Постанова № 74642172, 12.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1861/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, ухвалене суддею Коморним О.І., 11:05:56 год, м. Львів, дата складання повного тексту рішення 7 січня 2018 року, у справі за позовом Офісу великих платників податків ДФС до Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

28.12.2017 року позивач – Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт», в якому просить застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування відповідача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що жодних доказів вручення до початку проведення перевірки відповідачеві копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем не надано, як і не надано доказів відмови відповідача такі отримати (акта про відмову від отримання копії наказу на перевірку).

Суд першої вказує на те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва по справі №757/67006/і7-к про призначення позапланової документальної виїзної перевірко фінансово-господарської діяльності ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. та фінансово-господарських операцій ПП «ОККО-Нафтопродукт» з ТОВ «Агровітал» і ТОВ «Ферко» за період з 01.02.2016р. по 31.05.2016р. – датована 10.11.2017 року. Проте наказ на перевірку позивач (який знаходиться у м. Києві) видав лише 27.12.2017р. про проведення перевірки у відповідача (знаходиться у м. Львові) з 27.12.2017р. У це же день (27.12.2017р.) видав направлення на перевірку та скерував одного ревізора-інспекторр наприкінці робочого дня (акт про відмову у допуску складений о 18:00 год.) на перевірку, що фактично унеможливлює своєчасне повідомлення платника податків про її проведення та позбавляє можливості відповідача реалізовувати свої права.

Також, суд першої інстанції звертає увагу на ту обставину, що акт про відмову у допуску надписаний лише одним ревізором-інспектором, хоча згідно наказу про проведення перевірки №2911 від 27.12.2017 року, перевірку мали проводити чотири інспектори, однак підписи інших осіб у вказаному акті відсутні.

Крім того. доказів наявності у Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, що також вказує на відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його прийнятим без врахування фактичних обставин справи, положень чинного законодавства, з порушенням норм матеріального права, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що головним державним ревізором-інслектором Офісу великих платників податків ДФС з метою проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «ОККО- Нафтопродукт» 27.12.2017р. здійснено вихід на ПП «ОККО-Нафтопродукт» за податковою (фактичною) адресою: м.Львів, вул. Пластова, 1. Посадовим особам ПП «ОККО-НАФТОПРОДУКТ», а саме ОСОБА_1, представник ПП «ОККО-Нафтопродукт» (за довіреністю від 01.09.2017р. №ОНП-2017/31) пред’явлено: направлення на перевірку від 27.12.2017р. №1120, видане головному державному ревізору – інспектору відділу податкового супроводження підприємств торгівлі пальним управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_2; копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 27.12.2017р. №2911. Однак, посадовими особами ПП «ОККО-Нафтопродукт», а саме ОСОБА_1 (за довіреністю від 01.09.2017 №ОНП-2017/31) відмовлено у допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Апелянт стверджує, що отримавши ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/66980/17-к, якою було призначено перевірку, в Офісу великих платників податків ДФС були відсутні повноваження по оцінці правомірності постановлення цієї ухвали, оскільки в даному випадку виникає обов’язок по виконанню судового рішення, ухилення від якого тягне за собою передбачену законом відповідальність. В даному випадку наявний чітко встановлений ПК України виключний випадок проведення документальної перевірки: судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Отже, наказ Офісу великих платників податків ДФС від 27.12.2017р. №2911 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» відповідає вимогам законодавства про призначення позапланової документальної перевірки, оскільки в тексті наказу відображено мету, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку та тривалість перевірки.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково посилається на норми п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, що для арешту коштів на рахунках платника податків необхідна наявність податкового боргу та відсутність майна для погашення такого боргу, оскільки, судом застосовано інші норми правовідносин.

Посилається на те, що згідно із вимогами п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Отже, арешт може бути наслідком як вчиненого платником податків правопорушення (зокрема, у вигляді необґрунтованої відмови у допуску посадових осіб органів ДФС до проведення перевірки), так і необхідності забезпечення погашення податкового боргу (накладення адміністративного арешту з підстав п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України та п.п.94.2.2 п.94.2 ст.94 ПК).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2017 року по справі №757/67006/17-к призначено позапланову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «ОККО-Нафтопродукт» (ЄДРПОУ 36670361) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. та фінансово-господарсьдцх операцій ПП «ОККО-Нафтопродукт» з ТОВ «Агровітал» (код ЄДРПОУ 38847652) і ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.02.2016р. по 31.05.2016р.

Офісом великих платників податків ДФС 27.12.2017р. видано наказ №2911 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» (ЄДРПОУ 36670361) на підставі п.п.20.14 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2017р. по справі №757/67006/17-к з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. та фінансово-господарських операцій ПП «ОККО-Нафтопродукт» з ТОВ«Агровітал» (код ЄДРПОУ 38847652) і TOB «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.02.2016р. по 31.05.2016р. та видано направлення на перевірку від 27.12.2017р. №1120.

27.12.2017 року о 18:00 год. головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_2 склав акт про відмову платника податків та/або посадових осіб платника податків у допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної позапланової перевірки.

Внаслідок відмови відповідачем у допуску посадових осіб позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, позивачем 28.12.2017 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП «ОККО-Нафтопродукт» та скеровано до Львівського окружного адміністративного суду заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, провадження у справі за якою закрито ухвалою суду від 29.12.2017р. (справа №813/5085).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено підстави проведення документальних позапланових перевірок, зокрема: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України).

Згідно вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до абз.1 п.81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових виїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Встановлено, що 27.12.2017 року о 18:00 год головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_2 склав акт про відмову платника податків та/або посадових осіб платника податків у допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної позапланової перевірки.

Однак, жодних доказів вручення до початку проведення зазначеної перевірки відповідачеві копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем не надано, як і не надано доказів відмови відповідача такі отримати (акта про відмову від отримання копії наказу на перевірку).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва по справі №757/67006/17-к про призначення позапланової документальної виїзної перевірко фінансово-господарської діяльності ПП «ОККО-Нафтопродукт» (ЄДРПОУ 36670361) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. та фінансово-господарських операцій ПП «ОККО-Нафтопродукт» з ТОВ «Агровітал» (код ЄДРПОУ 38847652) і ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.02.2016р. по 31.05.2016р. датована 10.11.2017 року.

Разом з тим, наказ про проведення документальної позапланової перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» (знаходиться у м. Львові) Офіс великих платників податків ДФС (який знаходиться у м. Києві) видав лише 27.12.2017 р.

Також, позивач 27.12.2017р. видав направлення на перевірку та скерував одного ревізора-інспектора наприкінці робочого дня (акт про відмову у допуску складено о 18:00 год.) на перевірку, що фактично унеможливлює своєчасне повідомлення платника податків про її проведення та позбавляє можливості відповідача реалізовувати свої права.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що акт про відмову у допуску підписаний лише одним ревізором-інспектором, хоча згідно наказу про проведення перевірки №2911 від 27.12.2017 року, перевірку мали проводити чотири інспектори, однак підписи інших осіб у вказаному акті відсутні.

Апеляційний суд зазначає, що пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 вказаної статті передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна.

Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп. 94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, доказів наявності у ПП «ОККО-Нафтопродукт» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №813/5086/17 за позовом Офісу великих платників податків ДФС до Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 12.06.2018р.