Рішення № 74642248, 04.06.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3719/17

Провадження №: 2/332/172/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого – судді: Федоренка О.І.,

при секретарі: Івановій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради та Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та зобов’язання укласти договір найму житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом в уточненому варіанті якого зазначила, що 02.02.1979 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. 24.11.1983 р. від шлюбу народився син - ОСОБА_3. У жовтні 2002 р. їх сім’я вселилася у квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з однієї кімнати 12,79 м.кв. та підсобних приміщень, загальною площею 30,79 м.кв. Усі члени родини були зареєстровані у вказаній квартирі. В зв’язку з тим, що їх родина потребувала поліпшення житлових умов, у грудні 2005 року її була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 та укладений договір найму житлового приміщення. Після отримання квартири вона та її чоловік вселилися у АДРЕСА_3. У квартирі АДРЕСА_4 залишився проживати їх син ОСОБА_3 Чоловік позивачки був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка в квартирі АДРЕСА_5. Вона з чоловіком проживали одною сім’єю, вели спільне господарство, утримували квартиру АДРЕСА_6, робили ремонт, сплачували комунальні платежі.

05 квітня 2017 року чоловік позивачки помер. Вона залишилась прожинати в указаній квартирі, сплачує комунальні платежі, в ній знаходиться все її майно. Повернутись в квартиру АДРЕСА_7 вона не має можливості, оскільки там зареєстрований та проживає її син зі своєю дружиною. В зв’язку з цим просить визнати за нею право користування квартирою № 1 в будинку № 3 по вул. Билкіна в м. Запоріжжі та зобов’язати КП «Наше місто» Запорізької міської ради укласти з нею договір житлового найму на вищезазначену квартиру.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, з посиланням на викладені в позові доводи та обґрунтування просять позов задовольнити.

Представник Запорізької міської ради заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надала, просила розглянути позовну заяву на розсуд суду, що суд сприймає як формальне визнання позовних вимог.

Представник КП «Наше місто» ЗМР заперечень, щодо визнання права користування спірною квартирою за позивачкою не надала, разом з тим зазначила, що КП «Наше місто» на даний час не відмовляє позивачу в укладенні договору найму житлового приміщення за умови наявності документів, що дають право на укладення такого договору.

Представник КП «Запоріжремсервіс» ЗМР в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, надавши письмові пояснення, згідно яких вважає що КП «Запоріжремсервіс» ЗМР є неналежним відповідачем, оскільки позовною заявою права підприємства не порушуються та до нього не пред’явлено жодної вимоги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд встановив певні юридичні факти та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 02.02.1979 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (а.с. 8). 24.11.1983 р. від шлюбу народився син - ОСОБА_3 (а.с.9). У жовтні 2002 р. їх сім’я вселилася у квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з однієї кімнати 12,79 м.кв. та підсобних приміщень, загальною площею 30,79 м.кв. Усі члени родини були зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджується відповідними відмітками у паспортах (а.с.5-7). В зв’язку з тим, що їх родина потребувала поліпшення житлових умов, у грудні 2005 року її була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 та укладений договір найму житлового приміщення. Після отримання квартири вона та її чоловік вселилися у АДРЕСА_3. У квартирі АДРЕСА_4 залишився проживати їх син ОСОБА_3 Чоловік позивачки був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка в квартирі АДРЕСА_5. Вона з чоловіком проживали одною сім’єю, вели спільне господарство, утримували квартиру АДРЕСА_6, робили ремонт, сплачували комунальні платежі.

05 квітня 2017 року чоловік позивачки помер (а.с.18). Вона залишилась прожинати в указаній квартирі, сплачує комунальні платежі, в ній знаходиться все її майно. Повернутись в квартиру АДРЕСА_7 вона не має можливості, оскільки там зареєстрований та проживає її син зі своєю дружиною.

Відповідно до ст.64 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Згідно ст. 65 ЖК УРСР членами сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Таким чином, члени сім’ї наймача які проживають разом з ним мають рівні права з наймачем.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України гарантується свобода пересування і вільний вибір місця проживання.

Відповідно до ч.2 ст.824 ЦК України, у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно прожинали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Згідно постанови ПВС України № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселені, зокрема: чи була згода на це членів сім’ї наймача, чи було це приміщення постійним їх місцем проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України №2 від 12.04.1985 р. наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права на користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала ти вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення або ж для відмови їй у цьому.

Беречу до уваги те, що позивачка перебувала в шлюбі з відповідальним квартиронаймачем ОСОБА_2, проживала з ним однією сім’єю, вела з ним спільне господарство та спільно несла витрати на утримання вищезазначеного житлового приміщення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за нею права користування квартирою №1 в будинку №3 по вул. Билкіна в м. Запоріжжі підлягають задоволенню.

Разом із тим, позовні вимоги в частині зобов’язання КП «Наше місто» ЗМР укласти з нею договір найму житлового приміщення на вищезазначену квартиру, не підлягають задоволенню, оскільки позивакою не надано доказів, щодо її звернення з такою вимогою до КП «Наше місто» ЗМР, та відмови відповідача з цього приводу, а тому звернення до суду з вимогою про укладення договору найму житлового приміщення є передчасним.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.64,65 ЖК УРСР, 824 ЦК України, ст.ст.260, 264-266, 281-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою № 1 в будинку № 3 по вул. Билкіна в м. Запоріжжі.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя О.І. Федоренко