Постанова № 74641755, 12.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2018 року

справа № 808/116/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А. Добродняк І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (суддя – Бойченко Ю.П., повний текст складено 12.03.2018р.) у справі №808/116/18 за позовом комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (далі КП “ЕЛУАШ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017р. №0017871411, якими підприємству зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року у розмірі 546 340 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених у перевіреному періоді, і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено результати фінансової діяльності, у тому числі, податкові зобов’язання з податку на прибуток.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позов задоволено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що у період з 22 листопада 2017 року по 05 грудня 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено позапланову документальну перевірку КП “ЕЛУАШ” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2015, за результатами якої складено акт №709/08-01-14-11/03345018 від 12.12.2017.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог ст. 1, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2000 року за №27/4248); п. 3 р. ІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382); ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України за підсумками чого встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року на загальну суму 546 340 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що КП “ЕЛУАШ” у податковому обліку відображені господарські операції з ТОВ «Компанія «Відіс» з приводу придбання товарів.

Вказані господарські операції ДПІ вважає нереальними. Нереальність господарських операцій пов’язує з наступним.

У липні 2016 року фахівцями Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну виїзну перевірку КП “ЕЛУАШ”, за результатами якої складено акт від 03.08.2016 №62/08-29-14-00-05/03345018, в ході якої досліджувалися, в тому числі й, операції КП “ЕЛУАШ” з ТОВ “Компанія “Відіс” за березень – травень 2015 року. Перевіркою не підтверджено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 116 253 грн. Так, від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області отримано податкову інформацію по ТОВ “Компанія “Відіс” з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ “Елітспорт” за березень, квітень, травень 2015 року, відповідно до якої встановлено нереальність придбання ідентифікованого товару (палива А-92), введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу та встановлені факти маніпулювання податковою звітністю шляхом надання податкової вигоди для третіх осіб та приймання участі у схемах ухиляння від сплати податків. Господарські операції між ТОВ “Елітспорт” та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які є економічно необхідними для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Крім цього, контролюючий орган зазначав те, що у товарно-транспортних накладних, виписаних ТОВ “Елітспорт” та ТОВ “ТК Єврологістік” в адресу ТОВ “Компанія “Відіс” та ТОВ “Компанія “Відіс” в адресу КП “ЕЛУАШ” вказано пункт навантаження – м. Запоріжжя, що унеможливлює встановлення звідки саме транспортувалося паливо. Також не заповнені такі пункти як “густина нафтопродукту”, “температура нафтопродукту (нафти)”, “маса нафтопродукту (нафти)”.

З цих підстав, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між КП “ЕЛУАШ” та ТОВ “Компанія “Відіс”.

Оскільки, під час проведення перевірки було встановлено факт оприбуткування товарів, придбання яких обумовлено договором з ТОВ “Компанія “Відіс” та враховуючи висновки перевіряючих осіб щодо нереальності цих господарський взаємовідносин, контролюючим органом зроблено висновок про те, що отримані підприємством товари є безоплатно одержаними активами, у зв’язку з чим КП “ЕЛУАШ” було зобов’язано збільшити доходи на суму безоплатно отриманих активів.

З цих підстав, контролюючий орган вказував на заниження КП “ЕЛУАШ” доходу на суму 546 340 грн., що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року на загальну суму 546 340 грн.

На підставі акту перевірки, 28.12.2017р. ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0017871411, яким підприємству зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року у розмірі 546 340 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що завищення КП “ЕЛУАШ” від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток контролюючий орган пов’язує з заниженням підприємством доходу, з огляду на позицію контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з ТОВ “Компанія “Відіс”.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ч.2 ст.73 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді КП “ЕЛУАШ” здійснювало господарську діяльність, пов’язану з наданням послуг з перевезення пасажирів, вантажів автомобільним транспортом загального користування.

У межах власної господарської діяльності КП “ЕЛУАШ” укладено з ТОВ “Компанія “Відіс” договір поставки №24/2014 від 24.03.2014, за умовами якого постачальник (ТОВ “Компанія “Відіс”) зобов’язується передати, а покупець (КП “ЕЛУАШ”) прийняти й оплатити нафтопродукти: бензин А-80, А-92, А-95, дизельне паливо (надалі - товар), відповідно до накладних, на умовах, передбачених даним договором (а.с.87-88).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки надано податкові накладні (а.с.94, 100, 106, 112, 118), видаткові накладні (а.с. 90, 96, 102, 108, 114), в яких визначено найменування товару (бензин А-92), його кількість та вартість. Додатково надано паспорти та сертифікати відповідності на бензин марки А-92.

Оплата за поставлений товар здійснювалася КП “ЕЛУАШ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Компанія “Відіс” згідно з платіжними дорученнями: №81 від 20.03.2015 на суму 199 920 грн.; №89 від 24.03.2015 від 24.03.2015 на суму 398 752 грн.; №118 від 15.04.2015 на суму 294 255 грн.; №137 від 29.04.2015 на суму 381 591 грн.; №164 від 21.05.2015 на суму 291 183 грн.

Транспортування придбаного товару від продавця до покупця підтверджується товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) (а.с. 91, 97, 103, 109, 115).

Оприбуткування позивачем придбаного пального підтверджується прибутковими накладними (89, 95, 101, 107, 113).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

При цьому, фактична поставка товару не заперечувалась і контролюючим органом, яким зроблено висновок про завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток саме з тих підстав, що позивачем заниження дохід на суму оприбуткового товару. В той же час, вказаний товар контролюючий орган вважає безоплатно отриманим активом з огляду на його позицію щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ “Компанія “Відіс”.

З приводу такої позиції контролюючого органу, суд першої інстанції правильно вказав те, що за визначенням пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

В той же час, під час розгляду справи не встановлено укладання позивачем договорів дарування, інших договорів, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості товарів: палива А-92, чи їх повернення, або отримання позивачем таких товарів без укладення таких договорів.

Не встановлено також й факту передавання позивачеві на відповідальне зберігання палива А-92 та використання їх позивачем.

Напроти, під час розгляду справи судом встановлено факт сплати позивачем грошових коштів за отримані товари.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність такої позиції контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені обставини справи свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, а саме придбання послуг з метою ведення власної господарської діяльності, зміну у власному капіталу позивача (оплату вартості придбаних послуг). Тобто, встановлені обставини у цій справі свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що зміст акту перевірки №709/08-01-14-11/03345018 від 12.12.2017 свідчить, що фактично його висновки обґрунтовані висновками акту перевірки від 03.08.2016 №62/08-29-14-00-05/03345018.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/2565/16 за позовом КП “ЕЛУАШ” до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001058291400 від 19.08.2016, винесеного на підставі висновків акту перевірки від 03.08.2016 №62/08-29-14-00-05/03345018, в тому числі й, щодо відсутності фактичного здійснення гсоподарських операцій між КП “ЕЛУАШ” та ТОВ “Компанія “Відіс” за період березень – травень 2015 року з постачання палива А-92.

За результатом розгляду вищевказаної справи Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову від 22.03.2017, якою задоволено позовні вимоги й визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001058291400 від 19.08.2016.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у вищевказаній справі апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В ході розгляду вищевказаної справи суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, вказав на безпідставність висновків контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з постачання палива А-92 між позивачем та його контрагентом ТОВ “Компанія “Відіс” в періоді березень – травень 2015 року. Суд вказав, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Судом були досліджені документи первинного бухгалтерського обліку КП “ЕЛУАШ” по взаємовідносинам з його контрагентом ТОВ “Компанія “Відіс” в періоді березень – травень 2015 року та зроблено висновок, що надані документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання КП “ЕЛУАШ” товару у контрагентів, в тому числі й у ТОВ “Компанія “Відіс”.

Встановивши такі обставини справи та прийнявши до уваги те, що як підстави для винесення податкового повідомлення-рішення у цій справі так і підстави для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення у справі №808/2565/16 є ідентичними (позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій), та пославшись на положення ч.4 ст.78 КАС України, суд першої інстанції правильно вказав на те, що існує судове рішення, яке набрало законної сили та яким встановлено обставини, що свідчать про неправомірність такої позиції контролюючого органу і, як наслідок, про неправомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши встановлені обставини справи та аргументи, які наведені відповідачем в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 у справі №808/116/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12.06.2018р.

Повне судове рішення складено 13.06.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк