Постанова № 74642121, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Н.В. Савицька

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р. Справа № 818/1811/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2018, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.02.18 по справі № 818/1811/17

за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області третя особа Головне управління Національної поліції в Сумській області

про визнання дій незаконними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Амро ОСОБА_3 Мохаммад (далі по тексту - позивач) звернувся в суд із позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в якому просив визнати незаконними дії Управління ДМС України в Сумській області щодо прийняття рішення від 09.10.2017 №351 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад та скасувати рішення Управління ДМС України в Сумській області щодо прийняття рішення від 09.10.2017 №351 про скасування йому посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 позов ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад.

Скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 09.10.2017 № 351 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст. 19 Конституції України, пп. 4 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251.

В обґрунтування вимог зазначає, що рішення про скасування довідки міграційним органом прийнято правомірно, на підставі належних доказів, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивач є позивач є громадянином ОСОБА_2 і прибув в Україну з метою навчання. 10.12.2013 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області йому видана посвідка на постійне проживання серії ТР №072910 терміном дії до 04.11.2014. 19.09.2014 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад прибув до м.Суми для навчання в Сумському державному університеті і за його клопотанням Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області посвідку було продовжено до 03.10.2015. У подальшому 01.10.2015 та 15.09.2016 вказану посвідку було продовжено до 01.10.2016 та 31.08.2020 відповідно, а рішенням від 20.10.2016 обміняно на нову посвідку серії ТР №115275, згідно якої позивач проживає на території України по теперешній час (а.с.37-48).

ГУ Національної поліції в Сумській області направлено до міграційного органу лист від 20.08.2017 в якому зазначено про доцільність прийняття Державною міграційною службою України рішення про скасування посвідки позивачу, посилаючись на порушення останнім адміністративного законодавства України, а саме наявність:

- протоколу від 25.11.2016 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП ( керування транспортним засобами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів), та накладення штрафу у розмірі 425 грн. ;

- протоколу від 01.02.2017 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП( керування транспортним засобом особами які не мають водійського посвідчення або водями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідні документи) та накладення штрафу у розмірі 425 грн.;

- протоколу від 22.04.2017 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (перевищкення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху) та накладення штрафу у розмірі 255 грн.;.

- протоколу від 24.06.2017 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (перевищкення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху) та накладення штрафу у розмірі 255 грн.

Зазначено, що суспільна небезпечність перебування ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад на території України полягає у систематичності вчинення адміністративних правопорушень, що супроводжується постійним порушенням громадського порядку, прав і законних інтересів громадян України, свідчить про зухвале ігнорування ним законодавства України (а.с. 13).

09.10.2017 р. рішенням № 351 начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства Управління ДМС України в Сумській області вирішено скасувати посвідку на тимчасове проживання в Україні серії ТР № 115275, видану громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 Мохаммад. Зазначене рішення затверджено заступником начальника Управління ДМС України в Сумській області .

Підставою прийняття зазначено рішення слугувала інформація Головного управління Національної поліції в Сумській області, яка надійшла 21.08.2017р. та 03.10.2017р. про те, що дії іноземця становлять загрозу національній безпеці Україні, передбачену абз.8 ст.7 Закону України " Про основи національної безпеки України", а саме : загроза посягань з боку окремих груп та осіб на права і свободи громадян.( а.с.10)

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо прийняття рішення та самим рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по прийняттю рішення є протиправними, а рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області № 350 від 09.10.2017 року не законним, оскільки прийнято не в порядку та спосіб, передбачений законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Законом України “Про основи національної безпеки України” та Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251(далі - Порядок № 251).

Згідно статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до п. 19 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом пяти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

У відповідності до пункту 20 Порядку № 251, копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття.

Як встановлено судовим розглядом, оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі інформації ГУ Національної поліції в Сумській області про те, що позивач відповідно до ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” систематично порушує адміністративне законодавство України.

Відповідно до абз 8 ст.7 Закону України “Про основи національної безпеки України” на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є, зокрема у сфері державної безпеки загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач зазначав, що дії позивача, становлять загрозу національній безпеці Україні, а саме: загроза посягань з боку окремих груп та осіб на права і свободи громадян. В підтвердження наявності такої загрози посилався на наявність рішень, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил Дорожнього руху України.

Судом встановлено, що позивач п'ять разів був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме: 25.11.2016 відносно позивача складено протокол №114087, за статтею 126, частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що передбачає керування транспортним засобом особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред’явили для перевірки відповідних документів), в наслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн; 01.02.2017 відносно Позивача складено протокол № 919172, за статтею 126, частиною 1 КУпАП, що передбачає керування транспортним засобом особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред’явили для перевірки відповідних документів), в наслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн; 22.04.2017 відносно позивача складено протокол №919118, за статтею 122, частиною 1 КУпАП, що передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн; 24.06.2017 відносно позивача складено протокол №466021, за статтею 122, частиною 1 КУпАП, що передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн; 19.09.2017 відносно позивача складено протокол за частиною 1 статті 122, КУпАП, що передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. У зв'язку з викладеним, та вважаючи, що подальше перебування позивача на території України може призвести до систематичних порушень громадського порядку, т.в.о.начальника кримінальної поліції ГУНП вважає за доцільне прийняти Державною міграційною службою рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені рішення не є належними та беззаперечними доказами в підтвердження доводів відповідача про те, що саме ці дії позивача створюють загрозу посягань на права і свободи громадян, оскільки об'єкт посягань в даних адміністративних правопорушеннях є інший, ніж передбачений ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України”.

Крім того, інформація ГУ Національної поліції в Сумській області не є безумовною підставою для скасування посвідки, оскільки відповідачем порушено свій обов'язок щодо всебічності та повноти отримання необхідної інформації з різних, передбачених законодавством джерел (від ініціатора подання, органів виконавчої влади, відповідних юридичних і фізичних осіб), необхідної для вирішення питання щодо існування з боку позивача загрози національній безпеці України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 09.10.2017 року № 350 та його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 по справі № 818/1811/17 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5