Постанова № 74641300, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/690/18

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Бондар В.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Танасогло Т.М.,

суддів – Запорожана Д.В.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержанта поліції ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержанта поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Приморського районного суду міста ОСОБА_1 з позовом до поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержанта поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції в Миколаївській області, в якому просив зупинити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 642390 від 04.01.2018 року; зобов'язати відповідача надати відео фіксацію оскаржуваного правопорушення; скасувати постанову поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 642390 від 04.01.2018 року, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3 вказав на те, що сержант поліції не мав права розглядати справу на місці зупинки транспортного засобу, цим він позбавив позивача можливості користуватися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, не було проведено жодної підготовки до розгляду справи, не були розглянуті клопотання, не були досліджені докази та інше.

Судовим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 642390 від 04.01.2018 року, прийняту поліцейським 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержантом поліції ОСОБА_2 і надіслано справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції у м. Миколаїв Департаменту патрульної поліції.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В задоволенні позовних вимог до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції в Миколаївській області - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням поліцейський 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержанта поліції ОСОБА_2 вказується на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та без всебічного з’ясування обставин справи у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

04.01.2018 року поліцейським 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно позивача була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 642390, згідно якої 04.01.2018 року об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом HONDA PILOT, реєстраційний номер АН 8757 закінчив обгін на перехресті автодороги ОСОБА_1 - Мелітополь- Новоазовськ, 75 км. 500 м. автодороги М 14, порушивши п. 14.6 п.п. а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень).

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав жодних доказів у розумінні ст.251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення, або не вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580-VIII) та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як встановлено з матеріалів справи, поліцейським 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержантом поліції ОСОБА_2 відносно позивача була складена постанова серії АР № 642390 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушивши п. 14.6 п.п. аПДР.

Згідно вимог п.п. а п. 14.6 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється обгін на перехресті.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Абзацом 1-3 ст. 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Так, для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - обгін на перехресті, необхідно встановити факт обгону на перехресті.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, з вищевказаних норм вбачається обов'язок суб'єкта владних повноважень надати докази правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції від відповідача не надійшло до суду будь-яких заперечень, матеріалів чи відеозаписів.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не мав відомостей про відкриття Приморським районним судом м. Одеси провадження по даній справі, а тому не мав змоги надати до суду першої інстанції відповідні докази. За таких обставин, поліцейський 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержант поліції ОСОБА_2 просить долучити до матеріалів справи відеозапис, на якому зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

З огляду на вказане, колегія суддів не приймає до уваги додатковий доказ, який наданий поліцейським 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержантом поліції ОСОБА_2, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції був належними чином сповіщений про час та місце розгляду справи, а тому мав змогу надати всі докази на розгляд суду першої інстанції

Крім того, колегія суддів вказує на відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею 122 КУпАП, оскільки DVD-R диск, поданий відповідачем до суду апеляційної інстанції на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії АР № 642390 від 04.01.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 26 квітня 2018 року по справі №200/5590/17(2а/200/669/17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача з приводу порушення процедури розгляду справи відповідачем є безпідставними виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Отже, приписи рішення Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015, на які посилається позивач, повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" щодо надання права органам Національної поліції України виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 642390 від 04.01.2018 року поліцейським 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївській області сержантом поліції ОСОБА_2 було постановлено за місцем розгляду справи, а саме Миколаївська область, Березанський район, автодорога М 14 ОСОБА_1 - Мелітополь - Новоазовськ 76 кілометр.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).

З огляду на вказане нормативно-правове обґрунтування, колегія суддів вважає, що не складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не надав жодних доказів того, що керуючи транспортним засобом HONDA PILOT, реєстраційний номер АН 8757 ОСОБА_3 закінчив обгін на перехресті автодороги ОСОБА_1 - Мелітополь- Новоазовськ, 75 км. 500 м. автодороги М 14, чим порушив п. 14.6 п.п. а ПДР України.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу поліцейського 2 роти 15 АТ УПП в Миколаївськиій області сержанта поліції ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2018 року.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В. Яковлєв