Постанова № 74641631, 11.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Ніколаєнко І.В.

11 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/20131/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Мельнікової Л.В. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018, (суддя Ніколаєнко І.В.), по справі № 640/20131/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду позовом Головного управління ДФС у Харківській області (далі – відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 20.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 грн., винесену заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 4 ст.165-1 КУпАП.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року позов задоволено.

Скасовано постанову від 20.10.2017 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн., прийняту заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП у відношенні позивача закрито.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема невірно застосовано приписи п. 4 ч. 2 ст. 6 ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 165-1, 268, 280 КУпАП, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем було встановлено порушення порядку нарахування і обчислення єдиного внеску за 2016, 2017 р. р., внаслідок чого донараховано єдиного внеску на суму 3083,34 грн., несплата єдиного внеску одночасно з виплатою доходу за перевірений період непропорційно нарахованій заробітній платі.

Відповідачем винесено постанову від 20.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1360,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-1, ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 6, аб. 2 ч. 8 ст. 9, ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування".

Протоколом про адміністративне правопорушення № 250 від 06.10.2017 року встановлено, що позивач перший заступник директора ДП "Завод ім. В.О. Малишева" вчинив порушення порядку нарахування і обчислення єдиного внеску за 2016, 2017 р.р., внаслідок чого донараховано єдиного внеску на суму 3083,34 грн., несплата єдиного внеску одночасно з виплатою доходу за перевіряємий період та непропорційно нарахованій заробітній платі.

Порушення встановлено актом перевірки № 9845/20-40-14-02/14315629 від 10.08.2017 р.

ОСОБА_3 відповідача № 9545/20-40-14-02/14315629 від 10.08.2017 р. вбачається про результати документальної планової виїзної перевірки ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (податковий номер 14315629) податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообовязкове страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог КУпАП України, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_3 ч. 4 ст.165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 7 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз. 2 ч. 8 ст. 9 вказаного вище Закону).

Відповідно до частини 1 ст. 26 зазначеного Закону посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Підпунктом 20.1.41 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків-фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення к порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

ОСОБА_3 до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

ОСОБА_3 з ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Крім того, Міністерством фінансів України від 02.07.2016 року №566 затверджено Інструкцію з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 7-11 розділу ІІ вказаної інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис.

При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.

Про ознайомлення із Протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа органу доходів і зборів робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі.

Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.

Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Пунктами 3, 4 вказаної Інструкції, відповідно до статей 276, 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом доходів і зборів (посадовою особою) Протоколу та інших матеріалів справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що позивач, як особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, належним чином була повідомлена до дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що встановлені обставини безумовно свідчать про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В своїй апеляційній скарзі та запереченнях на позов, відповідач вказує на складення акту про неявку посадової особи ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на складання і підписання протоколів про адміністративне правопорушення від 06.10.2017 року № 3496/20-40-13-16-07/143.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки належних доказів сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення матеріали не містять.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на виконання положень ст. 268 КУпАП, позивача було повідомлено про розгляд справи 06.10.2017 року о 10:00 год.

Як вбачається з листа від 03.10.2017 № 19139/10/20-40-13-16-15, позивачу було повідомлено про дату, час і місце з метою складання, ознайомлення і підписання протоколу, що направлений засобами поштового зв’язку 04.10.17 року.

Однак, і протокол про адміністративне правопорушення і оскаржувана постанова були складені без участі позивача, належних доказів обізнаності позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, та відповідачем надано не було доказів щодо проведення належного розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначені будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопоршення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо посиланнь апеляційної скарги на ту обставину що вчинене позивачем правопорушення має триваючий характер, та невірне застосування судом першої інстанції ст. 38 КУпАП, то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

ОСОБА_3 акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення № 250 від 06.10.2017р. порушення порядку нарахування і обчислення єдиного соціального внеску було зафіксовано 10.08.2017р.

Крім цього, в п. 11 висновку акту перевірки від 10.08.2017 року податковим органом визначено про те, що порушення ст. ст. 6, 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, у результаті чого визначено суму зобов’язання з єдиного внеску при виплаті фізичним особам доходів за період, що перевірявся, на суму 3 083, 34 грн.

Зі змісту акту перевірки період перевірки – з 01.01.2014 року до 31.03.2017 року.

За цих підстав, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено двомісячний строк для застосування адміністративної відповідальності передбаченої ч. ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП.

Так, дата виявлення порушення - 10.08.2017року, період часу, що перевірявся - з 01.01.2014 по 31.03.2017 року, а дата прийняття постанови - 20.10.2017 року.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача вказує на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи під час прийняття рішення, а саме: обставин набрання чинності вимоги № Ю-0000251316 від 05.09.2017 року, оскільки підприємством її було оскаржено.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки позивачем не було подано з цих підстав апеляційну скаргу.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень передбачені частиною 2 статті 2 КАС України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача не відповідають даним критеріям оскільки вказані вчиненні не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів, вважає, що судове рішення прийнято на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

ОСОБА_3 до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2018 по справі № 640/20131/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 11.06.2018.