Постанова № 74641502, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 668/4893/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді – Запорожана Д.В.,

судді – Яковлєва О.В.,

судді – Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУПФ України Херсонської області про стягнення з відповідача на її користь 45008,21 гривень недоплаченої пенсії відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала несплатою відповідачем коштів у добровільному порядку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку з 10.01.1990 року та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно із ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З метою захисту своїх прав звернулась до суду. Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 27.04.2010 року позов задоволено частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити нарахування та виплату позивачу з 29.12.2009 року пенсію у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 01.07.2010 року постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постанова Суворовського районного суду м. Херсона від 27.04.2010 року набрала законної сили. Позивачка отримала виконавчий лист №2а-634 від 25.08.2010 року.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2013 року постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 27.04.2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 01.07.2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами апеляційного перегляду постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 24 липня 2013 року, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги за період з 22 травня 2008 року по 28 грудня 2008 року залишено без розгляду, в іншій частині позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо не нарахування позивачу пенсії згідно ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року включно. Зобов’язано управління здійснити перерахунок та виплату позивачу, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії відповідно до вимог ст. ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»», за період з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період. В решті позовних вимог відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.

Згідно листів управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні від 11.12.2015 року №251/ОП-02 та 22.01.2016 року №410/5-1 на виконання постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 27.04.2010 управлінням Фонду з 29.12.2009 року було проведено нарахування пенсії у відповідному розмірі та кошти у сумі 48278,92 грн. за період 29.12.2009 року по 31.10.2010 виплачено у листопаді 2010 року. На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року управлінням Фонду за період з 29.12.2008 року по 22.07.2011 року було здійснено нарахування коштів у сумі 19582,59 грн. з урахуванням раніше виплачених сум за період з 29.12.2009 року по 31.10.2010 року. Зазначено, що виплата пенсії може бути здійснена лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

З огляду на це суд зазначає, що фактичною підставою для звернення позивача із позовними вимогами про стягнення донарахованої суми пенсії за рішенням суду є невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином суд зазначає, що позивач звертаючись з даним позовом фактично просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і в силу приписів статей 14 та 370 КАС України повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.

Суд не наділений повноваженнями зобов'язувати відповідача виконувати чи не виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі, оскільки чинним законодавством України не передбачено право суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Отже, ухвалення судом рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про стягнення з УПФУ в м. Херсоні на користь позивача суми недоплаченої пенсії, призведе до подвійного зобов'язання вчинення певних дій, що суперечить діючому законодавству України та не узгоджується з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про стягнення з відповідача на її користь 45008,21 гривень недоплаченої пенсії відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та відповідно до ст. 328 КАС України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий /ОСОБА_2/

Судді /ОСОБА_3 /

/ОСОБА_4/