Постанова № 74641591, 06.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/252/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018, суддя К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 29.03.18 по справі № 816/252/18

за позовом ОСОБА_1

до Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправними дій управління щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, яка викладена у рішенні №С-68/05 від 11.12.2017; зобов'язати управління здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 14500,00 грн починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 14 вересня 2016 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в результаті її звернення до пенсійного фонду із заявою про перерахунок довічного грошового утримання та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 07.11.2017 №02/5068/17 листом від 11.12.2017 №С-68/05 Гребінківське ОУПФУ протиправно відмовило їй у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з посиланням на те, що згідно положень статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" перерахунок проводити неможливо, оскільки не передбачено включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, викладене у листі №С-68/05 від 11.12.2017. Зобов'язано Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 14500,00 грн згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/5068/17 від 07.11.2017 починаючи з 16 вересня 2016 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін рішення суду першої інстанції, розглянути справу без її участі.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Гребінківському ОУПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

07.11.2017 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області на ім’я ОСОБА_1 видано довідку №02/5068/17, згідно з якою заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.12.2016 становить 30400,00 грн, у тому числі: оклад - 16000,00 грн, доплата за вислугу років - 12800,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді - 1600,00 грн. При цьому, у вказаній довідці відображено виплачену ОСОБА_1 у липні 2016 року згідно наказу від 23.06.2016 №11-к допомогу на оздоровлення у розмірі 14500,00 грн, яка не врахована в загальну суму довідки та з якої сплачено ЄСВ.

28.11.2017 ОСОБА_2 звернулася до Гребінківського ОУПФУ із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Листом від 11.12.2017 №С-68/05 Гребінківське ОУПФУ повідомило ОСОБА_1 про те, що аналіз наданих нею 28.11.2017 заяви та довідки про суддівську винагороду від 07.11.2017 вих.№02/5068/17, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області показує, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" проводити неможливо, оскільки не передбачено включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Позивач, вважаючи дії управління щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання, з урахуванням матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судоустрій та статус суддів", "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року (далі - Закон № 1402), суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із ч.1 ст.137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Положеннями п.25 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон №2453).

При цьому, пунктом 11 розділу XIII Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон №2453) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача про те, що спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також є безпідставним посилання суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом – Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованості позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №333/4196/17, від 17 квітня 2018 року в справі №352/1918/17, від 23 травня 2018 року в справі №750/6865/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Колегія суддів, аналізуючи діюче законодавство, яке визначає обчислення розміру довічного щомісячного грошового утримання судді, вважає його таким, що є доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді-позивача з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та без порушень прав позивача.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, в тому числі, неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права наявні підстави для його скасуванням з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 242, 245, 246, 250, 315, 317, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 816/252/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 11.06.2018.