Ухвала суду № 74640280, 24.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7966/15 Справа № 182/2686/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

24 вересня 2015 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 рік вересень 24 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2110, командира військової частини А 2110 підполковника ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини А 2110 та командира військової частини А 2110 підполковника ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на те, що 11 лютого 2000 року він був прийнятий стрільцем 2 класу у команду ВОХОР, а з 26 серпня 2008 року – переведений на посаду стрільця загону воєнізованої охорони у військовій частині А 2110.

З 17 лютого 2014 року по 13 березня 2014 року позивач знаходився на лікарняному.

13 березня 2014 року, близько 10 години ранку позивач відвідав лікаря ОСОБА_4 в поліклініці № 4 м. Нікополя, який оформив йому листок непрацездатності серії АГН № 502444 з указанням в лікарняному того, що позивач був звільнений від роботи до 12 березня 2014 року включно, а до роботи йому необхідно стати 13 березня 2014 року.

17 березня 2014 року наказом командира військової частини А2110 № 98 від 17 березня 2014 року позивач звільнений з займаної посади за прогул скоєний 13 березня 2014 року.

Оскільки наказ про звільнення ґрунтується на листку непрацездатності, який, на думку позивача є незаконним і суперечить чинному законодавству України, він вважає своє звільнення також незаконним виходячи з наступного.

13 березня 2014 року позивач вважає себе ще непрацездатним та звільненим від роботи з тих причин, що відвідав лікаря ОСОБА_4, який на його думку, не мав права вказувати у листку непрацездатності того, що позивач звільнений від роботи до 12 березня 2014 року включно, а повинен був вказати, що позивач звільнений від роботи до 13 березня 2014 року включно.

Також, на думку позивача, лікар не мав права вказувати у лікарняному листку того, що позивачеві необхідно стати до роботи 13 березня 2014 року, а повинен був вказати, що необхідно стати до роботи 14 березня 2014 року з тих причин, що позивач не може стати до роботи в день відвідування лікарні та в день оформлення листка непрацездатності.

Крім цього позивач зазначає, що працював по змінах і його зміна була з 10-ти годин 13 березня 2014 року до 10-ої години 14 березня 2014 року, а тому він не міг стати до роботи о 10-ій годині 13 березня 2014 року, так як до 12-ої години 13 березня 2014 року ще знаходився в медичному закладі у лікаря ОСОБА_4, що підтверджується відповідною довідкою доданою до матеріалів справи.

Таким чином, посилаючись на те, що він не прогуляв свою роботу, а був відсутній на робочому місці з поважних причин внаслідок тимчасової непрацездатності, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до військової частини А 2110, командира військової частини А 2110 підполковника ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовлено в повному обсязі .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не скоював прогул, оскільки був відсутній на робочому місці з поважних причин – внаслідок тимчасової непрацездатності і внаслідок того, що він не мав можливості за вище зазначених обставин своєчасно до 8 години 30 хвилин дістатися 13 березня 2014 року до військової частини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, так як період непрацездатності визначений лікарняним листком мав місце з 17 лютого 2014 року по 12 березня 2014 року включно, а саме по собі відвідування лікаря поза межами зазначеного періоду, тобто на слідуючий день 13 березня 2014 року, про що свідчить надана ним до матеріалів справи довідка, не може бути на думку судової колегії, доказом того, що за станом свого здоров’я позивач не міг виконувати належним чином свої функціональні обов’язки після закриття листка непрацездатності.

З огляду на викладене, а також на те, що за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до лікаря – хірурга ОСОБА_4 та комунального закладу охорони здоров’я «Міська лікарня № 4» про визнання листка непрацездатності частково недійсним також було відмовлено і за цим же рішенням факт відвідування ОСОБА_2 13.03.2014 року лікаря ОСОБА_4 визнано обставиною, яка не є підставою для продовження звільнення від роботи згідно вищезазначеного листка непрацездатності, суд першої інстанції на думку колегії суддів в достатньо повному об’ємі з’ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :