Постанова № 74641833, 07.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3429/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Гуляка В.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, ухвалене суддею Мандзій О.П. у м.Тернополі о 17:01, повний текст якого складений 26 лютого 2018 року, у справі №819/2300/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2017 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Коледж" звернувся до суду із позовом до відповідача – Головного управління ДФС у Тернопільській області, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0002581201 від 10 квітня 2017 року, в якому вказано суму завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного пожаткового періоду в сумі 240912,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ «Коледж» зазначає, що його контрагентом -ТзОВ «Тернопільське РБУ-4» відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України складено податкову накладну №45 від 31.12.2015 на суму 1204562,62 грн, в тому числі ПДВ 240912,52 грн та зареєстровано її з порушення строків, визначених п.201.1 ст.201 ПК України - 20.02.2016.

Податок на додану вартість в сумі 240912,52 грн помилково не був включений до податкового зобов’язання ТзОВ «Тернопільське РБУ-4» в декларації за грудень. Помилка виправлена після сплати вищевказаної суми до бюджету шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТзОВ«Тернопільське РБУ-4» 14.12.2016.

ТзОВ «Коледж» отримало право на включення податкової накладної до податкового кредиту до 31 грудня 2016 року (дата виписки податкової накладної 31.12.2015) відповідно до абз.5 п.198.6 ст. 198 ПК України та помилково не відобразило її в декларації за грудень 2016 року, термін подачі якої – до 20 січня 2017 року. Тому, відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України ТзОВ «Коледж» подало уточнюючий розрахунок за грудень 2016 року, у якому правомірно суми ПДВ, нараховані у податковій накладній №45 від 31.12.2015, включено до податкового кредиту.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 10.04.2017 №0002581201.

Рішення мотивоване тим, що суми ПДВ, відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період у якому таку податкову накладну було складено (якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН), або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН (якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну), з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України, тобто за умови, що з дати складання податкової накладної не минуло 1095 днів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалит нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема покликаючись на абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України, зазначає, що судом залишено поза увагою, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування. Позивач має право подати Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок в межах строків, визначених ст.50 ПК України, однак право на віднесення сум, визначених у податкових накладних, до потаткового кредиту встановлено п.198.6 ст.198 ПК України та становить 365 календарних днів з дня складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, ТзОВ "Коледж" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26309870) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Головним управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТзОВ "Коледж" за грудень 2016 року, про що складено акт від 27.02.2017 № 327/19-00-12-01/07/26309870 (а.с.23-24).

Перевіркою згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2016 року №9012336356 від 07.02.2017 встановлено порушення ТзОВ "Коледж" п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 240912,52 грн.

На підставі акта перевірки Головним управління ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.04.2017, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 240912,00 грн. (а.с.25).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_1 від 10.04.2017, ТзОВ "Коледж" подано на нього скаргу № 33 від 25.05.2017, яку рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області від 31.05.2017 року №3425/10/19-00-10-01-06/7278 залишено без розгляду та повернуто скаржнику у зв’язку з порушенням скаржником порядку оскарження рішень контролюючих органів, встановленого ст.56 ПК України (а.с.34-37).

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_1 від 10.04.2017 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні пп. 14.1.178 п. 14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно із пп.14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За приписами п. 198.6 ст.198 ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З аналізу наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що контрагентом позивача - ТзОВ "Тернопільське РБУ №4" складено податкову накладну №45 від 31.12.2015 на суму 1204562,62 грн, в тому числі ПДВ - 240912,52 грн (а.с.10).

Однак, продавцем (ТзОВ "Тернопільське РБУ №4") реєстрацію податкової накладної №45 від 31.12.2015 в ЄРПН здійснено 22.02.2016, тоюто з порушенням встановленого п.201.10 ст.201 ПК України терміну реєстрації, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 1 та не заперечується сторонами (а.с.11).

В ході дослідження податкової звітності з ПДВ позивача за грудень 2016 року судом встановлено, що у розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року, поданої 18.01.2017 № НОМЕР_2, загальна сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, складає 801157,00 грн. (а.с.32).

ТзОВ "Коледж" виправлено самостійно виявлену помилку щодо невключення податкової накладної №45 від 31.12.2015 на суму 1204562,62 грн, в тому числі ПДВ - 240912,52 грн до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2016 року, надавши уточнений розрахунок податкових зобов'язань від 07.02.2017 року №9012336356 (а.с.33, 61-70).

Таким чином, згідно додатку 5 до уточнюючого розрахунку загальна сума ПДВ збільшується на 240913,00 грн на підставі податкової накладної №45 від 31.12.2015 (а.с.69).

Однак Головним управління ДФС у Тернопільській області за результатами камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТзОВ "Коледж" за грудень 2016 року, зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 240912,52 грн у зв'язку з включенням до податкового кредиту податкової накладної №45 від 31.12.2015, яка була зареєстрована 22.02.2016, та віднесено до складу податкового кредиту в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань від 07.02.2017 № НОМЕР_3, тобто більш ніж 365 календарних днів.

Натомість із наданої позивачем на розгляд суду податкової накладної, що вона виписана 31.12.2016, тобто позивач мав право включити суми ПДВ до податкового кредиту за вказаними деклараціями не пізніше 31.12.2016.

З огляду на вищезазначене, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Крім того, слід зазначити, що пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України містить вимогу подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків може скористатися своїм правом щодо включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. При цьому, включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітній податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України, а саме протягом 1095 днів, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу про завищення суми від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 240912,52 грн є безпідставними.

Крім того, порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж" про скасування податкового повідомлення-рішення №0002581201 від 10 квітня 2017 року є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі №819/2300/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 12.06.2018.