом з цим її донька ОСОБА_2 у кімнаті гуртожитку зареєстрована не була. 22.02.2017 року вона отримала повідомлення про скасування її (позивача) реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн. 55. Посилаючись на те, що скасування відповідачем її реєстрації за адресою м.Миколаїв вул. Г.Гонгадзе 26/2 кімн. 55 є неправомірною, оскільки вона фактично проживала у кімнаті гуртожитку, офіційно була зареєстрована, сплачувала комунальні послуги, просила про задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.06.2017 року провадження по справі було відкрито.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Відзиву на позов не надано. Відповідно до ст. 205 КАС України справу було розглянуто за відсутності представника відповідача за наявних у справі доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

З 1994 року ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку на одержання для проживання кімнати у гуртожитку.

ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 02.02.2005 року були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

06.09.2016 року Виконавчим комітетом міської ради ОСОБА_1 був виданий ордер №235 серії 002785 на право зайняття кімнати №55 у гуртожитку по вул. Г.Гонгадзе 26/2 на склад сім’ї з двох осіб: ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 Житлова площа кімнати становить 18,5 кв.м.

В подальшому 16.01.2017 року ОСОБА_1 була зареєстрована за місцем свого проживання у зазначеній кімнаті №55 гуртожитку по вул. Г.Гонгадзе 26/2 у м.Миколаєві.

Неповнолітня ОСОБА_2 в кімнаті №55 гуртожитку по вул. Г.Гонгадзе 26/2 у м.Миколаєві зареєстрована не була, та залишилась проживати за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, разом з бабусею ОСОБА_3 , яка хворіє та потребує стороннього догляду.

За змістом статей 128, 129 ЖК України підставою для вселення на жилу площу у гуртожиток є спеціальний ордер, що видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі спільного рішення адміністрації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно статей 130, 131 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається Примірним положенням про гуртожитки.

Відповідно до Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року №84, встановлено порядок надання жилої площі в гуртожитках, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитків, жила площа в гуртожитках надається відповідно до статті 128 Житлового кодексу Української РСР незалежно від черговості, наявності пільг тощо в розмірі не менше 6 квадратних метрів на одну особу (пункт 8, 9 Розділу І). При цьому, вселення до гуртожитків проводиться власником гуртожитку або уповноваженою ним особою на підставі ордера, виданого відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української РСР, з одночасним укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку (пункт 1 Розділу ІІ). Особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв'язку з проживанням у гуртожитку (пункт 7 Розділу ІІІ).

Відповідно до ч. 1 статті 58 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно ч. 1 та 2 статті 61 цього Кодексу користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Пунктом 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470 (далі - Правила) передбачено, що при вселенні в жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, який зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання (пункт 72 Правил).

Таким чином вселення та реєстрація ОСОБА_1 в кімнаті гуртожитку за адресою: м.Миколаїв вул.. Г.Гонгадзе 26/2 кімн. 55 здійснювалась на законних підставах.

22.02.2017 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, відповідно до якого ОСОБА_1 була знята з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн. 55.

Згідно листа заступника міського голови від 03.03.2017 року, наданого на звернення ОСОБА_1 щодо скасування рішення про анулювання реєстрації місця проживання у гуртожитку, було повідомлено, що реєстрація місця її проживання за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн. 55 була скасована в зв’язку з порушенням умов надання права на проживання. Так Ордер №235 від 06.09.2016 року був наданий на право зайняття з сім’єю з двох осіб житла в гуртожитку по вул.. Г.Гонгадзе 26/2 кімн. 55. Відповідно до ордеру, сім’я складається з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та її доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 Однак, реєстрацію місця проживання за адресою: : м.Миколаїв вул.. Г.Гонгадзе 26/2 кімн. 55 було здійснено лише ОСОБА_1.

Листи аналогічного змісту були надані Виконавчим комітетом ММР: 14.04.2017 року, 15.05.2017 року, 21.04.2017 року на звернення ОСОБА_1 щодо зняття з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 кімн. 55 в м.Миколаєві.

Статею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.

Відповідно до пункту 2.2 цього Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

За змістом статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до положень ст.6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Разом з тим, положеннями ч.2 ст.2 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, з наведеного можна дійти висновку, що сам факт реєстрації місця проживання, в контексті спірних правовідносин, не створює жодних правових наслідків для особи, місце проживання якої зареєстровано, та інших осіб (наймачів), а сама реєстрація, в даному випадку, є нічим іншим, як констатацією факту проживання особи за відповідною адресою та не наділяє таку особу певними майновими та немайновими правами.

Так,стаття 8 Європейської конвенції з прав людини(далі - Конвенція) гарантує права особи на повагу до житла.

В цій же статті зазначаються загальні принципи, конкретні положення, які може застосовувати держава, обмежуючи здійснення цих прав.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Виходячи із норм викладених в п.1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів на підтвердження факту правомірності скасування реєстрації місця проживання позивача за адресою: м.Миколаїв вул.. Г.Гонгадзе 26/2 кімн.55 відповідачем суду не надано.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 293 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка м.Миколаєва, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кімн.55) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Центр надання адміністративних послуг (м.Миколаїв вул. Адміральська 20) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Центр надання адміністративних послуг стосовно скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м.Миколаїв вул. Г.Гонгадзе 26/2 кімн. 55 - неправомірними.

Зобов’язати Виконавчий комітет Миколаївської міської ради Центр надання адміністративних послуг поновити реєстрацію ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 кім.55.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В.Щербина