Вирок № 74640670, 13.06.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2795/16-к

Провадження № 1-кп/191/35/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040000001087 від 15 листопада 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, працюючого заступником начальника цеху №11 по виробництву ПАТ «ДАЗ», зареєстрованого і проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України,-

за участю прокурора – Супрун М.О.

потерпілої – ОСОБА_2

потерпілої – ОСОБА_3

представника потерпілого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2015 приблизно о 20-00 годині ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на території садівничого товариства «Роднічок», розташованого на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, будучи особою, яка відповідно до п.2.2. Правил дорожнього руху України використовує транспортний засіб на законних підставах, та маючи право на керуванню автомобілем НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯАВ №031727 належить ОСОБА_6, тобто будучи відповідальним за експлуатацію зазначеною транспортного засобу, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 перебуває у стані алкогольного сп’яніння, оскільки бачив, що останній вживає спиртні напої, всупереч вимог п.2.9 г) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «Водію забороняється: передавати керування транспортним засобом особам, як перебувають у стані алкогольного сп’яніння...», передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, в районі дачної ділянки №63 садівничого товариства «Роднічок», розташованого на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, допустив ОСОБА_7 до керування автомобілем НОМЕР_1, шляхом передачі керма автомобіля та усної згоди на його керування, перед цим, надавши усну згоду на керування транспортним засобом ОСОБА_7 на дачній ділянці №63 садівничого товариства «Роднічок», розташованого на території Новогнідсько' сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

14 листопада 2015 приблизно о 21-10 годин ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об’єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, будучи допущеним особою, яка використовує транспортний засіб на законних підставах, до керування автомобілем НОМЕР_1, в салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_1, рухався по автодорозі, яка проходить по території с.Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області, з боку м.Синельникове в напрямку автодороги «Харків-Сімферополь», де в районі домоволодіння №1 по вул.Крупської в с.Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області в силу стану алкогольного сп’яніння та, як наслідок, втрати концентрації, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не обрав безпечної швидкості руху і, втративши можливість контролювати рух транспортного засобу, впорушення п.12.1. Правил дорожнього руху України, де зазначено: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», допустив виїзд автомобіля НОМЕР_1, за межі проїжджої частини дороги праворуч з послідуючим наїздом на огорожу домоволодіння №1 по вул.Крупської в с.Іванівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синець та садно шкіри скроневої ділянки справа; тонке лінійне садно шкіри правої скроневої ділянки; садна шкіри над правою вушною скойкою; садно шкіри над правою бровою; садно шкіри в ділянці перенісся; переривчасте садно шкіри в ділянці правого крила носу; садно шкіри в ділянці верхнього повіка правого ока; забита рана шкіри в потиличній ділянці голови справа; безформний внутрішньо-шкіряний крововилив на передній поверхні шиї посередині і справа; садно шкіри по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу; забита рана шкіри на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; відкритий переломо-вивих правого гомілковостопного суглобу з формуванням поширеної рваної рани на задньо-внутрішній поверхні правої стопи, з розривом капсули суглобу та неповним розривом Ахіллова сухожилля; синець внутрішньої поверхні правої стопи (вздовж нижнього краю рани); синець на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу; синець по передній поверхні лівого стегна в нижній його третині; садно шкіри на передній поверхні лівої гомілки в середній третині; садна шкіри на тильній поверхні правої кисті; поширене садно шкіри та забита рана шкіри на задній поверхні грудної клітини посередині. Вогнищевий крововилив в товщі м’яких покривних тканин голови у скроневій та потиличній ділянках справа; лівобічний субдуральний (під твердою мозковою оболонкою) крововилив; розповсюджені крововиливи під м’якими мозковими оболонками; рідка кров в просвітках бокових шлуночків головного мозку. Переломо-вивих правого грудино-ключичного зчленування з масивним пронизуючим крововиливом у товщу прилеглих м’яких тканин; розгинальний перелом 1-го ребра справа без пошкодження пристінкової плеври; згинальні переломи 6,7,8-го ребер справа без пошкодження пристінкової плеври та з вогнищевими крововиливами в прилеглі м’які тканини; розгинальні переломи 2-12 ребер справа між колохребетною та лопаточкою лініями з пошкодженнями пристінкової плеври, вогнищевими крововиливами в товщу прилеглих м’яких тканин, розривами плеври та тканини задньої поверхні правої легені; велико-вогнищеві крововиливи під плеврою та у тканину прикореневих ділянок обох легень; рідка кров в плевральних порожнинах з обох боків, загальним об’ємом біля 1000 мл.: повний поперечний розрив між хребцевого зчленування між 11 та 12 грудними хребцями з повним поперечним розривом спинного мозку та його оболонок переломи дужок та відростків 11 і 12 грудних хребців з масивним крововиливом в товщу м’яких тканин задньої поверхні грудної клітки; тонкий лінійний розрив капсули і паренхіми передньої поверхні правої долі печінки; крововилив у навколонирокову жирову клітковину зліва. Характер, локалізація та масивність комплексу встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних пошкоджень, свідчать за їх прижиттєве (незадовго до настання смерті) утворення, 14 листопада 2015 року, при значній силі (швидкості, вазі) травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючи предметів, що є більш властивим для дії твердих елементів салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди.

Комплекс всіх вище зазначених тілесних пошкоджень, що були встановлені експертизою трупу, за своїм характером відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

Смерть його настала внаслідок сукупної тупої травми тіла у вигляді закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з численними переломами ребер правої половини грудей, розривами легень, масивною внутрішньо-плевральною кровотечею, розривом печінки, закритої спинномозкової травми з розривом міжхребцевого зчленування та повним поперечним розривом спинного мозку, 14 листопада 2015 року приблизно о 21-10 годин в районі домоволодіння №1 по вул.Крупської в с.Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Це підтверджується наявністю встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних пошкоджень, їх масивністю, а також характером морфологічних змін внутрішніх органів, властивими для даного роду смерті.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.287 КК України, тобто допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, вчинене особою, відповідальною за експлуатацію транспортних засобів, що спричинило смерть потерпілого.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь понесену майнову шкоду в загальному розмірі 33817,00 грн., яка складається з витрат на поховання ОСОБА_7 в розмірі 11130,00 грн. і витрат на придбання і установку пам’ятника в розмірі 22687,00 грн. Також зазначає, що злочином їй спричинено моральної шкоди, яка виразилася у втраті рідного сина, поведінці обвинуваченого ОСОБА_1, який не здійснив жодних дій щодо відшкодування завданої шкоди. Просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 300000,00 грн.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, майнової шкоди, пов’язаної зі смертю годувальника – її чоловіка ОСОБА_7, в розмірі 4194,95 грн. щомісячно, починаючи з 15 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття, а у разі навчання – до закінчення дитиною навчання у навчальному закладі, але не більше чим до досягнення сином двадцяти трьох років. Обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до вимог ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років), другому з подружжя незалежно від віку і працездатності, якщо він не працює і здійснює догляд за дітьми померлого до досягнення ними чотирнадцяти років. Розмір такого відшкодування складає середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого і працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Середній заробіток чоловіка потерпілої складав 4194,95 грн., у зв’язку з чим саме такий розмір потерпіла просить стягнути з обвинуваченого на утримання дитини. Такий же розмір завданої шкоди повинен бути виплаченій потерпілій, як дружині померлого до дня її виходу на роботу, тобто з 15 листопада 2015 року до 01 серпня 2016 року, розмір шкоди за вказаний період складає 35657,05 грн. Також зазначає, що злочином їй спричинено моральної шкоди, яка виразилася у втраті коханого чоловіка, дитина залишилася без батька, якій постійно потрібно пояснювати, що батько більше не прийде, поведінці обвинуваченого ОСОБА_1, який не здійснив жодних дій щодо відшкодування завданої шкоди, не визнав свою вину. Просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 500000,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, не визнав, цивільні позови потерпілих не визнав і пояснив, що 14 листопада 2015 року приблизно о 14-00 годин він разом з ОСОБА_7 поїхали на автомобілі «ВАЗ 21124» купити спиртні напої і продукти харчування, після придбання яких забрали ОСОБА_10 з місця його проживання і поїхали на дачу, належну його батькові. Спочатку він з ОСОБА_7 придбав дві пляшки коньяку і продукти харчування, потім вони втрьох придбали ще пиво. Усього спиртного у них було дві пляшки коньяку, одна пляшка горілки, яка знаходилася у нього на дачі, а також декілька пляшок пива. Під час поїздки на дачуі ОСОБА_10 сидів позаду і вживав в автомобілі пиво, чи вживав ОСОБА_7 пиво він не бачив, хоча останній сидів з правої сторони від водія. Коли прибули на дачу, почали готувати стіл, жарити м’ясо, в процесі чого він опік долоню правої руки. В подальшому він пішов готувати човен з метою порибалити, на що було витрачено приблизно півтори години. Чи вживали ОСОБА_7 і ОСОБА_10 спиртні напої в цей час йому невідомо, сам він вжив пиво. Далі був накритий стіл і вони збиралися випити, однак він ножем сильно поранив палець лівої руки, що змусило шукати бинти, обробляти рану горілкою, однак кров не вдавалося зупинити. Тоді ОСОБА_7 запропонував йому їхати до лікарні, на що обвинувачений відповів, що не може керувати автомобілем у зв’язку з пораненням і опіком руки. Тоді ОСОБА_7 попросив його виїхати заднім рухом зі двору, а потім керувати автомобілем буде він. На це обвинувачений погодився і приблизно о 19-00 годин вони поїхали до м.Синельникове Дніпропетровської області в пошуках лікарні. Погода була погана, йшов дощ, вони приблизно півгодини їздили в пошуках лікарні, однак її не знайшли і поїхали назад на дачу. Їхали приблизно 70 км. на годину, обвинувачений дивився на магнітолу і тут почув удар і втратив свідомість. Прокинувся він на землі, ОСОБА_7 в автомобілі був відсутній. Автомобіль з’їхав з дороги з невідомої йому причини і зламав спочатку дерев’яний паркан домоволодіння, а потім металевий паркан. В подальшому власники домоволодіння повідомили, що ОСОБА_7 знаходиться під автомобілем мертвий. Потім приїздили працівники поліції, працівники газової служби, швидка допомога, але він погано пам’ятає, оскільки був дуже схвильований, отримав травму голови. Пам’ятає, що на місце події прибув його товариш ОСОБА_11, який налив йому стакан кан’яку, щоб він заспокоївся. Вважає себе не винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, однак у разі визнання його винним просить застосувати до нього вимоги ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році».

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_7 є її рідним сином, який мешкав разом з дружиною ОСОБА_3 і сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. 14 листопада 2015 року син поїхав разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_10 на дачу до ОСОБА_1, яка розташована на території Синельниківського району Дніпропетровської області. Приблизно о 19-30 годин вона телефонувала синові і він повідомив, що у них все добре, при цьому вона чула, що син перебуває у нетверезому стані і по голосах його товаришів було чути, що всі вони випивають. Син повідомив, що вони вже випили дві пляшки коньяку. Вранці 15 листопада 2015 року їй зателефонувала дружина її сина ОСОБА_3 і повідомила, що син разом з ОСОБА_1 потравили до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої син загинув. Вважає, що за кермом автомобіля був сам ОСОБА_1, оскільки її син, хоч і мав посвідчення водія, однак ніколи не керував автомобілем і не мав змоги з такою швидкістю керувати автомобілем. Після вказаних подій ОСОБА_1 жодного разу не надав матеріальної допомоги. Цивільний позов підтримала у повному обсязі і просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті 297 КК України. Проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році» заперечувала;

показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_7 був її чоловіком. У них є малолітня дитина. 14 листопада 2015 року її чоловік поїхав разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_10 на дачу до ОСОБА_1, яка розташована на території Синельниківського району Дніпропетровської області. Приблизно о 20-00 годин вона телефонувала чоловікові і він повідомив, що у них все добре. Також чоловік на мобільний телефон надіслав їй фотокартку, на якій зображені чоловік, ОСОБА_1 і ОСОБА_10 Вони стояли біля їжі і спиртних напоїв, у ОСОБА_1 в руках була пляшка коньяку. Її чоловік мав посвідчення водія, але ніколи не керував автомобілем, тому вважає, що за кермом автомобіля був сам ОСОБА_1 Проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році» заперечувала;

показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що 14 листопада 2015 року він разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_7 поїхали на дачу до ОСОБА_1, яка розташована на території Синельниківського району Дніпропетровської області. Коли приїхали, то свідок разом з ОСОБА_7 сіли за стіл і вживали спиртні напої – коньяк, ОСОБА_1 рубив дрова і з ними не пив, однак бачив, що вони вживають алкогольні напої. Потім ОСОБА_1 почав жарити картоплю і коли знімав її з вогню, прокинув картоплю собі на праву руку, внаслідок чого стався опік. Руку помазав пантенолом. Приблизно о 18-30 годин вони втрьох сіли за стіл і випили коньяк. Потім требо було порізати лимон і ОСОБА_1 вихватив у свідка ніж за лезо і порізав палець лівої руки. ОСОБА_1 знайшов памперо і перев’язав руку. В подальшому свідок дожарив шашлик і пішов спати, оскільки втомився на роботі, а вдома має маленьку дитину, тому погано спав ніччю. Коли вранці прокинувся на дачі нікого не було і він зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон, слухавку підняв працівник поліції і повідомив, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 потрапили до дорожньо-транспортної пригоди і ОСОБА_7 загинув. Пізніше приїхав ОСОБА_1 разом з товаришем і якоюсь жінкою, зібрали речі і всі вони поїхали додому. По дорозі ОСОБА_1 розповів, що їздив разом з ОСОБА_7 до лікарні, за кермом був ОСОБА_7 З якої причини сталася дорожньо-транспортна пригода йому невідомо. ОСОБА_7 мав посвідчення водія, однак керував автомобілем погано;

показаннями свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні пояснив, що він входив до складу оперативної групи, яка приїздила на місце дорожньо-транспортної пригоди на підставі телефонного дзвінку, який надійшов до чергової частини відділу поліції. Все, що викладено у протоколі огляду дорожньо-транспортної пригоди, відповідає дійсності. Після приїзду вони чекали слідчого. На місці пригоди бачили, що автомобіль злетів з дороги, перелетів через домоволодіння, зламавши паркан. У автомобіля було відірване праве заднє колесо. За кермом автомобіля нікого не було. Під автомобілем у задній його частині лежав труп чоловіка. На місці постійно знаходився обвинувачений ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. В присутності свідка ОСОБА_1 спиртні напої не вживав і вживання їх у даному випадку до проведення огляду на стан сп’яніння заборонено;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 15 листопада 2015 року до ЄРДР внесена інформація за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 листопада 2015 року приблизно о 21-10 годин, згідно якої водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі, яка проходить по території Синельниківського району Дніпропетровської області, з боку м.Синельникове в напрямку автодороги «Харків-Сімферополь», де в районі домоволодіння №1 по вул.Крупській в с.Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав за межі проїзної частини праворуч і допустив наїзд на огорожу зазначеного будинку. В результаті ДТП водій ОСОБА_7 отримав смертельну травму (т.1 а.с.1);

- рапортом помічника чоргового Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 14 листопада 2015 року з приводу отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду(т.1 а.с.4);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 листопада 2015 року і фотокартками (т.1 а.с.5-21);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_7 за місцем дорожньо-тртанспортної пригоди від 14 листопада 2015 року (т.1 а.с.22-23);

- висновком щодо результатів медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_14 від 15 листопада 2015 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп’яніння (т.1 а.с.28);

- повідомленням Синельниківської ЦРЛ від 11 грудня 2015 року, згідно якого згідно хіміко-токсикологічного аналізу на вміст алкоголю ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння, результат 1,06 промілей (т.1 а.с.30);

- висновком судово-медичної експертизи №309 від 19 листопада 2015 року, згідно якого у загиблого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синець та садно шкіри скроневої ділянки справа; тонке лінійне садно шкіри правої скроневої ділянки; садна шкіри над правою вушною скойкою; садно шкіри над правою бровою; садно шкіри в ділянці перенісся; переривчасте садно шкіри в ділянці правого крила носу; садно шкіри в ділянці верхнього повіка правого ока; забита рана шкіри в потиличній ділянці голови справа; безформний внутрішньо-шкіряний крововилив на передній поверхні шиї посередині і справа; садно шкіри по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу; забита рана шкіри на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; відкритий переломо-вивих правого гомілковостопного суглобу з формуванням поширеної рваної рани на задньо-внутрішній поверхні правої стопи, з розривом капсули суглобу та неповним розривом Ахіллова сухожилля; синець внутрішньої поверхні правої стопи (вздовж нижнього краю рани); синець на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу; синець по передній поверхні лівого стегна в нижній його третині; садно шкіри на передній поверхні лівої гомілки в середній третині; садна шкіри на тильній поверхні правої кисті; поширене садно шкіри та забита рана шкіри на задній поверхні грудної клітини посередині. Вогнищевий крововилив в товщі м’яких покривних тканин голови у скроневій та потиличній ділянках справа; лівобічний субдуральний (під твердою мозковою оболонкою) крововилив; розповсюджені крововиливи під м’якими мозковими оболонками; рідка кров в просвітках бокових шлуночків головного мозку. Переломо-вивих правого грудино-ключичного зчленування з масивним пронизуючим крововиливом у товщу прилеглих м’яких тканин; розгинальний перелом 1-го ребра справа без пошкодження пристінкової плеври; згинальні переломи 6,7,8-го ребер справа без пошкодження пристінкової плеври та з вогнищевими крововиливами в прилеглі м’які тканини; розгинальні переломи 2-12 ребер справа між колохребетною та лопаточкою лініями з пошкодженнями пристінкової плеври, вогнищевими крововиливами в товщу прилеглих м’яких тканин, розривами плеври та тканини задньої поверхні правої легені; велико-вогнищеві крововиливи під плеврою та у тканину прикореневих ділянок обох легень; рідка кров в плевральних порожнинах з обох боків, загальним об’ємом біля 1000 мл.: повний поперечний розрив між хребцевого зчленування між 11 та 12 грудними хребцями з повним поперечним розривом спинного мозку та його оболонок переломи дужок та відростків 11 і 12 грудних хребців з масивним крововиливом в товщу м’яких тканин задньої поверхні грудної клітки; тонкий лінійний розрив капсули і паренхіми передньої поверхні правої долі печінки; крововилив у навколонирокову жирову клітковину зліва. Характер, локалізація та масивність комплексу встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних пошкоджень, свідчать за їх прижиттєве (незадовго до настання смерті) утворення, 14 листопада 2015 року, при значній силі (швидкості, вазі) травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючи предметів, що є більш властивим для дії твердих елементів салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди. Комплекс всіх вище зазначених тілесних пошкоджень, що були встановлені експертизою трупу, за своїм характером відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинному зв’язку з настанням смерті. Смерть його настала внаслідок сукупної тупої травми тіла у вигляді закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з численними переломами ребер правої половини грудей, розривами легень, масивною внутрішньо-плевральною кровотечею, розривом печінки, закритої спинномозкової травми з розривом міжхребцевого зчленування та повним поперечним розривом спинного мозку, 14 листопада 2015 року приблизно о 21-10 годин в районі домоволодіння №1 по вул.Крупської в с.Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Це підтверджується наявністю встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних пошкоджень, їх масивністю, а також характером морфологічних змін внутрішніх органів, властивими для даного роду смерті. Масивність та різноманітність комплексу тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_7, а також відсутність чітких видоспецифічних пошкоджень не дають змогу однозначно висловитися за місце розташування потерпілого в салоні автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди. Судово-токсикологічним дослідженням крові та сечі від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,9 промілей – у крові, 0,86 промілей – у сечі. Вказана концентрація етилового спирту в крові від трупа стосовно до живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння (т.1 а.а.38-46);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної вулиці від 15 листопада 2015 року (т.1 а.с.54-55);

- протоколом огляду автомобіля НОМЕР_2 від 06 січня 2016 року, згідно якого на автомобілі виявленіпшкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 листопада 2015 року (т.1 а.с.74-80);

- висновком судово-імунологічної експертизи від 19 січня 2016 року, згідно якої, враховуючи групову характеристику крові трупа ОСОБА_7 і отримані результати дослідження крові, виявленої на змиві речовини бурого кольору з торпеди автомобіля зі сторони переднього пасажирського сидіння, розташованого біля отворів для подачі повітря, а також змиві речовини бурого кольору з обшивки внутрішньої частини водійської двері, не виключається можливість походження зазначених слідів крові від ОСОБА_7 або від іншої особи з виявленими груповими властивостями (т.1 а.с.85-87);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 18 квітня 2016 року, згідно якого система рульового керування автомобіля НОМЕР_3 на момент експертного огляду перебувають у працездатному стані. Пошкодження елементів робочої гальмової системи автомобіля, які призвели до її непрацездатності, не носять експлуатаційного характеру і виникли внаслідок аварійного навантаження на деталі (праве заднє колесо) під час ДТП (т.1 а.с.96-100);

- висновком судово-медичної експертизи від 04 лютого 2016 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді чотирьох саден в скронево-тім’яній області практично по центру, в завушній області праворуч та на верхній третині правої вушної раковини, різаної рани 3-го пальця лівої кисті, садна або поверхневого термічного опіку на долонній поверхні правої кисті у основі 1-го пальця, садна на передній поверхні лівої гомілки від верхньої третини з переходом на середню. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Отримані вони незадовго до первинного звернення за медичною допомогою, тобто і в термін, на який вказував обстежений і слідчий в постанові. Вказані тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), частина яких володіла обмеженою ріжучою властивістю, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля за умов дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.104-106);

- висновком судово-імунологічної експертизи від 10 лютого 2016 року, згідно якої, враховуючи групову характеристику крові ОСОБА_1 і отримані результати дослідження крові, виявленої на змиві речовини бурого кольору з торпеди автомобіля зі сторони переднього пасажирського сидіння, розташованого біля отворів для подачі повітря, а також змиві речовини бурого кольору з обшивки внутрішньої частини водійської двері, виключається можливість походження зазначених слідів крові від ОСОБА_1, оскільки групо специфічний антиген А, властивий його крові, в даних слідах не виявлено (т.1 а.с.117-118);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи №50 від 25 березня 2016 року, згідно якої перелічені вищезазначені тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди, смерть його настала за 1,5-2 доби до проведення експертизи трупу в морзі, тобто у терміни, вказані в постанові, 14 листопада 2015 року. Найбільш вірогідним механізмом спричинення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 є удари тіла постраждалого об виступаючі жорсткі частини салону транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди та з викиданням тіла з салону автомобіля і послідуючим травматичним впливом значної сили у ділянку задньої поверхні тулуба. Масивність та різноманітність комплексу тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_7, а також відсутність чітких видоспецифічних пошкоджень не дають змогу однозначно висловитися за місце розташування потерпілого в салоні автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди. Судово-токсикологічним дослідженням крові та сечі від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,9 промілей – у крові, 0,86 промілей – у сечі. Вказана концентрація етилового спирту в крові від трупа стосовно до живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння (т.1 а.с.125-164);

- висновком судової авто технічної експертизи від 18 квітня 2016 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, але його дії вказаним вимогам не відповідали, що з технічної точки зору перебуває у прямому причинному зв’язку з гастанням дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість запобігти даній пригоді визначалася виконанням ОСОБА_7 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху і для нього не було жодних перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати (т.1 а.с.174-175);

- копією свідоцтва про народження, згідно якого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, є сином ОСОБА_7 і ОСОБА_3 (т.2 а.с.11);

- копією свідоцтва про шлюб в підтвердження факту перебування потерпілої ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_7 (т.2 а.с.12);

- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7, яка сталася 14 листопада 2015 року (т.2 а.с.13);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 в підтвердження факту того, що він є рідним сином потерпілої ОСОБА_2 (т.2 а.с.26);

- копією свідоцтва про народження, згідно якої ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, є донькою ОСОБА_1 (т.2 а.с.98).

Від допиту інших свідків сторони обвинувачення прокурор і потерпілі у судовому засіданні відмовилися.

У судовому засіданні були допитані також свідки сторони захисту.

Так, свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що давно знає обвинуваченого ОСОБА_1, який добре керує автомобілем. Свідком подій дорожньо-транспортної пригоди він не був, але ОСОБА_1 йому розповідав про те, що його везли з дачі до лікарні обробити порізаний палець і сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув чоловік – водій автомобіля.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він давно товаришує з обвинуваченим ОСОБА_1 Охарактеризувати його може лише позитивно. Він приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди 14 листопада 2015 року приблизно о 22-20 годин, оскільки йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Погода в цей день була погана, йшов дощ, дорога була слизькою. Як повідомив йому ОСОБА_1, останній разом з товаришем їздили з дачі до м.Синельникове з метою обробити поранений палець ОСОБА_1 на лівій руці, а коли поверталися назад, сталася дорожньо-транспортна пригода. Причина дорожньо-транспортної пригоди йому невідома. За кермом знаходився товариш ОСОБА_1, оскільки останній не міг керувати автомобілем у зв’язку з пораненням пальця на лівій руці і опіком правої руки. Ліва рука у ОСОБА_1 була перев’язана і текла кров. На думку свідка ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння не перебував і казав, що випити на дачі він не встиг. Оскільки свідок повертався з кооперативу, в його автомобілі був коньяк і стакан коньяку він налив ОСОБА_1, щоб той прийшов до тями. Перед цим він дізнався, що ОСОБА_1 не керував автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди і працівники поліції сказали, що проходити медичний огляд на стан сп’яніння він не буде. Свідок разом з ОСОБА_1 поїхали на дачу, де знаходився ОСОБА_10, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, вони зібрали речі і поїхали додому. ОСОБА_1 разом зі свідком одного разу зустрічалися з братом потерпілої ОСОБА_3 з метою відшкодування шкоди потерпілій, однак брат запросив 30000 доларів США.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, доведена і знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами, зокрема показаннями потерпілих, свідків сторони обвинувачення, зібраними по справі письмовими доказами, такими як висновки проведених під час досудового розслідування справи експертиз, протоколом огляду місця події, іншими доказами.

Показання обвинуваченого про те, що він не знав, що ОСОБА_7 перед тим, як сісти за кермо автомобіля, вживав алкогольні напої спростовуються наступними доказами.

Так, сам факт передачі ОСОБА_1 керування автомобіля ОСОБА_7 самим обвинуваченим не оспорювався.

Висновком судово-медичної експертизи №309 від 19 листопада 2015 року, згідно якого судово-токсикологічним дослідженням крові та сечі від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,9 промілей – у крові, 0,86 промілей – у сечі. Вказана концентрація етилового спирту в крові від трупа стосовно до живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння. Зазначений висновок підтверджує факт вживання ОСОБА_7 алкогольних напоїв в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 14 листопада 2015 року він разом з ОСОБА_7 поїхали на дачу до ОСОБА_1, яка розташована на території Синельниківського району Дніпропетровської області. Коли приїхали, то свідок разом з ОСОБА_7 сіли за стіл і вживали спиртні напої – коньяк, ОСОБА_1 рубив дрова і з ними не пив, однак бачив, що вони вживають алкогольні напої. Приблизно о 18-30 годин вони втрьох сіли за стіл і також випили коньяк. Підстав критично ставитися до показань вказаного свідки суд не має, змістом зазначених показань спростовуються твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що факту вживання алкогольних напоїв ОСОБА_7 він не бачив.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_2, 14 листопада 2015 року приблизно о 19-30 годин з телефонної розмови з сином ОСОБА_7 вона чула, що він перебуває у нетверезому стані і по голосах його товаришів було чути, що вони випивають.

Крім того, з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що як у ОСОБА_1, так і у ОСОБА_7 після дорожньо-транспортної пригоди виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, факт алкогольного сп’яніння ОСОБА_10 доводиться показаннями самого свідка, який підтвердив факт його вживання алкогольних напоїв разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_7

Також суд вважає недостовірними показання обвинуваченого з приводу того, що він не бачив чи вживав ОСОБА_7 пиво по дорозі на дачу, оскільки ОСОБА_7 сидів з правої сторони від обвинуваченого і останній не міг не бачити даного факту.

Посилання сторони захисту на те, що свідок ОСОБА_10 не міг правильно сприймати факти, які мали місце 14 листопада 2015 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений свідок як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і у судовому засіданні давав послідовні показання, у зв’язку з чим, хоча свідок можливо і перебував у непритомному стані, оскільки не спав більше доби, однак даний стан не перешкоджав йому сприймати дійсні обставини подій, які відбувалися 14 листопада 2015 року.

Суд також вважає необґрунтованими посилання сторони захисту на недостовірність висновку судової авто технічної експертизи від 18 квітня 2016 року, оскільки зазначений висновок містить опис події дорожньо-транспортної пригоди і обґрунтовані відповіді на поставлені експертові запитання слідчим. Зі змісту п.п.1.1.3, п.п.1.7 п.1 Розділу ІІ Інженерно-транспортні експертизи Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, вбачається, що всі матеріали кримінального провадження, крім документа про призначення автотехнічної експертизи, надають за потреби у цьому, тобто лише у разі необхідності надання таких матеріалів експерт має право їх запросити у слідчого. Стосовно того, що використана експертом під час дослідження література не входить до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року №1722/5 не є значним порушенням, оскільки зазначена література є лише рекомендацією, а не обов’язком її використання.

Інші зазначені стороною захисту недоліки досудового розслідування суд вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінального провадження є Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого за фактом дорожньо-транспортної пригоди 15 листопада 2015 року була внесена інформація про кримінальне правопорушення, керівником органу досудового розслідування було визначено слідчого Бондаренко А.С., що відповідає вимогам ч.1 ст.214 КПК України.

Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди здійснювався 14 листопада 2015 року о 01-10 годин, а огляд трупа ОСОБА_7 здійснювався 14 листопада 2015 року о 23-00 годині.

Як зазначено у ч.ч.2, 3 ст.238 КПК України огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що огляд трупа може здійснюватися як одночасно з оглядом місця події, так і окремо, у зв’язку з чим жодних порушень в діях слідчих у даному випадку суд не вбачає.

Відсутність в матеріалах кримінального провадження відомостей про надходження до чергової частини повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду не є підставою для визнання незаконним досудового розслідування кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ст.287 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено, оскільки обвинувачений не розкаявся, вину не визнав, шкоду потерпілим не відшкодував, цивільні позови не визнав.

Обставиною, які обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка виразилася у ненаданні потерпілим жодної матеріальної допомоги, наслідки суспільно-небезпечного діяння, що виразилися у смерті ОСОБА_7, невизнання обвинуваченим цивільного позову та відсутність будь-яких спроб з його сторони якимось чином усунути заподіяні ним наслідки, думку потерпілих, які просили суворо покарати обвинуваченого.

Виходячи з вищенаведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.186 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення його права обіймати посади, пов’язані з експлуатацією транспортних засобів.

В той же час обвинуваченим була подана заява про застосування до нього ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році».

У п.в) ст.1 ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році» зазначено, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим ОСОБА_12 мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, вчинених з необережності, тобто такий злочин не є необережним особливо тяжким злочином.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, є донькою ОСОБА_1 (т.2 а.с.98).

Отже, на день набрання чинності ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 мав малолітню дитину, тому на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія п.в) ст.1 ОСОБА_12 України «Про амністію у 2016 році» і застосування зазначеної норми є обов’язком, а не правом суду.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 вказаного ОСОБА_12 і звільнити його від відбування призначеного покарання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в частині стягнення з обвинуваченого спричиненої матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У ст.1200 ЦК України зазначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років), другому з подружжя незалежно від віку і працездатності, якщо він не працює і здійснює догляд за дітьми померлого до досягнення ними чотирнадцяти років. Розмір такого відшкодування складає середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого і працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Згідно наданих суду письмових доказів, спричинена потерпілій ОСОБА_2 злочином матеріальна шкода, що складається з понесених витрат на поховання, придбання і встановлення пам’ятнику синові ОСОБА_7 складає 33817,00 грн. і зазначена шкода підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Також з наданих суду письмових доказів підтверджується факт того, що середній заробіток ОСОБА_7 склада в 4194,95 грн., у зв’язку з чим саме такий розмір підлягає стягненню з обвинуваченого на користь дружини загиблого на утримання дитини. Такий же розмір завданої шкоди повинен бути виплаченій потерпілій, як дружині померлого до дня її виходу на роботу, тобто з 15 листопада 2015 року до 01 серпня 2016 року, в розмірі 35657,05 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_2, враховуючи враховує характер правопорушення, зокрема, що вчинений обвинуваченим злочин не є умисним, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини обвинуваченого, оскільки настанню дорожньо-транспортної пригоди також сприяла і винна поведінка ОСОБА_7, який згідно висновку судової автотехнічної експертизи мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді при дотриманні ним п.12.1 Правил дорожнього руху України, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_2 в частині моральної шкоди задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_3, враховуючи враховує характер правопорушення, зокрема, що вчинений обвинуваченим злочин не є умисним, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, залишення на утриманні потерпілої малолітньої дитини, ступінь вини обвинуваченого, вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3 в частині моральної шкоди задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.

Необґрунтованими суд вважає посилання сторони захисту на відсутність причинного зв’язку між діянням обвинуваченого ОСОБА_1 і наслідками у вигляді смерті ОСОБА_7

Так, безпосередньому настанню тяжких наслідків дійсно сприяла поведінка ОСОБА_7, що виразилася в порушенні Правил дорожнього руху України, однак протиправна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1, яка виразилася у наданні керування транспортним засобом особі, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння, також знаходиться в причинному зв’язку з вказаними наслідками, оскільки у разі не вчинення таких дій, зазначених наслідків би не настало.

Долю речових доказів суд вважає необхідним визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 879,60 грн., а також за проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 527,76 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає за необхідне не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов’язані з експлуатацією транспортних засобів.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п."в" ст.1 ОСОБА_12 України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 33817 (тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6, в інтересах її користь в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріальну шкоду, пов’язану зі смертю годувальника в розмірі 4194,95 грн. щомісячно, починаючи з 15 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, а у разі навчання – до закінчення дитиною навчання у навчальному закладі, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6, матеріальну шкоду, пов’язану зі смертю годувальника за період з 15 листопада 2015 року до 01 серпня 2016 року в розмірі 35657 (тридцять п’ять тисяч шістсот п’ятдесят сім) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази у справі – автомобіль НОМЕР_1 – після набрання вироком законної сили передати у володіння ОСОБА_17.

Речові докази у справі – змиви речовини бурого кольору з торпеди і обшивки внутрішньої частини водійської двері автомобіля, зразки крові ОСОБА_1 – після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №5/10.1-332 від 18 квітня 2016 року в розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №5/10.1-345 від 18 квітня 2016 року в розмірі 527 (п’ятсот двадцять сім) грн. 76 коп.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцять) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_18