Ухвала суду № 74642846, 12.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4258/18

Провадження № 1-кп/461/412/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

12.06.2018 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.

при секретарі - Сидорак М.

за участю:

прокурора Мішкурова К.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3А.О.

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

при розгляді у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження №12018140050001335 відносно ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.3 ст.27-ч.2 ст.187, ч.3 ст. 27-ч. 2 ст.146 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_7, обвинувачених за ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова.

Слідчим суддею під час досудового розслідування не постановлялась ухвала про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні – немає. Кримінальне провадження підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.

Прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду даного кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні від захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надійшли письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України. Прокурором не виконаний його обов`язок особисто надати під розписку обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику. Прокурор не виконав обов`язок одночасно з наданням копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування передати їх суду. Підпис прокурора не засвідчений проставленням печатки. Формулювання обвинувачення не містить всіх належних обставин і прокурором неправильно кваліфіковані дії обвинувачених. Оголошена підозра не співпадає з підозрою в обвинувальному акті. В обвинувальному акті неправильно зазначена адреса одного з обвинувачених. Відсутні відомості про кабінет, в якому складався обвинувальний акт. Не всі захисники та обвинувачені ознайомились з матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачені та захисники підтримали клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши захисників, обвинувачених, думку прокурора з приводу заявлених клопотань, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Обвинувальний акт містить всі передбачені ст. 291 КПК України відомості. Він містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення. Незгода сторони захисту з такими обставинами та з таким формулюванням – не є передбаченою КПК України підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Крім того, прокурор має право, у разі необхідності, змінити обвинувачення під час судового провадження Тому повернення обвинувального акту з цих підстав на стадії підготовчого судового засідання є передчасним.

Невнесення до реєстру матеріалів досудового розслідування будь-яких відомостей може бути підставою для визнання доказів недопустимими, але це не є правовою підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Тому клопотання захисників в цій частині є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Доводи захисника про те, що прокурором не виконаний його обов`язок особисто надати під розписку обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику є необґрунтованими. Ст.293 КПК України передбачає обов`язок прокурора це зробити, але не передбачає обов`язок зробити це особисто. Прокурором виконані такі вимоги, про що свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження документи з підписами обвинувачених та захисників.

Суд вважає необґрунтованими доводи захисника про невиконаний обов`язок прокурора одночасно з наданням копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування передати їх суду. Прокурором в день надання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування кримінальне провадження направлено до суду. Вже на наступний день кримінальне провадження зареєстроване в суді. Суд не вбачає в цьому жодних порушень і це не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Відсутність печатки на підписі прокурора – не є передбаченою КПК України підставою для повернення прокурору обвинувального акту.

Щодо помилки в адресі одного з обвинувачених – суд зазначає, що це може бути усунуто судом при встановленні особи обвинувачених. Така помилка не є передбаченою КПК України підставою для повернення прокурору обвинувального акту.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України наданий доступ до матеріалів кримінального провадження. Обвинувачені та захисники проставили свої підписи на відповідному повідомленні. Тобто, сторона обвинувачення виконала свій обов`язок щодо надання доступу до матеріалів провадження. Не всі захисники та обвинувачені скористались цим правом. В даному випадку суд не вважає це зволіканням з ознайомленням з матеріалами справи в розумінні ч. 10 ст. 290 КПК України, тому що обвинувачені та захисники (які не виявили бажання знайомитись з матеріалами справи) не почали з ними знайомитись. Строки для ознайомлення - КПК України не передбачив. Правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору через це – відсутні. В свою чергу, сторона захисту має можливість в будь-який час реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і суд буде сприяти реалізації цього права.

Таким чином, обставини, на які посилаються захисники – не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. В задоволенні даного клопотання захисників необхідно відмовити.

Обвинуваченим під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Захисники та обвинувачені заперечили проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, оскільки законодавством не передбачено продовження строку тримання під вартою в підготовчому судовому засіданні. Відсутні передбачені ст. 177 КПК України ризики. При цьому захисники просили змінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який. Адвокат ОСОБА_6 також зазначив, що його підзахисний не вчиняв дій, пов`язаних з насильством. Тому просив визначити його підзахисному заставу.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

В ст. 315 КПК України дійсно не зазначено про право суду продовжувати дію запобіжного заходу.

Проте, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Пунктом 24 ст. 3 КПК України визначено, що судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження (яке включає в себе підготовче судове засідання) не було завершене до спливу 2-х місячного строку.

Тому доводи захисників про відсутність у суду права вирішувати питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених – є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею вже було вирішено питання щодо обґрунтованості підозри обвинувачених. В підготовчому судовому засіданні суд не перевіряє обґрунтованість такої підозри. Це може бути перевірено лише під час дослідження доказів судом в судовому засіданні.

ОСОБА_3 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Він не працює, не має міцних соціальних зв`язків. Все це разом з тяжкістю санкції цієї статті свідчить про наявність ризику переховування даного обвинуваченого від суду. Крім того, враховуючи насильницький характер злочину, існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілого чи свідків з метою перешкоджання встановленню істині у кримінальному провадженні, ухилення від кримінальної відповідальності.

Відтак застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.18 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки такий обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

ОСОБА_2 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Він не працює, не має міцних соціальних зв`язків. Все це разом з тяжкістю санкції цієї статті свідчить про наявність ризику переховування даного обвинуваченого від суду. Крім того, враховуючи насильницький характер злочину, існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілого чи свідків з метою перешкоджання встановленню істині у кримінальному провадженні, ухилення від кримінальної відповідальності.

Відтак застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.18 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки такий обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

ОСОБА_1 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Вона не працює, не має міцних соціальних зв`язків. Раніше судима і обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку. Все це разом з тяжкістю санкції цієї статті свідчить про наявність ризику переховування обвинуваченої від суду. Крім того, враховуючи насильницький характер злочину, існує ризик незаконного впливу обвинуваченою на потерпілого чи свідків з метою перешкоджання встановленню істині у кримінальному провадженні, ухилення від кримінальної відповідальності.

Відтак застосування до неї більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.18 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки такий обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.315, 316 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотань захисників про повернення обвинувального акту прокурору та про зміну обвинуваченим запобіжного заходу.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченої за ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_7, обвинувачених за ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України призначити до відкритого судового розгляду головуючим суддею одноособово в залі судового засідання Галицького районного суду м. Львова на 15 годин 30 хвилин 20 червня 2018 року.

Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати на вказаний вище час та дату учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої за ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 146 КК України, до 11 серпня 2018 року включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. ч. 2 ст. 146 КК України, до 11 серпня 2018 року включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_3 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. ч. 2 ст. 146 КК України, до 11 серпня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.Є. Радченко