Рішення № 74642273, 07.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6486/16-ц

Пр. №2/333/929/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

представника позивача: Пархоменко Є.О.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 23.11.2016 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 57247,02 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 25.10.2012 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. Однак, відповідач ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 31.10.2016 року утворилась заборгованість у сумі 57247,02 грн., яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2844,53 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2702,24 грн. - штраф (процентна складова), тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2017 р. вищезазначені позовні вимоги Банку задоволені.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2018 р. вищевказане заочне рішення суду, за заявою відповідача ОСОБА_2 скасоване, справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Додатково ним надана відповідь на відзив відповідача, в якому зазначив, що посилання відповідача на Закон України «Про захист прав споживачів» безпідставне, оскільки відповідачу під час укладення кредитного договору була надана вся інформація про умови кредитування, що підтверджується його підписом в Анкеті-заяві, процентна ставка по договору була змінена на підставі встановлених умов кредитного договору про що позичальника було повідомлено, останній у відповідності до вимог договору не надавав позикодавцю заяву про розірвання кредитного договору, строк позовної давності позивачем не пропущений.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву та заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Вважає, що довідка про умови кредитування не містить підпису, позивачем порушенні вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», останній звернувся до суду з порушення строків спеціальної позовної давності відносно стягнення пені та штрафу, позикодавцем самовільно декілька разів змінена ставка по відсоткам, не вірно зроблений розрахунок заборгованості по відсоткам. Зазначив, що кредитними коштами за даним кредитним договором користувалася його мати, яка і сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості у з урахуванням фінансових можливостей.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2012 року сторони по справі уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 5-31). Своїм підписом ОСОБА_2 надав згоду на те, що ця анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг між ним та банком. В даній заяві, яка підписана ОСОБА_2 зазначено, що позичальник ОСОБА_2 ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами ПриватБанку виявив бажання оформити на його ім'я платіжну кретину картку «Універсальна». Також в даній заяві закріплено підтвердження того, що позичальник ОСОБА_2 згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредитну картку.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пільговий період становить 55 днів; базова відсоткова ставка на місяць становить 3,0%, обов'язковий щомісячний платіж 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, що слідує за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 1% від заборгованості (але не менше 10 грн. на місяць), нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитами або відсотками; штраф за порушення строків платежів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань 500 грн. + 5% від суми позову.

Дана Довідка складена на підставі Тарифів Банку, з якими відповідно до вищезазначеної Анкети-заяви позичальник ОСОБА_2 ознайомлений. Твердження відповідача про неповідомлення йому позичальником істотних умов кредитного договору не відповідають дійсності.

Даний кредитний договір не оспорюваний сторонами та не визнаний недійсним, у встановленому законодавством порядку, отже є обов'язковим для виконання сторонами договору.

Як вбачається з довідки, наданої позивачем (а.с.169), позикодавцем були надані відповідачу декілька кредитних карток: остання з них №4149………..2797, строк дії якої до серпня 2016 року.

Кредитний ліміт, з установленого при відкритті - 300 грн., змінювався 5 разів, остання зміна відбулась 20.06.2014 року із встановленням ліміту у сумі 7920 грн. (а.с. 77)

З виписки по даному кредитному рахунку (а.с.79-81) та з роздруківки смс-повідомлень (а.с.126-127), які надсилались позивачем відповідачу 14.08.2014 р. (об 13-45 год.), 15.03.2015 р. (об 10-43 год.), на його телефонний номер НОМЕР_2 (даний номер зазначений в Анкеті-заяві - а.с.5), вбачається, що Банком двічі змінювалась процентна ставка за користування кредитними коштами з 01.09.2014 р. з 3% на місяць на 2,9 %; з 01.04.2015 р. з 2,9 % на місяць на 3,6%.

Згідно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладання даного кредитного договору (а.с. 13 на зворотій сторінці), Банк має право проводити зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, Банк за виключенням випадків зміни розмірів наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, в тому числі у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9 даного Договору. Якщо на протязі 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнту.

Відповідач не надсилав Банку у встановленому кредитним договором порядку повідомлення про незгоду зі змінами процентної ставки, отже прийняв нові умови.

Згідно довідки про умови кредитування по даному кредитному договору (а.с. 6) відповідач зобов'язаний був у строк до 25 числа наступного за звітним здійснювати черговий платіж з погашення кредитних коштів та процентів за користування.

З наданих позивачем виписок по кредитним рахунковим рахункам відповідача вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами (здійснював покупку товарів, знімав готівку, також поповнював кредитний рахунок). Останній здійснений ним платіж на погашення кредитних коштів 28.04.2014 р. у розмірі 400 грн., залишок на картці 7645,19 грн. В подальшому відповідач не виконує належним чином умови кредитного договору щодо погашення кредитних коштів та процентів за користування даними коштами.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов даного кредитного договору, станом на 31.10.2016 року утворилась заборгованість у сумі 57247,02 грн., яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2844,53 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2702,24 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач не погодився в судовому засіданні з даним розрахунком, надав свій контррозрахунок, при цьому суд не може взяти його до уваги, оскільки розрахунок процентів за користування кредитними коштами відповідачем робився не за процентною ставкою, яка передбачена умовами даного кредитного договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував кредитні зобов'язання щодо погашення заборгованості по тілу кредиту та процентів за користування кредитними коштами, дану обставину відповідач не заперечував в судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що під час виконання заочного рішення, ухваленого по даній цивільній справі, яке було в подальшому скасоване, з нього на користь позивача стягнено 4000 грн., в зв'язку з чим просив суд врахувати дану обставину під час ухвалення рішення по справі. На підтвердження вищезазначеної обставини відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7918,02 грн. та по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 43282,23 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог щодо стягнення пені спеціального строку позовної давності

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом вставлено, що позивач звернувся з пропуском річного строку спеціальної позовної давності, встановленого для пред'явлення позовних вимог щодо стягнення неустойки, оскільки зі змісту позовної заяви та наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що позивач з вимогами про стягнення пені, нарахованої за період з 01.08.2013 року по 31.10.2016 року в сумі 2844,53 грн., звернувся до суду 23.11.2016 р.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування спеціального строку позовної давності, сума пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь банку становить 1200 грн. (за період з 31.10.2015 р. по 31.10.2016 р.)

Під час вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд приходить до наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17..

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафів.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по даному кредитному договору у розмірі 52 400,25 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста гривень 25 коп.), яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200 грн. - заборгованість за пенею.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред'явленні позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн., в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: у розмірі 1261,28 грн.

Керуючись ст.ст.258, 267, 610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 141, 259, 263-265, ст. 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 25.10.2012 року у розмірі 52 400,25 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста гривень 25 коп.), яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200 грн. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) витрати на оплату судового збору в розмірі 1261,28 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 12.06.2018 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова