Постанова № 74640636, 13.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1383/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника відповідача 1 -Шопіної Ю.О.

представника відповідача 2- Бегларян О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту поліції охорони Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 1), Департаменту поліції охорони Національної поліції України (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати одноразової грошової допомоги; зобов'язання прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішення від 16 березня 2018 року частково задовольнив позов. Визнав протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не розгляду по суті матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 згідно постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов'язав відповідача 1 повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, із врахуванням висновків даного рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що правонаступниками Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, що ліквідуються в установленому законодавством порядку, є органи поліції охорони, відтак, рішення стосовно виплати компенсації повинно приймати Управління поліції охорони.

Департамент поліції охорони Національної поліції України надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, що 02 грудня 2015 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 02 грудня 2015 року серії АВ №0198218 та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 02 грудня 2015 року серії АГ №007327.

11 січня 2016 року Військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» було винесено постанову, якою підтверджено факт того, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

06 липня 2017 року позивач звернувся до Департаменту поліції охорони Національної поліції України, яке є правонаступником Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, де проходив службу в органах внутрішніх справ, із заявою та пакетом документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності.

Цього ж дня позивачу було повернуто документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності на дооформлення і проінформовано, що виплату буде здійснено в порядку черговості відповідно до дати прийняття Міністерством внутрішніх справ України рішення щодо її виплати, але не пізніше двох місяців з дня прийняття такого рішення.

12 жовтня 2017 року листом №24-181 Департамент поліції охорони Національної поліції України направив документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби, до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України.

Листом від 27 жовтня 2017 року №15/2-3848 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи було повернуто на адресу Департаменту поліції охорони Національної поліції України без розгляду з роз'ясненням, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснювати поліція охорони з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування, а видатки на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ не передбачені, покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватись поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень.

Листом від 07 листопада 2017 року №14-181/1/43/06/01-2017 Департамент поліції охорони Національної поліції України проінформував позивача про те, що виплата йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності буде можлива за умови затвердження Міністерством внутрішніх справ України висновку, згідно з Порядком №850 та надходження коштів з Державного бюджету України до Департаменту.

Не погоджуючись з таким діями відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги належить до виключної компетенції МВС України.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

2 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Тобто, із наведених правових норм слідує, що з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності, працівнику міліції необхідно звернутись із відповідною заявою (рапортом) до керівника органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу. Керівник органу внутрішніх справ, у свою чергу, подає МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги, за результатами розгляду якого МВС України приймає відповідне рішення про виплату або про відмову у виплаті грошової допомоги. У разі відмови - управління внутрішніх справ письмово повідомляє особу із зазначенням мотивів відмови.

Отже, прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги належить до виключної компетенції МВС України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року по справі № 806/845/16.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев