Постанова № 74642275, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2015/17

Категорія: 11.2 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Танасогло Т.М.,

суддів – Запорожана Д.В.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в сумі 155451,93 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року Заступник прокурора Одеської області (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» коштів в сумі 155451,93 грн.

Ухвалою 18.12.2017 р. замінено відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс», оскільки судом встановлено, що документи на підставі яких прокурор та Укратрансбезпека просить стягнути кошти, складені у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс».

Ухвалою від 16.01.2018 р. судом відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» у зупиненні провадження в даній адміністративній справі до розгляду справи 814/2603/17, оскільки розгляд справи №814/2603/17 не перешкоджає розгляду цієї справи та товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нікспецтранс» не є стороною у цій справі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор зазначив, що 18.06.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, про що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області складені відповідні документи, у тому числі визначено плату за проїзд, яка підлягає стягненню у зв’язку з не сплатою відповідачем.

Судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням Заступник прокурора Одеської області звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі Заступник прокурора Одеської області зазначив, що Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб’єкт владних повноважень та мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб’єктом господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, через це суттєво порушує інтереси держави, що зумовлює підстави представництва у суді інтересів держави прокурором.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

18.06.2017 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на території Одеського торгівельного морського торгівельного порту проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, модель FN 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки STL, модель НЦПХ 40/3, реєстраційний номер НОМЕР_2. За результатами проведеного контролю складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.06.2017 р. та Акт № ВН0150635 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.06.2017 р.

На підставі вищезазначених документів Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 18.06.2017 р. на суму 5353,12 євро, що станом на 18.0.2017 року дорівнювало 155451,93 грн.

Несплата відповідачем у добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 155451,93 грн. стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд, тобто не має повноважень щодо здійснення стягнення цієї плати в порядку адміністративного судочинства, а тому і в прокурора, який звертається з позовом до суду в інтересах Укртрансбезпеки, немає таких повноважень, оскільки він не може розширювати повноваження суб’єкта в інтересах якого звертається.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (надалі - Порядок № 879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За правилами п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно п. 311 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі; у разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням; перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд) у відповідності до вимог п. 21. Порядку № 879.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб; після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п. 23, 24. Порядку № 879).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 15 та 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З вищевикладеного вбачається, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

При цьому, згідно із п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.10.2013 року, встановлено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів;

3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року № 422;

4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1);

5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС;

7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2);

8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3);

9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку;

10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Аналізуючи викладені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що діючим законодавством визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Виявивши перевищення вагових обмежень, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають зупинити транспортний засіб та нарахувати плату за проїзд великовагових транспортних засобів, а перевізник, в свою чергу зобов’язаний сплатити цю плату або привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження.

Водночас, повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому, жодним законом вказаній службі не надано право звертатись до суду за стягненням плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у разі якщо таку плату не внесено власником транспортного засобу.

Враховуючи, що ані Державній службі України з безпеки на транспорті, ані її структурним підрозділам, чинним законодавством не надано права щодо примусового стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, вагові параметри яких перевищують нормативні, тому, у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого відповідно до вимог чинного законодавства, звертатись до адміністративного суду з позовом про таке примусове стягнення, дана позовна заява правомірно була подана прокурором в інтересах держави, який виступає позивачем у спірних правовідносинах.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням було направлено лист від 24.07.2017 №5499/31-17 щодо виявлених фактів перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів та наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що прокурор в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті не має повноважень на представництво в суді щодо здійснення стягнення плати за проїзд великовагових транспортних засобів в порядку адміністративного судочинства, оскільки такими повноваженнями не наділений суб’єкт в інтересах якого він звертається є необґрунтований.

Крім того судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за своєю юридичною природою кошти, які позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" є штрафною фінансовою санкцією, яку застосовує держава до порушників правил користування автомобільними дорогами України, які прямо встановлені в ЗУ «Про автомобільний транспорт», постанові КМУ №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та постанові КМУ №879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що кошти, які є предметом стягнення по цій справі, є формою відповідальності особи, яка за своєю юридичною природою є штрафною фінансовою санкцією, яка фактично є засобом державного примусу та контролю, передбаченого Законом, що покладають на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан, що свідчить про публічно-правовий характер даного спору. Водночас, факт несплати коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в задоволені адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Пунктом 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в сумі 155451,93 грн. задовольнити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2018 року.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В.Яковлєв