Ухвала суду № 74642913, 30.05.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1148/18

Провадження № 1-м/444/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Мартинишин Я. М.,

за участі секретаря судового засідання Луців І.І.,

прокурора Гутковського В.В.

під час проведення судового засідання в залі суду в м.Жовква матеріали клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 14.02.2011 року та постановою Пугачовського районного суду Саратовської області від 07.03.2013 року у відповідність із законодавством України з урахуванням додаткової інформації відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, до арешту проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, -

в с т а н о в и в :

02.05.2018 року до Жовківського районного суду Львівської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 14.02.2011 року та постановою Пугачовського районного суду Саратовської області від 07.03.2013 року у відповідність із законодавством України з урахуванням додаткової інформації, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, до арешту проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таке клопотання мотивоване тим, що ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 28.05.2013 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 14.02.2011 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким його було засуджено до покарання у вигляді 10 років 6 місяців позбавлення волі.

Віповідно до постанови Пугачовського районного суду, отриманої з листом Міністерства юстиції Російської Федерації від 29.01.2014 року відмовлено у передачі з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, оскільки у судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 заперечив проти його передачі в Україну.

Міністерство юстиції Російської Федерації повторно звернулось із запитом від 05.12.2017 №06-150523 про передачу ОСОБА_1 з Російської Федерації в Україну .

05.02.2018 року отримано актуальну інформацію, що підтверджує належність ОСОБА_1 до громадянства України (копія листа ДМС України додається).

У додатку до повторного запиту Мін"юсту Росії міститься постанова Пугачовського районного суду Саратовської області від 07.03.2013 року (копія додається), згідно з якою вирок Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року приведено у відповідність з діючим законодавством і ОСОБА_1 остаточно призначено до відбування 10 років 4 місяці позбавлення волі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, покликавшись на доцільність приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_1, засудженим за злочини, передбачені ст. ст. 14 , ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307 Кримінального Кодексу України у вигляді 10 (десяти) років 4 (чотири) місяці позбавлення волі без конфіскації майна, з урахуванням відбутого ним строку покарання на території Російської Федерації , який почався з 19 серпня 2009 року.

Оскільки засуджений відбуває покарання в Російській Федерації, то розгляд клопотання буде проведено у його відсутності.

Розглянувши клопотання, заслухавшивисновки прокурора та дослідивши долучені до клопотання матеріали, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.609 КПК України після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Як встановлено судом, відповідно до копії паспорта серії КС496390 виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області від 08.06.2006 року гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_2 та станом з 21.03.1984 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Розглядаючи клопотання суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та норм матеріального права.

Судом також враховуються дані на особу засудженого, зібрані Міністерством юстиції України, а саме: заяву засудженого ОСОБА_1 про переведення його в Україну; довідку про строки призначення та відбування покарання ОСОБА_1; медичну довідку ; характеристику від 07.09.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст. 603 КПК України, при розгляді клопотання суд не перевіряє фактичні обставини справи, встановлені вироком іноземної держави та не вирішує питання про винуватість особи.

Згідно ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Пунктом б ч. 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року визначено, що компетентна влада держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави, замінюючи міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин.

Враховуючи те, що кримінальне покарання засудженої особи не може посилюватися, відповідно до ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, беручи до уваги те, що максимальний строк покарання передбачений санкцією ст. ст. 14 , ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307 Кримінального Кодексу України є більшим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, то суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України, тобто позбавлення волі до десяти років чотири місяці, без конфіскації належного засудженому майна.

Конфіскація майна ОСОБА_1 вироком іноземного суду не призначалася, тому не повинна застосовуватися і при відбуванні покарання на території України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту його затримання, тобто з 19 серпня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 9 - 12 Конвенції «Про передачу засуджених осіб», ч. 3 ст. 68, ч. 5 ст. 72 КК України, ст.ст. 603 - 610, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 14.02.2011 року та постановою Пугачовського районного суду Саратовської області від 07.03.2013 року, відносно ОСОБА_1 - задоволити.

Привести вирок Тимирязівського районного суду м.Москви Російської Федерації від 07.10.2010 року з урахуванням змін , внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 14.02.2011 року, відносно громадянина України, ОСОБА_1 засудженого за ст.30 ч.3 - 228.1 ч.3 п."а,г", 30 ч.3 - 228.1 ч.3 п."а,г", 30 ч.1-228.1 ч.3 п."а,г", 69 ч.3 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 10 (десяти ) років 6 місяців позбавлення волі, та з урахуванням постанови Пугачовського районного суду Саратовської області від 07.03.2013 року (копія додається), згідно з якою вирок Тимирязівського районного суду м.Москви від 07.10.2010 року приведено у відповідність з діючим законодавством і ОСОБА_1 остаточно призначено до відбування 10 (десять) років 4 місяці позбавлення волі - у відповідність до Кримінального Кодексу України.

Визначити , що громадянин України ОСОБА_1 при продовженні відбування покарання на території України, повинен відбути покарання за злочини, передбачені ст. ст. 14 , ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307 Кримінального Кодексу України у вигляді 10 (десяти) років 4 (чотири) місяці позбавлення волі без конфіскації майна, з урахуванням відбутого ним строку покарання на території Російської Федерації , який почався з 19 серпня 2009 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком, рахувати з 19.08.2009 року.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України та центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Мартинишин Я. М.